
Двадцять восьмого травня в Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбулася панельна дискусія «Європейські цінності в Україні: виклики комунікації».У заході взяли участь викладачі та студенти факультету іноземної філології та інші. Спікерами диспуту стали п’ятеро науковців, які представляли відомі університети та організації Швеції, Сербії та України. А модераторкою виступила доцентка кафедри німецької філології і перекладу Олена Тупахіна.
За словами пані Олени, «цілком англомовна панельна дискусія «Європейські цінності в Україні: виклики комунікації» відбувалася відповідно кращих європейських стандартів наукових конференцій і зібрала 78 учасників. Своїми міркуваннями щодо ролі художнього перекладу в розбудові української національної ідентичності поділився відомий перекладач, екс-заступник Міністра освіти і науки України, професор Максим Стріха. Дослідником історія становлення національної перекладацької школи розглядається в сукупності багатьох чинників: і соціальної стратифікації суспільства, і компетентностей реципієнтів, і економічної ситуації, і ідеологічної кон’юнктури, і політичної боротьби. У такий спосіб процес вивільнення українського художнього перекладу від стигми «меншовартості» й «другорядності» відбиває усі перипетії шляху боротьби українського народу за незалежність і переконливо ілюструє шляхи ідентифікації нації через мову. Однією з важливих віх цього вивільнення професор Стріха вважає інтеграцію української видавничої й перекладацької спільноти до світового професійного ком’юніті, свідоцтвом чому - поява якісних перекладів популярних текстів (як-от, «Гарі Потера») українською мовою раніше, ніж аналогічний продукт з’являється російською».
Естафету підхопив професор університету Умео (Швеція) Роман Горбік. Доповідач наочно продемонстрував процес концептуалізації поняття «Європа» в українському суспільному й культурному дискурсі від 1500-х років до наших днів. «На думку спікера, – продовжила пані Олена, “євроремонти”, “євровікна”, “євродвері” й інші новоутворення переконливо свідчать, що наразі Європа сприймається українцями як простір комфорту, добробуту, інновацій і якості. Витоки сучасного українського європоцентризму дослідник слушно локалізує в суспільному дискурсі кінця ХІХ - початку ХХ століть: так, популяризований Петром Порошенком слоган “Геть від Москви, даєш Європу” є парафразом проєвропейських закликів Дмитра Донцова й Миколи Хвильового».
Філософський роздум представника місії ОБСЄ у Сербії Кірона Ріда стосувався мови й художнього тексту як інструментів роз’єднання й возз’єднання націй. «Обравши як кейс політику захисту й популяризації ірландської мови, яку наразі впроваджує уряд Ірландії, – зазначила Олена Володимирівна, – дослідник розмірковує, які з обраних стратегій виявилися успішними, а які, напроти, призводили до зростання напруги в суспільстві. Через звернення до постаті Шекспіра як до центру європейського канону спікер демонструє, як сучасні критичні, постколоніальні прочитання його класичних творів здатні перетворити фігуру Великого Барда в насправді об’єднувальний у культурному сенсі елемент».
У блискучій аналітичній розвідці завідувачки кафедри перекладознавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка, стипендіатки Програми ім. Фулбрайта, професорки Лади Коломієць постали нагальні питання протидії «імперському новоязу» Російської Федерації в інформаційній війні. Як підкреслила пані Олена, «професорка на численних прикладах із телевізійних репортажів, новин та інших медіаджерел переконливо демонструє основні механізми викривлення реальності російською пропагандою як через апеляцію до добре відомих радянських кліше, так і через утворення на їхній основі нових конструктів. Загалом же, російському пропагандистському дискурсу властиві всі риси “новоязу” у визначенні Джорджа Орвелла: це – граничне спрощення словника для відображення чорно-білої реальності, що позбавлена багатозначності й відтінків змісту; чіткий розподіл лексичних одиниць за галузями вжитку; наявність складноскорочених слів, які спрощують складні поняття».
Масштабний науковий проєкт завідувачки кафедри романської філології й порівняльного мовознавства Київського університету ім. Б. Грінченка Русудан Махачашвілі мав на меті з’ясувати, які інтердисциплінарні навички потрібні майбутнім фахівцям-гуманітаріям для ефективного професійного розвитку та інтеграції в європейський ціннісний простір. «Разом із співавтором, завідувачем кафедри східних мов та перекладу цього ж університету Іваном Семеністом, - зазначила модераторка панельної дискусії, –дослідниця опрацювала великий масив емпіричних даних, що з’ясовували думку майбутніх філологів і викладачів іноземних мов щодо ефективності дистанційного вивчення іноземних мов, переваг і недоліків подібного формату, цифрових навичок, яких конче бракувало під час переходу до дистанційного навчання як з боку студентів, так і з боку викладачів. Особливу цінність дослідженню надає спроба прогнозування кваліфікаційної рамки викладача гуманітарних дисциплін і дослідника в цій галузі з урахуванням вимог до «професій майбутнього», які визначаються Всесвітнім економічним форумом у Давосі».
Нагадаємо: днями Запорізький національний університет вчергове виступив осередком наукової події міжнародного рівня: конференція «Європейські цінності в українській освіті: виклики та перспективи», організована в рамках міжнародного проєкту «Erasmus+ Jean Monnet Module “European Values in Literary Arts”» (599918-ЕРР-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE EUVOLIA), об’єднала в стінах ЗНУ 265 науковців, викладачів, студентів, публічних інтелектуалів і менеджерів освіти з усіх регіонів України та чотирьох європейських країн: Нідерландів, Швеції, Великої Британії й Німеччини. Тож вказаний захід відбувся саме в рамках цього масштабного проєкту.