У ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбулися днями засідання круглих столів, панельні дискусії, секційні засідання, тренінги. Увагу наукової спільноти привернули також тренінги на літературознавчі теми, що також були присвячені огляду ціннісно-орієнтованого підходу у викладанні дисциплін гуманітарного циклу. Одним із таких тренінгів став «Художній текст як ціннісний кейс». Координаторкою цієї зустірічі науковців стала керівниця Українського міжуніверситетського шекспірівського центру, що діє на базі ЗНУ, професорка Наталія Торкут.
Цей тренінг був представлений членом Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, завідувачем кафедри світової літератури Київського університету ім. Бориса Грінченка, професором Юрієм Ковбасенком та проходив за підтримки Українського міжуніверситетського шекспірівського центру ЗНУ. Його учасниками стали близько сотні викладачів зарубіжної літератури різного рівня закладів освіти.
Тренер – професор Юрій Ковбасенко – представив учасникам «текст» як об’єкт дослідження з точки зору ціннісно-орієнтованого підходу. На кращих зразках світової літератури автор досліджень продемонстрував присутнім, що цей феномен може розглядатися у комплексі – саме як ціннісний кейс. А також заглибився в історію розвитку змісту європейської літератури різних епох та його трансформації.
Юрій Іванович торкнувся проблемного для сьогодення питання щодо збереження в с
истемі сучасної освіти як окремих предметів – «української літератури» та «світової літератури», які сьогодні намагаються інтегрувати й редукувати. Для викладачів-предметників сьогодні це є болючою проблемою, адже завдання цих напрямів різні й вони важливі для виховання широкого кругозору не лише майбутнього фахівця, а й сучасної людини як такої, що має усвідомлення як щодо загальноєвропейських, так і щодо національних цінностей. На сьогодні літературна освіта стоїть у центрі виховання грамотного читача, громадянина, загалом як і системи національної ідентичності, тож потребує передусім державної підтримки, як вважають викладачі-предметники.
Дослідник на прикладі зразків зарубіжної літератури різних епох продемонстрував присутнім, як формувалася система європей
ських цінностей і які з них були провідними у ті чи ті часи. Ми бачимо, в Давній Греції пильну увагу приділяли героїзму, патріотизму, а ще саме тут почали формуватися гуманістичні цінності. Тема миролюбства також проходить через усю європейську історичну літературну традицію. А от увага до проблем дітей починає окреслюватися лише на межі романтизму-реалізму (Ч. Діккенс «Пригоди Олівера Твіста», Марк Твен «Пригоди Гекльберрі Фінна», Максим Горький – твори про дітей). На прикладі двох казок, які присутні в програмі НУШ у розділі «Народні та літературні казки» (5 клас), – літературної казка Івана Франка Фарбований лис» та індійської народної казки «Фарбований шакал» – доповідач окреслив суттєву різницю в розумінні національних цінностей. Так, за часів «Панчатантри» індійська казка слугувала для повчання правителів. А от на українському ґрунті, як доводить компаративний аналіз, спостерігається суттєва різниця в аксеологічному контексті, змінюється ціннісний кейс казки, закладений Іваном Франком. Він уже спрямований проти монополії влади як такої. Із точки зору ціннісного контек
сту були розглянуті й інші різні за жанром твори, які увійшли до програми НУШ. Адже вони виконують виховну функцію, зокрема формування у молоді світогляду і таких непересічних цінностей як повага до сімейних цінностей, благородство тощо. На матеріалі компаративістики також було підкреслено формування загальноєвропейської системи цінностей, до якої належать гуманізм і цінність людського життя як такого, патріотизм, раціоналізм і просвітництво, а також – свобода, рівність, солідарність, демократія, що закладені в невмирущих творах Вільяма Шекспіра, Тараса Шевченка та багатьох інших класиків.
Під час тренінгу були обговорені й інші здобутки предмету «літератури», зокрема такі, як критичне читання, формування критичного й аналітичного мислення та читацької культури, що є важливим в умовах зміни читацької парадигми та цифровізації.
Насамкінець заходу Наталія Торкут та інші учасники зібрання долучилися до ди
скусії щодо питання національної ідентичності в літературі, а також інтеграції української літератури у світову на умовах партнерства. Задля досягнення цієї мети представники Української асоціації викладачів зарубіжної літератури мають активізувати свої дії. Йшлося також про можливість протистояти злиттю кафедр української та зарубіжної літератури в ЗВО, а ще – про створення якісного інтегрованого літературного курсу, де українська література не буде відчувати себе ущемленою. Лише завдяки такому підходу та спільним зусиллям, як вбачають викладачі-предметники, за допомогою літературного матеріалу вони зможуть сприяти формуванню в української молоді як національної ідентичності, так і системи загальноєвропейських і загальнолюдських цінностей.
Нагадаємо: днями Запорізький національний університет вчергове виступив осередком наукової події міжнародного рівня: конференція «Європейські цінності в українській освіті: виклики та перспективи», організована в рамках міжнародного проєкту «Erasmus+ Jean Monnet Module “European Values in Literary Arts”» (599918-ЕРР-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE EUVOLIA), об’єднала в стінах ЗНУ 265 науковців, викладачів, студентів, публічних інтелектуалів і менеджерів освіти з усіх регіонів України та чотирьох європейських країн: Нідерландів, Швеції, Великої Британії й Німеччини. Тож вказаний захід відбувся саме в рамках цього масштабного проєкту.
Олена Хлистун
