Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики та факультету іноземної філології, доцентка кафедри видавничої справи та редагування, заступниця декана з виховної роботи Наталія Лебідь

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики та факультету іноземної філології, доцентка кафедри видавничої справи та редагування, заступниця декана з виховної роботи Наталія Лебідь

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики та факультету іноземної філології, доцентка кафедри видавничої справи та редагування, заступниця декана з виховної роботи Наталія Лебідь
13.07.2021 10:01 Все Головні новини Факультети Журналістики Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет іноземної філології факультет журналістики відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». У його рамках пропонуємо вам інтерв’ю з вихованкою факультету журналістики та факультету іноземної філології, доценткою кафедри видавничої справи та редагування, заступницею декана з виховної роботи, талановитою Наталією Лебідь.

- Пані Наталіє, чому для здобуття вищої освіти Ви обрали саме ЗНУ?

Скільки себе пам’ятаю, ЗНУ завжди був лідером на ринку вищої освіти в Запорізькій області. Їхати вступати до іншого міста я не хотіла, а серед вишів Запоріжжя єдиним варіантом був саме ЗНУ.

- Чи було бажання покинути навчання? Якщо так, то що Вас мотивувало не робити цього?

- Коли я навчалася, то освіта була в пріоритеті студента: якщо вже ти вступив, то це потрібно, насамперед, тобі. Саме тому думок піти без диплома не виникало, оскільки я чітко усвідомлювала, що диплом для моєї подальшої кар’єри потрібен.

- Що в роботі найскладніше особисто для Вас?

- Складно постійно бути на зв’язку та не мати повноцінних вихідних. Як каже декан Віктор Володимирович Костюк, «ми – факультет комунікацій», але іноді важко постійно бути в зоні доступу на всіх онлайн майданчиках, у соціальних мережах і бути готовим миттєво відповідати на будь-які запити студентів і колег.

- Чому Ви вирішили почати викладати? І чому саме в тому університеті, де й навчалися?

- Після асистентської практики я зрозуміла, що викладання – це те, що мені вдається. Побачивши усмішки на обличчях студентів і запал в їхніх очах, почувши «дякуємо за пару», я зрозуміла, що все – не дарма, що підготовка до пари, що пошук інформації, що компонування плану та продумування можливих запитань принесли мені винагороду – я донесла інформацію до аудиторії та отримала фідбек.

ЗНУ був уже знайомим місцем, на моїх очах коридори другого поверху оживали, аудиторії ремонтувалися, хол на першому поверсі з темного та похмурого перетворився на світлий та наповнений теплом, ми виросли разом, тож я розглядала ЗНУ як місце моєї зони комфорту та перспективним майданчиком для особистого зростання.

- Розкажіть, будь ласка, про власні досягнення, якими Ви пишаєтесь найбільше.

- Мені зовсім не властиво розповідати про власні досягнення, адже набагато краще, коли за тебе говорять твої вчинки, рідні, колеги та студенти. Звісно, я щаслива, що певні етапи свого професійного розвитку я вже пройшла: отримала дві вищі освіти (диплом магістра англійської мови та літератури, а також – медіакомунікації), захистила кандидатську дисертацію, одержала запрошення працювати на факультеті спочатку викладачем, а потім – і заступником декана з виховної роботи, і зараз працюю пліч-о-пліч із чудовими колегами – фахівцями своєї справи та хорошими людьми. Але своєю перемогою вважаю налагодження зв’язку з усіма студентами та взаємне задоволення від пари, коли студенти залишаються натхненними, а мені особисто не соромно за проведене заняття.

- Які Ваші захоплення, окрім роботи?

- Раніше дуже любила писати. Мої невеличкі історії завжди були до вподоби моїй аудиторії з друзів і рідних. Хтось пророкував, що я стану копірайтером, хтось казав, що потрібно писати сатиричні замітки. Зараз, якщо є вільний час, то дресирую кота (успішно виконуємо команди «сидіти», «дай п’ять» та «дай лапу») і намагаюсь виїздити в нові місця. Хочеться побувати в усіх містах України. Люблю читати, але часу катастрофічно бракує.

- Як склалося Ваше життя після завершення університету? Чи одразу Ви знали, куди йти та що робити далі?

- У мене не було як такого завершення університету, оскільки одразу після закінчення магістратури я пішла працювати в Економіко-правничий коледж (зараз ЕПФК), паралельно здобуваючи другу освіту. Пропрацювавши в коледжі рік, отримавши другий диплом магістра, пішла одразу в аспірантуру до Володимира Манакіна, який на той час був деканом факультету. Коли я працювала над кандидатською дисертацією, Володимир Миколайович запропонував перейти викладати на кафедру теорії комунікації, реклами та зв’язків із громадськістю. Від такої можливості відмовитися я не могла, тому одразу погодилася. Так я й пов’язала своє життя із ЗНУ, зокрема з факультетом журналістики. Тепер зрозуміло, чому я сказала, що ми із ЗНУ разом виросли.

- Ви зіштовхувалися з труднощами під час працевлаштування?

- Через те, що вимоги до співробітників ЗНУ висуває досить високі, то при працевлаштуванні в ЕПФК із самого початку потрібно було мати чудову характеристику з факультету, червоний диплом магістра та бути готовою до постійної роботи над собою.

Потім при переведенні на факультет мене попередили, що без захисту кандидатської та подальшого постійного вдосконалення професійних навичок підписати контракт буде неможливо. Але я б не назвала це труднощами. Це, швидше, адекватні вимоги потужного закладу освіти, який працює на власний імідж, а тому, якщо вже претендуєш на місце роботи, то повинен їм відповідати.

- Чи є плани на майбутнє, пов'язані з Вашою роботою?

- На сьогодні моя робота мене цілком влаштовує. Мені подобається те, чим я займаюсь. Я отримую все більше позитивних емоцій, а негаразди – це лише робочі моменти, без яких не обійтися на будь-якому робочому місці. Мені абсолютно комфортно й із керівництвом, і з колегами, і зі студентами. Тому мої плани на майбутнє – це втримати віру в свою справу та добре виконувати свої обов’язки, аби не порушувати налагоджений механізм діяльності факультету та університету. Єдиний план – це постійна самоосвіта, вдосконалення свого рівня знань та умінь за фахом, бо треба йти в ногу з часом, з його новими вимогами. 

- Що Ви можете порадити студентам та випускникам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?

- Якщо студент завершив навчання та отримав диплом ЗНУ, він уже переможець. Факультет журналістики, насамперед, виховує свідомих людей, гідних фахівців своєї справи, майбутніх представників четвертої влади, а тому порада досить тривіальна: не забувайте все те хороше, що у вас вкладали. І постійно розвивайтеся, стежте за вимогами часу! Це цікаво, це потрібно. Гідно несіть звання студента/випускника факультету журналістики, адже це – ваш вибір!

 

Єлизавета Чичика,

студентка факультету журналістики

 

Схожі новини