Двадцять третього березня в ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) на платформі Zoom відбулося онлайн-засідання Науково-методичної ради університету під головуванням керівниці навчально-методичного відділу Людмили Нестеренко. Під час заходу його учасники заслухали звіти представників факультетів та підрозділів про здійснену ними роботу, внесли зауваження та обговорили пропозиції щодо подальшого розвитку науково-методичної діяльності в університеті.
Зокрема, під час засідання відзначили, що в Запорізькому національному університеті,
попри карантинні обмеження, триває плідний освітній процес. Учасники заходу розглянули й затвердили результати змін у рамках освітньо-професійних програм, над якими працювали співробітники кафедр ЗНУ. Так, Людмила Нестеренко проаналізувала кількість оновлених за рік освітньо-професійних програм і зазначила, що всього з 182 освітніх програм було оновлено 136. Окремо доповідачі закцентували увагу на тих програмах, у які внесли зміни та доповнення щодо освітніх компонентів, що обумовлено зміною стандартів вищої освіти з певних спеціальностей, які були затверджені МОН України у 2020 та на початку 2021 років. Окрім цього, деякі зміни й доповнення були викликані також вимогами часу та міжнародними інтегративними процесами, рекомендаціями та зауваженнями стейкхолдерів, із якими співпрацюють факультети, пропозиціями самих студентів тощо.
Зокрема, оновлену відповідно до стандартів вищої освіти освітню програму магістерського рівня «Соціологія» презентував завідувач кафедри соціології Володимир Скворець. Він відзначив, що ця програма націлена на здобуття професійних дослідницьких навичок в умовах нових глобалізаційних тенденцій, змін і зростання ролі соціокультурних чинників. Крім того, ця програма сп
рияє орієнтації студентів на нові здобутки в соціологічних дослідженнях, зокрема і на міжнародному рівні. За словами доповідача, при оновленні освітньої програми збільшили кількість практичних годин, внесені зміни в освітній процес, включені такі навчальні дисципліни: «Соціальне прогнозування та соціальне проєктування», «Соціокультурний розвиток людства» та «Медіакомунікації».
Також на засіданні обговорили питання, пов’язані із затвердженням освітніх програм Центру післядипломної освіти, які розраховані для різних категорій (студентів, викладачів, військовослужбовців, співробітників підприємств та організацій). Зокрема, затвердили 9 освітніх програм: «Соціальний працівник в сучасному соціокультурному середовищі» (факультет соціальної педагогіки та психології), «Облік розрахунків та документування руху трудових ресурсів на підприємстві», «Облік та оподаткування підприємств аграрного сектору», «Методика проведення судово-економічної експертизи», «Основи аналітичної роботи на підприємстві», «Управлінський облік», «Організація і методика документальних перевірок на підприємстві», «Податкове планування на мікрорівні», «Облік і оподаткування малого бізнесу».
Про досвід організації та навчал
ьно-методичного забезпечення самостійної роботи здобувачів вищої освіти біологічного факультету в умовах дії карантинних обмежень та дистанційного режиму навчання доповіла в рамках засідання доцентка кафедри загальної та прикладної екології і зоології біологічного факультету Наталія Притула. Вона зауважила, що самостійна робота забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: електронні матеріали, розміщені в системі електронного забезпечення навчання Moodle, підручники, силабуси, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій, практикуми, теоретичні матеріали, тести, практичні завдання тощо. А час для самостійної роботи регламентується робочим навчальним планом і становить від 50 до 70% загального обсягу навчального часу здобувача вищої освіти.
Також вона наголосила, що самостійна робота здобувачів вищої освіти організовується та здійснюється відповідно до затвердженого в ЗНУ Положення про організацію освітнього процесу в ЗНУ та Положення про організацію освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання.
За словами доповідачки, основними формами самостійної роботи здобувачів освіти є: робота з літературними джерелами; опрацювання лекцій; написання есеїв, конспектування навчального матеріалу, підготовка доповідей, презентацій, статей, тезисів; підготовка до семінарського, практичного, лабораторного заняття; розв’язання задач, виконання тренінгових вправ, практичних завдань; виконання розрахунків, графічних вправ і завдань, індивідуальних завдань; проведення досліджень; підготовка до різних видів поточних та підсумкових контрольних заходів. При цьому така робота може виконуватися в бібліотеці університету, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), в домашніх і в польових (у разі виконання експерименту) умовах, а також – із використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування) під керівництвом викладача.
Окремим видом самостійної роботи студентів є індивідуальне дослідницьке завдання, яке може мати різні форми: есе за тематикою змістовного модуля, дисципліни загалом, або вузької проблематики; розв’язування задач, складання розрахункових або практичних; виконання розрахунково-графічних робіт; проведення досліджень; розробка тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків з біології, хімії, екології; розробка навчальних та діагностичних тестових завдань із шкільних курсів біології, хімії, екології, та інше.
Крім того, доповідачка звернула увагу на особливості контролю самостійної роботи 
студентів, який здійснюється у процесі аудиторних занять, у позааудиторний час, у процесі модульного контролю, у процесі семестрового контролю у вигляді екзамену.
Про співпрацю викладачів і практиків-медійників – випускників факультету журналістики – як складник практичної підготовки фахівців в освітньому процесі розповіла під час засідання доцентка кафедри видавничої справи та редагування факультету журналістики Наталія Романюк. Доповідачка детально зупинилась на особливостях функціонування Асоціації випускників факультету журналістики та розповіла про план роботи Асоціації, який включає: проведення тренінгів і майстер-класів для студентів і абітурієнтів, зустрічей для абітурієнтів і студентів у форматі «Кава з випускником»; проведення «Щорічного форуму-зустрічі випускників» (обговорення актуальних проблем медіагалузі, обмін досвідом і нетворкінг); проведення «Щорічного медіафесту»; проведення щорічного конкурсу від випускників на кращий медійний матеріал серед студентів і абітурієнтів; робота з випускниками щодо проходження практик студентів факультету.
Також Наталія Романюк зазначила, що кафедри факультету журналістики протягом останніх двох років активн
о працюють за такими напрямками: зустрічі студентів із медійниками-практиками (редакторами, ведучими, журналістами, коректорами, рекламістами, PR-менеджерами), співпраця з випускниками в рамках проходження практик, робота Асоціації випускників факультету журналістики.
Так, у 2020 році на факультеті відбулась освітня конференція для студентів «Зефір. Практики комунікацій», яку організували випускники факультету журналістики в рамках роботи Асоціації випускників факультету. Конференція мала практичне спрямування – пошук учасниками-студентами шляхів власної професійної реалізації. Крім того, доповідачка зазначила, що випускники є активними учасниками зустрічей зі стейкхолдерами на факультеті, під час яких висловлюють свої думки щодо освітніх програм, вносять пропозиції до їхньому змісту та форм організації освітнього процесу.
Зокрема, участь викладачів факультету у грантових програмах, робота з випускниками та стейкхолдерами впливає на зміну освітніх програм і навчальних планів в сторону посилення практичної складової підготовки, покращення мовної підготовки.
Приділили увагу учасники заходу питанням налагодження співпраці з роботодавцями та підписання договорів для проходження практичної підготовки студентів. Також обговорили питання ефективност
і та результативності самостійної й аналітичної роботи студентів, готовності викладачів до переорієнтації та змін навчальних програм, оновлення джерельної бази та інформаційного забезпечення навчальних дисциплін.
Координаторка засідання Людмила Нестеренко також нагадала методистам й керівникам факультетів і кафедр, що освітяни, які пройшли підвищення кваліфікації в системі неформальної/інформальної освіти, мають підтвердити результати стажувань на відповідність напрямкам своєї освітньої діяльності – на кафедрі та на Вченій раді ЗНУ. При цьому обсяг стажувань має складати не менше 6 кредитів, згідно з вимогами й стандартами в системі вищої освіти. А відповідні документи про підвищення кваліфікації подаються протягом місяця. Вони можуть відбуватися в наукових, освітніх установах, частково на виробництві, це може бути участь у вебінарах, хмарні і дистанційні технології тощо. При цьому, як результат підвищення кваліфікації, викладач має представити звіт і свою актуальну розробку (оновлений курс, програму, електронний ресурс тощо).
Окрім іншого, учасники засідання поставили низку запитань доповідачам, обговорили проблемні моменти та надали конкретні пропозиції та рекомендації до обговорюваних питань тощо. Наприкінці заходу рекомендували на розгляд учасників засідання Вченої ради ЗНУ науково-методичну літературу, яка пройшла перевірку на відповідають текстів нормам. Людмила Нестеренко побажала наснаги методистам і представникам підрозділів університету, аби продовжувати провадити освітній процес у ЗНУ на традиційно високому рівні. За результатами засідання всі звіти доповідачів і проєкти рішень були одноголосно затверджені.
