«Історії успіху випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, фахівчиня з маркетингу, бізнес-консультанка Світлана Чумаченко
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація важливого профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в рамках його реалізації пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованкою факультету журналістки, фахівчинею з маркетингу, бізнес-консультанткою Світланою Чумаченко.
- Пані Світлано, розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?
- Свій вибір я робила в далекому 1999 році. ЗНУ тільки-но відкрив спеціальність «журналістика», я вирішила ризикнути, хоч і розуміла, що це – лише третій набір студентів. Особливих критеріїв не було, хотілося якомога швидше зануритися в професію.
- Які спогади зі студентських років
є для Вас найціннішими та які отримані у виші знання стали найкориснішими у дорослому житті й у роботі?
- Студентські роки – один із найкращих періодів у житті. Навчилася відповідальності, дружбі, вмінню розставляти пріоритети. У ЗНУ було дуже яскраве студентське життя: КВК, театральний гурток, конкурси. Між «парами» ми постійно були задіяні в різних проєктах, було весело й цікаво. Університет давав не тільки освіту, а й можливість соціальної та творчої реалізації. Бездоганна мова, знання історії, філософії, політології, логіки, літератури, релігії – все це сформувало мій світогляд, розвинуло ерудицію і зробило професіоналом не тільки в журналістиці. Класична освіта стала тим фундаментом, на якому можна зайти у будь-яку діяльність, професію, реалізацію.
- Яких викладачів Ви найчастіше згадуєте зараз, чи спілкуєтесь із ними зараз, після завершення навчання?
- Я потрапила до групи, яка вивчала міжнародну журналістику. У нас було 8 годин іноземної мови на тиждень, тому більше за всіх запам’ятала викладачку англійської Анжелу Володимирівну Волкову. На момент закінчення університету мені здавалося, що я вже думаю англійською! Всією групою чекали на ці «пари», тому що було цікаво, професійно й корисно. Зараз ми проводжуємо спілкування у Фейсбук.
- Чи зустрічалися з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні?
- Студентські подруги стали тією міцною опорою, яка дає сили та натхнення останні роки. Якось ми організували зустріч випускників, і так вийшл
о, що одна вечірка переросла в новий формат. Ми почали зустрічатися щомісяця. Кілька годин ми обговорюємо не тільки професійні моменти, а й особисте життя, згадуємо роки навчання, викладачів та кумедні історії. Через 20 років у нас різні посади та професії: телеведучі, піарники, маркетологи, редактори, фотографи й перекладачі. Свого часу нас об’єднав саме університет. Іноді, гортаючи стрічку Фейсбук, я можу побачити, що пост написав хтось із одногрупників. Навіть не дивлячись на аватарку, я розумію: це – текст журналіста. Нас навчили писати грамотно, структурно та захопливе. Впізнаю одногрупників за їхнім стилем.
- Чи змінили б Ви щось у Вашому житті, якби знову стали студенткою?
- Жодну хвилину не хочу змінювати. Навіть ті моменти, коли приходила не підготовленою на іспити та заліки. Це – теж досвід, який став дуже цінним.
- Чим Ви сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як саме обрали цю професію?
- Журналістика – це вміння знаходити та передавати інформацію, це – скіли комунікації, психології, впливу. Тому я недалеко відійшла від цієї галузі, але працюю в значно ширшому полі. Наразі я займаюсь маркетингом, коучингом, консультую бізнесменів, допомагаю їм розвивати компанії та особистий бренд. І це теж про інформацію, комунікацію та вплив.
- Що Вас надихає у роботі т
а якими здобутками Ви пишаєтесь?
- Головне натхнення – це результати роботи. Піарник і маркетолог, найчастіше, це – «сірий кардинал», і я не всі проекти можу виставити в портфоліо. Тому головний критерій успішності – це фраза «мені вас рекомендували як людину, яка зможе зробити цей проект».
- Які Ваші професійні пріоритети?
- Висока якість роботи. В університеті я була відмінницею лише тому, що хотіла показувати найкращі результати й отримувати найкращі оцінки. Іноді чую від клієнтів: «У вас ціни вище, ніж у ваших колег». І я відповідаю, що це – плата за високу якість. Так і раніше відповідала викладачам: «Я знаю ваш предмет на 5 балів». Дякую ЗНУ за школу життя.
- Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє, про що мрієте?
- В університеті я навчилася писати для газет і журналів. Далі я пройшла кілька курсів для письменників. Моя мрія – розвинути свої навички та таланти, щоб вийти на новий рівень – писати сценарії повнометражних фільмів.
- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?
- Працювати з першого курсу, щоб отримати практичні навики. Проводити час із друзями – хтось із них стане головним редактором, прессекретарем ОДА чи відомим блогером. А можливо, це будете ви. Тому рухайтесь, будьте активні і насолоджуйтесь студентськими роками на повну!
Володимир Циганков

