Студенти історичного факультету ЗНУ взяли участь в онлайн-заході з китайським студентством і викладачами
Двадцять сьомого квітня студенти історичного факультету Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) мали змогу, на платформі ZOOM, взяти участь у своєрідному «мості» зі своїми колегами – студентами, аспірантами та викладачами із Китайської Народної Республіки. Головною спікеркою та перекладачкою заходу стала магістрантка того ж таки історичного факультету У Венді, яка навчається за спеціальністю «Історія та археологія», а її «асистентом» виступив її ж науковий керівник, д.і.н., професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин ЗНУ Володимир Мільчев. Зустріч була організована також і в рамках вивчення дисципліни «Сучасні глобалізаційні ініціативи КНР на євразійському просторі», який викладає Володимир Іванович.
Ця зустріч дала студентам ЗНУ – країнознавцям й історикам – змогу зрозуміти загальну картину життя в сучасній КНР, зокрема в таких її провінціях, як Внутрішня Монголія та Сіньцзян. Китайські учасники охарактеризували значні соціально-економічні перетворення, що проводяться в сучасному Китаї, в рамках реалізації ініціативи «Один пояс – один шлях» і зумовлюють неминучу трансформацію культури «не-ханьських» регіонів країни. Вони продемонстрували, як динаміка цих трансформаційних процесів частково пов'язана з розширенням прикордонного співробітництва та міжкультурною комунікацією.
Безперечно, слухачам не можна було не помітити надзвичайно строкату етнічну палітру населення КНР, оскільки країна є надзвичайно багатонаціональною. Така поліетнічність також дозволяє говорити про специфічність регіональної культури розглянутих територій, яка є важливим аспектом національної політики щодо захисту та збереження традиційної культури нечисленних народів. При цьому відзначили, що дана проблема характерна не тільки для Китаю, але й для всього сучасного світу й полягає в збереженні культурного різноманіття, як необхідної умови подальшого розвитку цивілізації.
Запорізькі студенти отримали змогу познайомитись у процесі спілкування з 
представниками різних національних меншин Китаю, а саме: монголів-халха – студенти Байгаль і Баоші; казахів – Самгар; росіян-старообрядців – Віка. Можна відзначити, що нащадки переселенців із території Російської імперії та СРСР, чиї предки опинилися там в роки Революції та колективізації як біженці, нині активно інтегруються в сучасне китайське суспільство. На сьогодні їх регіональна культура – це певний феномен, що представляє собою унікальну своєрідність субкультур представлених регіонів (Внутрішня Монголія та Сіньцзян), що склався під впливом історичних і соціально-політичних факторів.
При цьому, як показали виступи китайських спікерів, система культурних цінностей сучасної КНР – країни світської та модерної, виступає запорукою збереження регіональної ідентичності на тлі глобалізаційних тенденцій сучасного світу: з боку уряду меншинам надається всебічна підтримка за програмою їхнього розвитку. Наприклад, студенти-неханьці отримують додаткові бали при вступі до навчальних закладів, що дає їм можливість отримати якісну освіту. Звичайно, все це робиться з метою створення імпульсу для розвитку вказаних регіонів.
Особисто У Венді розповіла про культурні особливості Внутрішньої Монголії, зокрема про урочисті свята Наадам та Цагаан цар, які здавна займають важливе місце в традиційному житті монгольської меншини в Китаї. На сучасному етапі в регіоні 
ведеться культурне будівництво, метою якого є розвиток галузі регіональної культури. Також згадали концепцію «Один пояс, один шлях», яка включає шість північно-західних провінцій і автономних районів КНР, серед яких і Внутрішня Монголія, задіяна в галузі будівництва. Ця ініціатива націлена на заохочення розширення й поглиблення регіонального співробітництва спільними зусиллями.
Натомість Соня з Сіньцзянського університету, давня подруга та однокурсниця У Венді в минулому, показала презентацію концепції розвитку туризму у Сіньцзяні, описавши ресурси природного, культурного та етнографічного туризму, і також охарактеризувала туристичну політику, впроваджену в регіоні. Також вона поділилася власним досвідом проживання в місті Текес, яке складається з шести етнічних груп.
Усім студентам історичного факультету ЗНУ, які вивчають поглиблено й міжнародні відносини, й історію Східної Азії, було цікаво й корисно взяти учать у такому заході. Інтерес підсилював той факт, що увага була зосереджена на менш відомих регіонах Китаю.
Також після лекції китайські студенти відповіли на низку питань з актуальної політичної тематики, зокрема про ставлення ханьців до решти народностей, які через малочисельність розпорошені в одному регіоні. Створення автономій на території Китаю дозволило таким народам, як уйгури й тибетці, мати свої адміністративно-територіальні одиниці.
Наостанок надали слово поважному китайському професору У Шихуну, який протягом кількох років був керівником Школи Конфуція при Запорізького національного університету. Професор радів можливості взяти участь у конференції та висловив свою думку щодо питань функціонування української мови та мов національних меншин у сучасній Україні, пов’язавши це з перспективами подальшого співробітництва наших двох країн в освітній галузі.
Сподіваємося, що подібні зустрічі стануть системними для історичного факультету ЗНУ. Викладачі та студенти історичного факультету готові провести аналогічні відкриті лекції та телемости з китайською стороною, зокрема зі студентами з Аньхойського педагогічного університету (Китайська Народна Республіка), із яким давно та плідно співпрацює Запорізький національний університет.
Анастасія Савенко,
студентка 2 курсу історичного факультету
(«Країнознавство», бакалавр)
