Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, аспірант, автор «Esquire» Данило Леховіцер

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, аспірант, автор «Esquire» Данило Леховіцер

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, аспірант, автор «Esquire» Данило Леховіцер
22.04.2021 10:00 Все Головні новини Факультети Журналістики Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет журналістики відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні у його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю вихованцем факультету журналістики, випускником Ланкастерського університету (Lancaster University), аспірантом кафедри журналістики ЗНУ, зі старшим редактором rambler group; автором «Esquire» Данилом Леховіцером.

- Якби Вас попросили зробити самопрезентацію (як на першому курсі), що б ви про себе сьогоднішню сказали? Які свої ролі в сьогоденні вам подобаються найбільше?

- Напевно, з точки зору академічної галузі, я б назвав себе хонтологом – послідовником дисципліни Жака Дерріди і Марка Фішера, яка вивчає привидів. Не привидів як надприродних істот, а як віртуальні ідеї минулого. Хонтологія досліджує фантомів минулого, які репрезентують себе в сьогоденні: чому сучасна культура звертається до наративів минулого, чому вона нагадує ремікс на саму себе, чому повертається мода 80-х, чому при системі посткапіталізму ми відчуваємо ностальгію по сьогоденню, яке більше нагадує минуле?

Окрім цього, я працюю з різними, але пов’язаними  між собою дисциплінами: death, memory та Holocaust studies – вивчаю похорону індустрію та роботу трауру, меморативну літературу та як на пам’ять впливає Голокост. Зокрема, в Лондоні я працював із літературними текстами про пам’ять – починаючи від семітомики М. Пруста до В. Набокова та В. Зебальда.

- Назвіть свої три найвдаліші проєкти, якими Ви пишаєтесь?

- Моя дипломна робота для Беркбек-колледжа про меморативну літературу та Голокост;

- Корпус журналістських статей для журналу «Esquire»;

- Відеогра про ветеранів АТО, яку ми робили з випускником факультету журналістики ЗНУ Микитою Богдановим за підтримки Українського культурного Фонду.

- Як би Ви охарактеризували свою діяльність? Що Ви любите в своїй роботі найбільше, а що Вам хотілося б змінити?

- Я працюю в галузі культурної журналістики, зокрема як гейм- та кінокритик. Змінити я б хотів тільки одне: краще розуміти технічні тонкощі створення відеоігр і навчитися робити їх самому.

- Чи уявляли Ви своє життя саме таким, коли були студентом?

- Зовсім ні. Я думав, що буду працювати в газеті «МИГ».

- Чи був Ваш вибір спеціальності після школи виваженим?

- Так, я завжди знав, що люблю писати тексти.

- За що Ви вдячні своїм студентським роками, а що хотіли б змінити, якщо б була така можливість?

- Більш за все я вдячний університету за культурну базу та корпус текстів про теорії медіа та постмодерністську філософію. Також – за курс літератури, що охоплювала основні течії ХХ століття. Що ж до змін, я б хотів, щоб нам давали більше профільної англомовної літератури.

- Як часто Вам доводиться бачити своїх однокурсників? Чи підтримуєте Ви контакти зі студентських часів?

- Я підтримую стосунки з однокурсником Микитою Богдановим, із яким і сьогодні працюю в рамках гейм-індустрії.

- Якою була Ваша перша робота, коли відчули себе фахівцем?

- Мабуть, я відчув себе більш-менш професійним журналістом, коли журнал «Esquire» запропонував мені місце штатного літературного критика.

- Чим було цікаве навчання в Ланкастерському університеті?

- Взагалі британські виші дуже неоліберальні: викладачам не дуже цікава ваша академічна кар’єра, практичні заняття влаштовані так, що ти сам повинен знаходити потрібну літературу, викладачі виступають як, скажемо, куратора – вони не так багато співпрацюють із вашим матеріалом, швидше підказують, що відповідає вимогам, а що – ні. У цьому сенсі я навчився бути більш самостійним, а також проводити по 4-5 годин у бібліотеці. Це також відмінність британської академії: ти повинен годинами ресерчити та користуватися книгами, а не інтернетом. 

- Чому вирішили продовжити навчання в аспірантурі факультету журналістики?

- Я писав про зв’язку літератури та Голокосту. Зараз я би хотів написати дисертацію про відображення Голокосту у медіагалузі. Саме тому, вважаю, що аспірантура та факультет журналістики – найкраще середовище для такого проекту.

- І про плани, перспективи…

- Зараз я активно вивчаю геймдизайн. Відеоігри, як на мене, – найбільш досконале медіа, яке об’єднує літературу, кіно, комікси, а також передбачає великий рівень іммерсивності. Я б хотів навчитися робити гейм-проєкти та тематично пов’язати їх із моїми академічними студіями.

 

Валерія Коломієць

 

Схожі новини