Днями в Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) провели обговорення актуальної теми «Адміністрування української вищої освіти на основі європейських стандартів та цінностей». У заході взяли участь науковці з провідних закладів вищої освіти України. Серед спікерок заходу були доцентка історичного факультету ЗНУ Тетяна Винарчук і професорка кафедри культурології і українознавства ЗДМУ Тетяна Гребенюк.
Першою під час заходу виступила Тетяна Винарчук, яка розповіла про актуальність схилення історичної освіти в напрямку діджеталізації. Особливо вона акцентувала увагу на тому, що без обізнаності людей у «цифровому світі» діджиталізація неможлива, тобто вивчення цифрових технологій має бути прив’язане до більшості факультетів. «Без цифрової компетентності населення ми не зрушимо з “мертвої точки”, ми не використаємо той унікальний потенціал, який нам дають цифрові технології для досягнення завдань», – говорить Тетяна Винарчук.
Далі спікерка зупинилася на можливостях, які надає діджеталізація в галузі історії, посилаючись на Європу та досягнення України. «В Україні в кожній програмі на всіх історичних факультетах є така дисципліна як «інформаційні технології в історії». На ній ми вивчаємо такі інструменти, як текстові процеси (дуже часто до нас приходять студенти, які не вміють навіть працювати з вордівськими документами), ми вчимо їх працювати з пошуковими системами, цифровими бібліотеками, архівами та хмарними сервісами. Але на сьогодні цього недостатньо, щоб історик міг себе адекватно почувати в цифровій епосі», – говорить Тетяна Винарчук. Ставлячи за приклад Європу, вона зазначила, що в більшості європейських держав людина може, не виходячи з дому, подивитися віртуальні експозиції знаменитих пам’яток Європи.
Також доповідачка згадала про діджиталізацію бібліотек, яка значно спрощує дослідження та збільшує доступність книг та рукописів. «Для того, щоб продовжувати оцифровування архівних фондів, необхідна велика кількість істориків, які володіють знанням цих технологій», – зазначила вона. Сьогодні українці можуть пройти віртуальний тур Софією Київською, але при цьому вони не можуть побачити з дому Андріївської церкви, Києво-Печерської Лаври, Успенського собору тощо. Також цифрові технології допомагають історикам відновлювати ті пам’ятки, які були втрачені. Яскравим прикладом є віртуально відновлена фортеця Тустань. «Але для таких процесів, інформаційних технологій, які вивчаються протягом одного семестру, недостатньо. Колектив Запорізького національного університету, зокрема історичного факультету, розмірковуючи над викликами цифрової епохи, прийшов до висновку, що нам необхідно модернізувати підготовку істориків. Паралельно із традиційними освітніми програмами варто запроваджувати спеціалізовані освітні програми, які містять більш розширену діджитал-підготовку», – говорить викладачка.
Після Тетяни Винарчук слово надали Тетяні Гребенюк, яка розглянула тему академічної доброчесності, дуже популярну через інтеграцію в європейський освітній простір. «Академічна доброчесність є цінністю, крім того, що морально-етичною, так ще й дуже важливою в плані того, наскільки ми можемо бути прийняті в системі європейських цінностей», – зазначає Тетяна Винарчук. Також вона додала, що цей рік був дуже складний у плані доброчесності студентів, через те, що більшість навчання проводилася в онлайн-режимі, тому кількість нечесно написаних робіт значною мірою зросла.
Професорка кафедри культурології вирішила зупинитися на проблемі довіри між студентами та викладачем, намагаючись знайти межу між довірою та правилами, зазначаючи, що довіра – один із фундаментальних аспектів доброчесності, тому вона є дуже важливою для організації освітнього процесу.
Пані Тетяна навела як приклад дії освітніх закладів різних країн, виокремлюючи як недієві способи 
нав’язування доброчесності, так і радикальні, які є загалом неетичними. Також були представлені статистичні данні щодо доброчесності студентів та наведений як приклад експеримент психолога Джеймса Ланга «Уроки шахраювання», який був проведений у 2010 році. Та вона надала більшу перевагу дослідженню довіри у професійних стосунках «працівник – роботодавець», у яких закцентували увагу на внутрішній мотивації. Переносячи це все на стосунки «студент – викладач» можна зрозуміти, що студент, який зацікавлений у навчанні, є доброчесним учнем, який не буде вдаватися до нечесного написання робіт. «Мотивовані щодо певної діяльності люди, які мають внутрішні потреби робити те, чим вони займаються, будуть виконувати свою діяльність і виправдовувати довіру», – говорить пані Тетяна. Але при цьому вона наголошує, що «співпраця з викладачем вимагає повного спектру застосування заходів контролю». Також, за словами Тетяни Винарчук, для збільшення кількості академічно доброчесних студентів потрібні публічні обговорення проблеми, тобто її замовчування не має бути. Учасники заходу подякували спікеркам за цікаві й ґрунтовні доповіді на актуальні теми.
Нагадаємо: днями Запорізький національний університет вчергове виступив осередком наукової події міжнародного рівня: конференція «Європейські цінності в українській освіті: виклики та перспективи», організована в рамках міжнародного проєкту «Erasmus+ Jean Monnet Module “European Values in Literary Arts”» (599918-ЕРР-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE EUVOLIA), об’єднала в стінах ЗНУ 265 науковців, викладачів, студентів, публічних інтелектуалів і менеджерів освіти з усіх регіонів України та чотирьох європейських країн: Нідерландів, Швеції, Великої Британії й Німеччини. Тож вказаний захід відбувся саме в рамках цього масштабного проєкту.
Владислав Макаренко
