На математичному факультеті організували засідання секції «Методика викладання фізики та природничих наук» у рамках щорічної конференції «Moлодa нayкa-2021»

У рамках щорічної університетської науково-практичної конференції студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених «Moлодa нayкa-2021» у ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбулося засідання секції «Методика викладання фізики та природничих наук» у форматі онлайн. Організаторами заходу виступили представники математичного, серед яких керівниками роботи секційного засідання та експертами виступили завідувач кафедри загальної та прикладної фізики, професор Андрій Андрєєв, доценти цієї кафедри Наталія Тихонська та Юрій Мінаєв та інші. Учасниками заходу стали 23 молодих науковці, серед яких були представлені студенти, аспіранти, викладачі закладів загальної середньої освіти, студенти Економіко-правничого фахового коледжу а також стейкхолдери зі спеціальностей Середня освіта (Фізика) та Середня освіта (Природничі науки).
Присутніх на секційному засіданні привітали професор Андрій Андрєєв та доценти Наталія Тихонська, Юрій Мінаєв, а також викладачка фізики ЕПФК Ірина Шпуганич. Вони підкреслили актуальність тематики досліджень, що були представлені учасниками секції, і побажали авторам успішного захисту своїх робіт та втілення актуальних інноваційних досягнень у життя.
На засіданні було представлено 14 актуальних і цікавих доповідей із сучасних проблем, що стосуються методики викладання фізики та природничих наук у ЗЗСО та впровадження новітніх екотехнологій, що сприятимуть розвитку сучасного суспільства.
Першою свою доповідь під час засідання секції представила магістрантка Олена Любченко. Вона виступила за темою «Методика використання квест-технології на уроках природничих наук закладів середньої освіти». Доповідачка, зокрема, звернула увагу присутніх на виклики часу, які поставили перед вчителями задачу щодо уведення інноваційних технологій навчання у систему середньої освіти.
Як одну з перспективних методик викладання природничих наук вона представила власну розробку – урок-квест. Темою онлайн-квесту, що вдало може застосовуватися в умовах дистанційного навчання, авторка обрала цікаву для багатьох учнів старшої ланки проблематику, що корелює із популярною грою, –«Чорнобиль: вчора, сьогодні, завтра». Викладачка продемонструвала основні завдання квесту, які допомагають застосувати й закріпити здобуті під час вивчення фізики й хімії знання, й презентувала методику застосування цієї гри у процесі навчання. Аби виконати завдання й знайти ключ – кінцеве слово квесту, учні мають орієнтуватися в темі й застосовувати міжпредметні зв’язки з іншими природничими науками. Отже, методика є не тільки цікавою, такою, що спонукає шкільну молодь здобувати знання, а й стимулює їхній інтерес до навчання, розширює кругозір й аналітичне мислення, змушує виявляти креативний підхід до вирішення нестандартних завдань. Ця методична розробка, між іншим, доступна також через застосування QR-коду.
Іншою цікавою методикою, яку представила студентка магістратури Інна Данчук, стала розробка з теми «Застосування STEM-технологій у процесі навчання фізики в старших класах закладів середньої освіти». Авторка передусім звернула увагу присутніх на актуальність застосування даних інновацій у школі й презентувала загалу низку відкритих освітніх порталів, які можуть стати у пригоді тим викладачам, хто крокує у ногу із часом і прагне розробляти уроки із використанням STEM-технологій. Вона докладно розповіла й продемонструвала, як саме можна використовувати ресурси веб-лабораторій – як викладачам природничих наук, так і самими учнями. Зокрема, можна створювати флеш-анімації, займатися конструюванням ардуіно, виконувати командний проєкт «Розумний дім» тощо. Таку роботу можна проводити й у співпраці з іншими вчителями-предметниками, аби розвивати в учнів інтерес і бажання вчитися, а ще – експериментальні вміння й розуміння, де саме можна застосувати власні інноваційні розробки.
Також про використання STEM-підходу під час навчальних занять із фізики у закладах позашкільної освіти йшлося в доповіді Ольги Ткаченко.
А от Єлизавета Латарьова презентувала тему «Використання засобів формування пізнавального інтересу учнів на уроках природничих наук у закладах загальної середньої освіти» із використанням технологій дидактичної гри. Вона також наголосила, що викликом часу є застосування в процесі вивчення природничих наук інтегрованих знань і методик. Доповідачка представила увазі учасників секції низку дидактичних ігор, як-от «Логічні ланцюги», «Побудуй фігури» тощо. Під час такої форми навчання дітей важливо зацікавити й здивувати, аби викликати інтерес до пізнання. А ще, можна залучати знання з інших предметних областей, які вже вони вивчили, аби закріпити й краще осмислити матеріал.
Під час засідання секції також обговорили й інші теми, що стосуються розвитку екотехнологій у сучасному українському суспільстві. Так, тема, яку представив студент коледжу Андрій Черкун, стосувалася екотранспорту. Доповідач також розповів про переваги електромобілів та недоліки, із якими поки що стикаються їхні користувачі. Проте ситуація свідчить, що найближчим часом такого автотранспорту ставатиме все більше на дорогах України: якщо на сьогодні тут нараховується близько 24 тис електромобілів, то буквально протягом наступних 3-4 років їхня кількість, очікується, зросте в сотню разів. Також у результаті проведеного опитування було з’ясовано, що вже понад 50% автолюбителів готові перевагу надати саме екомобілям, серед яких найпопулярнішими є моделі від виробників Tesla, Audi, BMW. Сам автор дослідження переконаний, що працюватиме в галузі популяризації цих новітніх технологій.
Варто також відзначити визначні розробки методичного характеру, які представили й інші учасники засідання. Олена Міхно розкрила тему «Значення цифрових технологій у професійній діяльності вчителя фізики», Поліна Білоус – «Методичні особливості виконання лабораторних робіт для учнів в умовах дистанційного навчання». А Сергій Євченко розповів про «Використання комп’ютерних симуляцій навчального експерименту на уроках природничих наук закладів середньої освіти». Як розв’язувати задачі з динамічною структурою змісту в умовах дистанційного навчання продемонстрував Володимир Костусяк. Цікаві розробки також презентували Анастасія Голдінова «Методика використання графічного методу під час розв’язування задач з фізики у закладах загальної середньої освіти», Анна Шамрай «Оптичні ілюзії в фізиці» та Данило Жуков «Фізика в професіях».
За результатами виступів присутні на засіданні секції експерти поставили низку запитань авторам розробок, відбулася плідна дискусія. А ще – виказали свої думки щодо можливих перспектив продовження обраних актуальних тем, й побажали молодим науковцям подальших успіхів. Матеріали й результати роботи секції «Методика викладання фізики та природничих наук» будуть представлені в збірнику тез конференції «Молода наука – 2021» у відповідному розділі.
Олена Хлистун