Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Правники ЗНУ долучилися до головної щорічної фахової події – V Харківського міжнародного юридичного форуму

Правники ЗНУ долучилися до головної щорічної фахової події – V Харківського міжнародного юридичного форуму

Правники ЗНУ долучилися до головної щорічної фахової події – V Харківського міжнародного юридичного форуму
27.09.2021 16:30 Все Головні новини Факультети Юридичний ZNU Zaporizhzhia National University юридичний факультет наукова діяльність V Харківський міжнародний юридичний форум

Із двадцятого по двадцять четверте вересня 2021 року на базі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відбулася головна щорічна фахова подія – V Харківський міжнародний юридичний форум. Це єдина подія правничого спрямування, що, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 656-р «Про проведення Харківського міжнародного юридичного форуму», має загальнодержавне значення та проводиться спільно з Міністерством економіки України, Міністерством освіти і науки, Міністерством юстиції та Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого. Офіційне відкриття Форуму відбулося 20 вересня 2021 року. Серед його учасників були й представники Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University).

В урочистому відкритті Форуму взяли участь Голова Вищого антикорупційного суду України Олена Танасевич,  директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, перший заступник голови Державної прикордонної служби України Володимир Нікіфоренко, заступник начальника Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Артем Медведенко, заступник Харківського міського голови Олександр Новак, посол, координатор проєктів ОБСЄ в Україні Генрік Вілладсен, керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Харкові Бріггіта Трібель, перша заступниця голови Союзу юристів України, віцепрезидентка Європейського Інституту Омбудсмана, перший Омбудсман України Ніна Карпачова та ін. Взяти участь у Форумі як експерти виявили бажання представники 34 країн, серед них – США, Франції, Німеччини, Італії, Данії, Норвегії, Литви, Азербайджану, Казахстану, Узбекистану та багато інших.

Цього року учасники Форуму працювали в шести панельних дискусіях:

- «Захист економіки від впливу організованої злочинності»,

- «Бізнес і права людини: пошук стійких моделей»,

- «Україна-НАТО: від партнерства з розширеними можливостями до членства в альянсі»,

- «Земельне право: скасування мораторію як рушій розвитку»,

- «Еколого-правові аспекти сталого розвитку»,

- «Права людини в умовах цифрової трансформації суспільства: сучасні виклики, світові тенденції, особливості реалізації і захисту».

Окрім того, у науково-педагогічних працівників і здобувачів юридичного факультету ЗНУ цього року була можливість взяти участь в інших заходах, а саме:

- у сателітному заході «Європейські цінності та конституційне правосуддя»;

- в Інтелектуальній грі для школярів «Що?Де?Коли?»;

- у засіданні круглого столу на тему «Бізнес і права людини в програмах навчання за економічними і юридичними спеціальностями»;

- у сателітному заході «Проєкт нового Кримінального кодексу України у вимірі верховенства права»;

- у сателітному заході «Медичне право та фармацевтичне право: виклики сьогодення»;

- у конституційному салоні «Антидискримінація»;

- у сателітному заході «Штучний інтелект та відкриті дані»;

- у сателітному заході «Застосування прав людини до галузі цифрових технологій»;

- у Науково-практичній конференції «Протидія злочинності і корупції: міжнародні стандарти та досвід України»;

- в Осінній школі для студентів «Kharkiv Real Estate & Construction School’ 21»;

- у Міждисциплінарному воркшопі «Цифрові технології, людський досвід і право»;

- у майстер-класі з бізнесу і прав людини.

Цільову аудиторію заходу сформували юристи-практики, адвокати, науковці, молоді вчені, аспіранти та студенти. Усі заходи Форуму  розрахували на тих, хто хоче бути в курсі останніх новинок ринку юридичних послуг і бажає спілкуватися з лідерами та колегами-однодумцями.

Відкриваючи захід, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман зазначив: «Упродовж тижня, який триває Форум, демонструються основні досягнення юридичної науки та практики. Ідея проведення юридичного форуму довела свою життєздатність. Із кожним роком наша юридична родина, об’єднана під дахом цього заходу, стає все більшою. Аналогічно можна говорити про розширення географії представників правничих шкіл та об’єднань юристів. Можемо з задоволенням відзначити, що цього року на форумі представлені кращі фахівці з 34 країн світу». Він також додав: «Три аспекти характеризують цей форум. По-перше, це – урядова підтримка, про яку йдеться в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року. Це – унікальний факт, оскільки це – єдиний захід правничого спрямування, який визнано на такому високому рівні. По-друге, головною ідеєю, яку вдається провести червоною ниткою крізь усі п’ять форумів, є проблема правового забезпечення сталого розвитку в умовах глобалізованого світу. По-третє, ми намагаємося, щоб серед ключових спікерів були представлені наші випускники, які прославляють наш заклад вищої освіти за багатьма напрямками, обіймаючи важливі посади».

Співголова Харківського міжнародного юридичного форуму, радник ректора університету Василь Тацій розповів про історію становлення форуму. За його словами, ідея такого масштабного заходу виникла у зв’язку з необхідністю не лише об’єднати правничі школи України, а й залучити до співробітництва представників юридичної науки й практики інших держав. На думку Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайла Смоковича, подібні заходи роблять дієвий внесок у розвиток України як правової демократичної й незалежної держави. Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич у вітальному слові наголосила: «Я глибоко переконана в тому, що винятково академічні знання, які допомагають ідентифікувати право, його роль у суспільно-політичному житті в поєднанні з правозастосовчою практикою здатні підтримати українського законодавця на шляху до формування ефективної законодавчої бази».

V Харківський міжнародний юридичний форум розпочався панельною дискусією «Захист економіки від впливу організованої злочинності». Відкриваючи захід, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман зазначив «В України є суттєві переваги на світовому економічному ринку завдяки сектору новітніх технологій, природним ресурсам, географічному розташуванню. Однак цей потенціал до кінця не реалізований. Цьому заважає корупція, незбалансований бюджет, замалі обсяги інвестицій та інші причини. Суттєвий вплив на економіку має організована злочинність. Відповідно до Указу Президента України до 2030 року головним вектором стратегії національного розвитку є зростання добробуту населення, надання конкурентноспроможних умов для бізнесу, створення можливостей для підприємців. Серед шляхів досягнення цієї мети проведення судової реформи, мінімізування втручання держави».

В онлайн-режимі до дискусії долучився Перший віце-прем’єр України – Міністр економіки Максим Любченко, який зауважив, що випадки відсутності державного контролю є головною причиною появи організованої злочинності. Також у режимі онлайн до конференц-зали завітав президент асоціації платників податків України, з якою ХНУ підписав Меморандум про співпрацю, надзвичайний та повноважний посол Грігол Катамадзе. Він наголосив на тому, що Україні необхідні умови для якісного економічного зростання. Під час панельної дискусії з доповідями виступили директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник( тема «Боротьба з топкорупцією: як державі перемогти?»), Голова Вищого антикорупційного суду України Олена Танасевич («Визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави: цивільно-правовий важіль протидії злочинності»), голова та президент Всесвітньої асоціації платників податків Джон О’Коннел («Що таке WTA? Досвід Великої Британії щодо того, як чорний ринок може вплинути на податкові надходження»), президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, президентка групи компаній «Петрус» Людмила Русаліна («Виклики і загрози вітчизняному бізнесу з боку організованої злочинності та корумпованих правоохоронців») та ін. Спікери приділили увагу передумовам та причинам появи організованої злочинності, випадкам їх впливу на економіку України та шляхам подолання такого впливу.

Неабияку зацікавленість у представників ЗНУ викликав сателітний захід – «Держава та платники податків: трансформаційні процеси економіки, цифровізації». Його модератором Микола Кучерявенко у своєму виступі зауважив, що тематика заходу, певною мірою, дотична до тих питань, які піднімалися на панельній дискусії ІІІ Харківського міжнародного юридичного форуму, присвяченій віртуальним валютам, і досі залишилися невирішеними. Він також наголосив, що завдання законодавця полягає в тому, щоб визначити роль держави в регулюванні обігу цифрових активів. Що ж до ж проблем оподаткування, професор Кучерявенко нагадав, що окрім обов’язку платника податків перед державою існує й зустрічний обов’язок держави перед платником податків. Співмодератор сателітного заходу виступив радник Першого Віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки України Євген Смичок. Він додав, що вирішення проблем цифровізації галузі оподаткування неможливе без обговорення таких питань, як запровадження окремого податкового режиму «Дія.Сіті» і взагалі використання електронних сервісів платниками податків, електронних кабінетів тощо.

Серед спікерів заходу були іноземні фахівці з оподаткування. Серед них – керуючий директор Центру трансфертних цін в Інституті австрійського та міжнародного податкового права Віденського університету економіки та бізнесу, міжнародний податковий радник Рафаель Петруцці, випускниця університету, доцентка кафедри цифрової економіки, трансфертного ціноутворення та країн, що розвиваються, в Амстердамському університеті, учасниця проєкту «Розробка податкової системи для безготівкового, платформового та технологічного суспільства» Амстердамського центру податкового права(AMCTL) Світлана Буряк та член Податкової консультативної палати Словенії, керуючий партнер компанії iConsult LTD (Любляна, Словенія) Душан Джерадж, які поділилися своїм баченням та власною практикою розвитку й становлення цифровізації в оподаткуванні. Заступник Міністра Юстиції України Сергій Орлов розповів про цифровізацію сервісів Мін’юсту. В.о. завідувача кафедри фінансового права університету Ірина Бондаренко виступила з доповіддю «Банківська таємниця як фактор тінізації економіки України».

Обговорення теми банківської таємниці продовжив експерт у Науково-консультативній раді при Державній податковій службі України, співголова Експертної Ради в НБУ, голова наглядової ради в Західноукраїнському національному університеті, голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей. На сателітному заході також виступили експертка з податкових та бюджетних питань, народна депутатка Верховної Ради України 8 скликання, адвокатка Тетяна Острікова, представник кафедри фінансового права університету Артем Котенко, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, секретарка судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Раїса Ханова та професорка кафедри фінансового права Ольга Димитрик.

Не менш цікавим виявився для представників ЗНУ ще один захід, під час якого вони змогли не тільки долучитися до дискусій, а й продемонструвати результати своїх досліджень. На V Харківському міжнародному юридичному форумі відбулася науково-практична конференція «Протидія злочинності і корупції: міжнародні стандарти та досвід України». Серед спікерів конференції були представники антикорупційних органів (НАБУ, ВАСУ), вітчизняні науковці, практики та представники громадськості. Онлайн до конференції приєднався президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе. У своєму виступі він звернув увагу на досвід іноземних країн у питанні захисту економіки від тіньового бізнесу: «Просто адміністративними та каральними заходами неможливо подолати ці проблеми. Взявши до уваги досвід іноземних партнерів, перше, що потрібно зробити, – це створити умови для більш легкого ведення бізнесу. У той час, як ми вже шість років обговорюємо шляхи подолання проблем, інші країни створюють умови для покращення бізнес-клімату». На конференції також заслухали доповідь Судді Вищого антикорупційного суду Віри Михайленко, яка акцентувала увагу на потребі вдосконалення кримінально-процесуального законодавства в світлі актуальних умов розслідування кримінальних правопорушень.

На заході виступили заступник керівника департаменту керівник управління захисту викривачів та обробки повідомлень про корупцію Департаменту запобігання та протидії корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Василь Луцик (доповідь на тему «Викривачі корупції в механізмі запобігання корупції»); член правління громадської організації «Національна асоціація антикорупційного комплаєнсу» Олег Поліщук («Протидія корупції в енергетичній галузі України: результативність та ефективність»); адвокат та керуючий партнер ЮФ «Gracers» Сергій Лисенко («Організована злочинність у новітній історії. Ознаки та методи. Шляхи її подолання») та інші.

Здобувачі ЗНУ взяли активну участь ще в одному сателітному заході – дискусії на тему «Штучний інтелект і відкриті дані», організованій Центром права, етики та цифрових технологій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за підтримки Міністерства цифрової трансформації України. Модераторка заходу та керівниця Центру права, етики та цифрових технологій Юлія Размєтаєва провела паралелі між розвитком штучного інтелекту та відкритих даних як багатообіцяючих і потенційно економічно вигідних технологічних досягнень. У наступні п’ять років вони, як прогнозується, принесуть мільярдні прибутки. Пані Юлія зазначила, що водночас на нас чекають нові ризики від впровадження алгоритмічних рішень та використання масиву даних, тому ми маємо застосовувати обережні, продумані підходи й не забувати, що в центрі технологій повинні залишатися права людини.

Роман Радейко, CEO «OnlineLawSchool» і фахівець із проблем ІТ-права, презентував результати дослідження професій майбутнього й напрямків поєднання юридичної практики з технологіями. Він розвіяв побоювання щодо заміни юристів роботами та поділився з учасницями та учасниками дискусії деякими можливостями, що відкриває на сьогодні штучний інтелект. Пан Роман також представив ресурс, де зібрав усі доступні українські реєстри даних. Доцент кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівька політехніка» Петро Сухорольський висловив обґрунтовані побоювання щодо сьогоднішніх дій урядів і компаній, які застосовують ключові цифрові інструменти. Він розповів про чотири принципи, якими мають керуватися всі, хто створює рішення на основі штучного інтелекту, а саме: приватність, справедливість і недискримінацію, прозорість і підзвітність, професійну відповідальність розробників. Пан Петро як футуролог і експерт «World Futures Studies Federation» відкрив похмурі перспективи для приватності у світі деперсоналізованих, але докладних і пов’язаних між собою даних. Експертка Міністерства цифрової трансформації України з відкритих даних і тренерка освітніх курсів Яніна Любива презентувала основні проєкти з поєднання штучного інтелекту та відкритих даних в Україні.

Вона змалювала оптимістичну картину застосуванню таких даних в юридичній практиці, їх корисність. Пані Яніна також наголосила на тому, що за результатами рейтингу відкритих даних «Open Data Maturity Report-2020» рівень зрілості сфери відкритих даних в Україні дорівнює 84%, і у світі наша країна на 17 місті, однак ця галузь розвивається надзвичайно швидко. Зокрема, на рівні уряду готуються зміни до законодавства, які дозволять використовувати більш якісні та різноманітні набори даних для бізнесу, громадської діяльності й державної служби, а освітні курси й матеріали для всіх, хто бажає дізнатися про можливості даних, доступні вже зараз

Керівник експертної групи Впровадження, підтримки та моніторингу якості надання електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України Денис Іванов поділився з учасниками заходу досвідом створення застосунку «Дія» та розказав про плани з оцифровки усіх державних послуг та основні виклики на цьому шляху. Він запропонував усім доєднатися до перевірки безпеки застосунку, у тому числі отримати нагороду за знайдені вразливості. Пан Денис наголосив, до 2024 року ми маємо значно прискорити цифрову трансформацію. «Якщо послуга не буде доступна онлайн, її не має бути офлайн», – зазначив він.

Після кожного виступу розгорталася жвава дискусія, яку підтримували питання та коментарі від учасниць та учасників дискусії в онлайн і офлайн-форматі. Вони обговорювали, яке місце займають платформи у керуванні нашими діями, чи буде можливо укласти шлюб у кіберпросторі, скільки влади мають технологічні корпорації, які зміни потрібні в освіті юристів, хто повинен перевіряти розробку алгоритмів, які законодавчі рішення щодо захисту даних пропонують різні країни і, врешті-решт, яке майбутнє чекає нас усіх у світлі цифровізації.

Однією із центральних подій V Харківського міжнародного юридичного форуму стала панельна дискусія «Бізнес і права людини: пошук сталих моделей». Тематика бізнесу та прав людини представлена на Форумі п’ятий рік поспіль. Це дозволяє простежити позитивні зрушення в реалізації стандартів прав людини під час здійснення господарської діяльності, які відбулися з 2017 року. Модераторка панельної дискусії голова Міжнародної лабораторії бізнесу та прав людини Університету Олена Уварова, окреслюючи завдання, які стоять перед учасниками заходу, зазначила: «Сьогодні в світі багато говорять про необхідність нових моделей ведення бізнесу, які б відповідали повазі до прав людини, до людської гідності, як бізнес впливає на демократичні процеси, як держави можуть і не можуть контролювати бізнес. І, звичайно, йдеться не лише про пошук сталих моделей. Але коли ми пропонуємо нову модель, з’являються й ризики її запровадження, тих змін, які з ним пов’язані. У нашому регіоні й в Україні зокрема, на мій погляд ці ризики ще більше посилюються тим, що існує певна недовіра до відповідних змін і недовіра до будь-якої відмови від засад ринкової економіки або обмеження цих засад. Сьогодні ми хочемо поговорити про ті можливості й ті ризики, які на сьогодні існують, як ми можемо відповідати на них, і які державні й недержавні суб’єкти, актори можуть відігравати важливу роль у цих процесах».

Старша менеджерка проєктів Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Карін Роелке у вітальному слові зазначила: «ОБСЄ – найбільша регіональна безпекова організація – від самого заснування просувала принципи прав людини. Повага до прав людини й основоположних свобод є ключовим аспектом концепції безпеки ОБСЄ. Захист прав людини – це обов’язок усіх держав. Це стосується урядів тих держав, у яких товари виробляються, і тих, де товари споживаються. ОБСЄ синхронізує свої стратегічні документи з цілями сталого розвитку. Бізнес відіграє ключову роль у досягненні ухвалених у 2015 році цілей сталого розвитку, а отже, має впроваджувати повагу до прав людини у своїй діяльності. Варто зауважити, що цього року Україна прийняла нову Національну стратегію з прав людини, яка визначає бізнес та права людини як одну зі стратегічних цілей та вказує, що бізнес має застосовувати відповідальну політику щодо прав людини в своїй діяльності. Наступним кроком має бути розробка ідей щодо впровадження цих стратегічний цілей. Сьогоднішній форум є чудовою нагодою для такої роботи». До учасників також звернулася Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова: «Для України дуже важливо перейняти найкращі міжнародні практики з захисту прав людини, оскільки вже 28 країн ухвалили національні плани дій з  імплементації Керівних принципів ООН із питань бізнесу та прав людини. Ми маємо скористатись цим набутим досвідом й адаптувати його до наших реалій». Робоча частина панельної дискусії розпочалася із сесії «Рамка бізнесу і прав людини: глобальні тенденції розвитку» під модеруванням, проєктної координаторки GoLOCAL Олени Митник. Під час заходу виступили старший радник Данського інституту з прав людини Дірк Хоффманн, співголова Глобальної асоціації досліджень у сфері бізнесу і прав людини, лекторка у Школі права й експертка Центру прав людини Університету Ессекса (Велика Британія) Тара Ван Ху, доцентка групи з права в Університеті Вагенінгена (Нідерланди) Надя Берназ, доцентка NOVA School of Law (Португалія) Клер Брайт та ін.

Серію заходів V Харківського міжнародного юридичного форуму, присвячених тематиці бізнесу й прав людини, продовжив  круглий стіл «Бізнес і права людини у програмах навчання за економічними і юридичними спеціальностями». У ньому взяли участь представники України, Бразилії, Великобританії, Польщі, Португалії, Словенії, США та інших країн. Модератором засідання круглого столу витупила голова Міжнародної лабораторії бізнесу і прав людини Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олена Уварова. На думку заступниці начальника відділу міжнародного інвестиційного співробітництва департаменту інвестицій Мінекономіки, Секретарки Національного контактного пункту ОЕСР Марини Купчук, такі зустрічі допомагають знаходити шляхи, завдяки яким ми можемо впроваджувати й популяризувати міжнародні стандарти в сфері бізнесу й прав людини. «Нагадаю, що минулого року ми схвалили план заходів із виконання концепції державної політики в галузі сприяння розвитку системи відповідального бізнесу, і вже можна робити перші висновки, що нам не вистачає знань про відповідальну бізнес поведінку, у першу чергу, серед представників органів влади», – додала пані Марина. Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Олена Степаненко зауважила: «На перший план ми виносимо просвітницьку діяльність у галузі бізнесу й прав людини. Низький рівень обізнаності про Керівні принципи ООН з бізнесу та прав людини спостерігається не лише серед державних службовців, а й, на жаль, серед представників бізнесу, населення, громадських організацій тощо. Тиждень бізнесу та прав людини, уповноваженим Верховної Ради України, дав поштовх зацікавленості цими принципами студентської молоді». Експерти, серед яких старший радник Данського інституту прав людини Дірк Хоффманн, голова правління Польського інституту прав людини і бізнесу Беата Фарачик, співголова Глобальної асоціації досліджень у галузі бізнесу та прав людини, лекторка у Школі права й експертка Центру прав людини Університету Ессекса (Велика Британія) Тара Ван Ху, старший радник з питань демократії і прав людини, UNDP Ukraine Ніколай Содербай та ін., обговорили питання формування та розвитку концепції бізнесу і прав людини. А також – взаємозв’язок з іншими суміжними концепціями, юридичні вимоги про обов’язкову належну обачність в галузі прав людини (mandatory Human Rights Due Diligence), зокрема, у ланцюгах поставок (на рівні ЄС; Франція, Норвегія, Великобританія та ін.) та їхній вплив на українські компанії; показники відповідальної бізнес поведінки та їх врахування інвесторами, партнерами по бізнесу, споживачами; інструменти забезпечення стійких бізнес-моделей; державні політики в галузі бізнесу та прав людини (національні плани дій); корпоративні практики; та ін.; досвід Європи, США та інших країн світу, огляд програм підготовки економістів та юристів і методик викладання; потенціал українських університетів.

У межах V Харківського міжнародного юридичного форуму відбулася презентація книжки «Українська державність: історико-правничі нариси». Це унікальне видання підготувала редакція юридичного журналу «Право України», Всеукраїнською правозахисною організацією «Меморіал» імені Василя Стуса, спільно з Інститутом історії України НАН України за підтримки Верховної Ради України. Окрім того, у підготовці видання активну участь взяли дослідники історії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Книжку презентували головний редактор юридичного журналу «Право України» Олександр Святоцький, завідувач кафедри історії держави і права України і зарубіжних країн Володимир Гончаренко, заступниця головного редактора юридичного журналу «Право України», членкиня Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса Ольга Середа, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права УжНУ Михайло Савчин, автори та консультанти видання. Це видання – колективна праця-збірка 22 нарисів відомих українських правників, філологів, істориків права та церкви. Олександр Святоцький зазначив, що нариси в доступній формі розкривають читачеві результати багаторічних досліджень низки архівних матеріалів і формують цілісне уявлення про ціннісні засади та сутність української державності, її генезу через призму досвіду державотворення. Примірник видання передали й до бібліотеки ЗНУ.

Заключного дня V Харківського міжнародного юридичного форуму працювала панельна дискусія «Права людини в умовах цифрової трансформації суспільства: сучасні виклики, світові тенденції, особливості реалізації і захисту». Учасників привітав ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман: «Про рівень актуальності проблематики, що став сьогодні предметом нашого обговорення, безумовно, свідчить склад спікерів, серед яких – представники провідних правничих шкіл країни: харківської, київської, запорізької, львівської тощо, а також – гості з Кембриджського університету (Велика Британія), Кентерберійського університету (Нова Зеландія), університету Туріба (Латвія), Казахського державного юридичного університету. У часи пандемічних обмежень особливого значення для нас набуває особистий приїзд судді Європейського суду з прав людини, професора Католицького університету (Португалія), а відучора почесного доктора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Пауло Пінто де Альбукерке, менеджера з комунікацій платформи ManaBalss.lv. Дізіса Мілкіса (Латвія)». «Окремо хочу подякувати президенту правозахисної корпорації Spravar, депутату Харківської обласної ради Анатолію Русецькому за підтримку як цього заходу, так і програм цільової підготовки аспірантів, яку цього року започатковано в нашому університеті. Ми зацікавлені в подальшій тісній співпраці зі стейкхолдерами, які не лише надають робочі місця нашим випускникам, а й активно допомагають розвивати освіту й науку у виші», – додав ректор.

Президент правозахисної корпорації «Spravar», депутат Харківської обласної ради Анатолій Русецький своєю чергою зазначив: «Наша команда долучилася до програми цільової підготовки аспірантів. Це – унікальна програма для нашої країни вона дає змогу талановитій молоді отримати науковий ступінь кандидата юридичних наук і гарантоване працевлаштування. Ми розуміємо, що можливість комунікації, яку надає юридичний форум, буде дуже корисною як для науковців, так і для практиків».

Під час панельної дискусії обговорено такі питання, як права людини в умовах цифровізації, діяльність публічної влади в цифрову епоху, електронні петиції та електронна демократія, електронні публічні послуги, штучний інтелект в публічному адмініструванні та судочинстві, а також цифровізація у сфері кримінального процесу.

Спікерами стали суддя Європейського суду з прав людини від Португалії  Пауло Пінто де Альбукерке (тема доповіді «Нові цифрові технології та право на конфіденційність у часи пандемії»), менеджер із комунікацій платформи «ManaBalss.lv.» Дізіс Мілкіс (Латвія) (тема «Електронні ініціативи як інструмент електронної демократії»), професор Університету КАЗГЮУ імені М. С. Нарікбаєва, експерт проєкту «Право-Justіce» Роман Мельник (тема доповіді «Чи потрібне “цифровій адміністрації” нове адміністративне право?: межі та правила автоматизованих адміністративних процедур та правовий захист в адміністративних судах»). А ще – професорка Кентерберійського університету (Нова Зеландія) Наталія ЧАБАН («Європейський Союз як основний захисник прав людини: крізь призму світового сприйняття»), фахівець із питань верховенства права та доступу до правосуддя Програми ООН із відновлення та розбудови миру Іван Гончарук (доповідь «Підхід ПРООН до покращення доступу до правосуддя в умовах триваючого збройного конфлікту на сході України за допомогою ІТ-рішень») та ін.

Упродовж п’яти дній здобувачі та викладачі юридичного факультету ЗНУ долучалися до тематичних фахових дискусій, отримували корисні знання. Вони налагодилися зв’язки з колегами та визначитися із перспективними напрямками співпраці.

 

 

 

 

Схожі новини