Сьогодні в тій чи тій формі з проявами булінґу стикається майже кожна людина. Як поводитися, якщо ви стали жертвою чи свідком булінґу, хто такі булери і як їх розпізнати, розповіла студентам інженерного навчально-наукового інституту Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) практична психологиня відділу виховної роботи Ірина Марті.
Ініціатором і модератором заходу став заступник директора з виховної роботи інженерного навчально-наукового інституту Роман Воляр, а серед його учасників були студенти, які отримують освіту за спеціальностями «Архітектура та містобудування», «Економіка», «Металургія», «Менеджмент» і «Будівництво та цивільна інженерія» тощо.
На початку заходу Ірина Вадимівна звернула увагу студентів на те, що булінґ – це тривале фізичне або психологічне насильство, яке чинить одна особа або група осіб по відношенню до особи, яка нездатна захистити себе в даній ситуації. І відбувається це з усвідомленим бажанням завдати болю, залякати або спричинити стрес іншій людині. Існують такі види булінґу, як словесний (вербальний), фізичний, соціальний (емоційний) і електронний (кібербулінґ).
«Кожна людина, яка зіштовхнулася з проявами булінґу, – підкреслює Ірина Марті, – відчуває його наслідки, і нерідко тяжкі як для постраждалих осіб і свідків, так для тих, хто здійснював насилля. А це можливі психічні розлади, погіршення інтелектуальних здібностей, захворювання невротичного характеру, зниження імунітету, головний біль, думки про вбивство агресорів і вчинення суїциду».
То як же розпізнати булера? Ірина Вадимівна зазначає, що «більшість булерів – це “нарциси”, які не спроможні в момент агресії відчути емоції інших, але хочуть довести свою зверхність». Зазвичай, булер фізично та соціально більш енергійний за своїх однолітків. 
Він не вміє сприймати відмову, має середню чи високу самооцінку; сприймається лідером у колі однолітків; буває імпульсивним; його легко вивести з себе; має не надто високий емоційний інтелект тощо. Не виключено, що булер сам став жертвою в минулому.
Ірина Марті підкреслила, що кожна людина має знати, як протистояти булеру. Зокрема, вона пропонує ігнорувати кривдника. «Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже та йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям». Якщо ситуація не дозволяє піти, можна скористатися гумором: «Цим ви можете спантеличити кривдника, відволікти його від наміру дошкулити вам». Необхідно стримувати гнів і злість, «адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно та впевнено, покажіть силу духу, – підкреслює Ірина Вадимівна, – і в жодному разі не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки та здоров’я ситуації». Дуже важливо обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки й припинити насилля. А щоб подолати наслідки від насильства, потрібно звертатися по допомогу до психологів, і, зокрема, до практичного психолога ЗНУ.
Окрему увагу Ірина Марті приділила і розповсюдженому 
нині кібербулінґу. Його прояви – використання особистої інформації; анонімні погрози; телефонні дзвінки з мовчанням; переслідування; тролінг (розміщення провокаційних повідомлень у мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт); хепі-слепінг (насильство заради розваги); знімання насильство на камеру для подальшого розповсюдження в мережі та сексуальні посягання.
Для того, щоб не стати жертвами кібербулінґу, Ірина Вадимівна пропонує не заводити сумнівні знайомства в мережі; не вказувати персональні дані в інтернеті, не додавати до друзів усіх охочих, краще тільки тих, кого знаєш особисто; не викладати особисті фото в загальний доступ, зробити їх відкритими лише для друзів тощо. «Треба зрозуміти, –підкреслює Ірина Марті, – що анонімність – це ілюзія. Анонімність в інтернеті неможлива. Діти та підлітки нерідко стають джерелами інтернет-загроз і правопорушень, тому що не завжди розуміють, що будь-яка дія в інтернеті завжди залишає слід».
Наприкінці зустрічі Ірина Марті подякувала Роману Воляру за співпрацю і нагадала студентам, що вони можуть вносити свої пропозиції стосовно тем, які обговорюватимуться на наступних зустрічах. А також нагадала, як можна записатися на консультацію до практичного психолога. Для цього потрібно надіслати листа електронною поштою: irinamartizp@gmail.com або прийти на зустріч до кабінету психолога, який розташований у навчальному корпусі ЗНУ № 4, кабінет 235 із понеділка по п’ятницю з 9.00 до 11.30 та з 13.00 до 16.00. Додаткову інформацію можна отримати за телефонами: 228-76-48, 099-25-37-873
Більше інформації на інтернет-сторінці за лінком:
https://web.znu.edu.ua/psychologicalservice/
Інженерний навчально-науковий інститут
