Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованці факультету СПП, працівники в галузі соціальної роботи Олександра Клименко-Гапон та Олександр Пташка

У Запорізькому національному університеті триває реалізація профорієнтаційного проєкту «Історія успіхів випускників ЗНУ» (ZNU, Zaporizhzhia National University). У її рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованцями факультету соціальної педагогіки та психології Олександрою Клименко-Гапон та Олександром Пташкою.
Успіх – це складник самореалізації. Для когось ця категорія вимірюється грошима, для когось – ступенем відповідальності та впливу, але головний показник успіху – це внутрішнє відчуття того, що ти – на своєму місці. Без синдрому самозванця, без почуття, що робота тебе виснажує та відбирає життя. Успіх – це коли твоя робота є частиною життя. Про це знають герої нашої історії Олександра Клименко-Гапон та Олександр Пташка – випускники факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету, які незважаючи на особливі освітні потреби, успішно завершили навчання в магістратурі за спеціальністю «Соціальна робота» (о/п Соціальна педагогіка) та наразі працюють за фахом.
- Олександро, Ви, здається, спробували працювати ще під час навчання в ЗНУ?
- Так. Був досвід роботи в галузі освіти (відповідно до диплому бакалавра) на не повний робочий день, оскільки я навчалася стаціонарно. Відвідування занять було першочерговим, тому я не брала індивідуальний графік. А вже після випуску я пішла працювати за фахом на посаду інспектора соціальної служби Запорізького обласного центру соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді.
- А Ви, Олександре?
- Я також працював, оскільки навчався заочно в магістратурі. Після того, як я отримав диплом магістра, мене призначили на посаду соціального педагога в Білозерський заклад повної загальної середньої освіти №2 ім. Богдана Хмельницького Білозерської селищної ради Херсонської області.
- Чому саме ви обрали соціальну педагогіку?
Олександра: - Я люблю допомагати та ділитися досвідом, хочу зробити світ краще. До того ж, наше навчання проходило в тісному співробітництві з викладачами, що дозволило нам набути фахові знання та розвинути професійні вміння.
Олександр: - У моєму житті зустрічалося багато людей цієї професії, людей сильних духом і щирих серцем, хотів бути схожим на них та допомагати іншим. Взагалі моє навчання на факультеті соціальної педагогіки та психології за о/п «Соціальна педагогіка» дозволило мені отримати необхідні життєві та професійні компетенції, підвищити свою самооцінку, сформувати активну життєву систему цінностей, а також сприяло формуванню вміння саморозвитку та самонавчання.
-Які у вас залишилися найяскравіші спогади про навчання?
Олександра: - Це – практичні заняття та заходи. Найбільше запам’яталася дисципліна з пренатальної педагогіки та психології, інтерактивне заняття на тему «Психолого-педагогічна готовність жінки до материнства».
Олександр: - Для мене це – написання диплому (сміється), особливо нормоконтроль – це справжній виклик, але коли все завершилося, було почуття звершення, почуття, що я спроможний зробити ще багато чого. Тим більше, що тема мого диплому – «Соціально-педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників у закладах загальної середньої освіти» тісно сплетена з моєю роботою зараз.
- Яку пораду ви надасте майбутнім вступникам та нинішнім студентам?
Олександра: - Не відкладайте на потім, дисциплінуйте себе та завжди будьте відкриті до нового в житті. Дуже важливо зробити правильний вибір, я, наприклад, обравши спеціальність «Соціальна робота» (о/п Соціальна педагогіка), потім була дуже задоволена. Оскільки ця гуманна професія дозволяє мені працювати з дітьми та молоддю, сім’ями, людьми з інвалідністю, створювати сприятливі умови для їхньої соціалізації та здійснювати соціально-педагогічну підтримку вразливих верств населення.
Олександр: - Бережіть здоров’я, формуйте корисні звички та не бійтеся попросити по допомогу, коли відчуваєте, що не можете впоратися самі. Мені пощастило, тому що я одразу опинився на тій спеціальності, де мені було цікаво. Зараз робота щодня дозволяє мені розуміти, що я на правильному шляху.
- Дякуємо за цікаву та змістовну розмову!