Серед учителів Запоріжжя значною популярністю користується Школа філологічних наук, яка вже не перший рік діє на базі філологічного факультету Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University). Її робота відбувається за підтримки Центру професійного розвитку педагогічних працівників Запорізької міської ради в межах міського проєкту «Наукова підтримка інновацій в освіті». І цього разу карантинні обмеження не стали на заваді спілкуванню, адже осіння сесія Школи відбувалася у форматі онлайн-конференції на платформі Zoom.
Організатори заходу – співробітники філологічного факультету ЗНУ та фахівці Центру професійного розвитку педагогічних працівників Запорізької міської ради, – як і завжди, подбали про те, аби Школа філологічних наук стала майданчиком для самоосвіти та підвищення кваліфікації запорізьких учителів-словесників. Під час зустрічі з викладачами ЗНУ запорізькі освітяни могли ознайомитися з актуальними темами, зокрема літературознавчими та мовознавчими аспектами викладання в Новій українській школі (НУШ).
Розпочала захід вітальним словом в.о. декана філологічного факультету Ірина Бондаренко, відзначивши важливість спілкування науковців університету та вчителів-словесників. Вона щиро подякувала педагогам за їхню нелегку, але таку необхідну для суспільства працю й висловила переконання, що розвиток освіти базується саме на тісній взаємодії теоретиків і практиків. Фахівчиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників Запорізької міської ради Наталя Ряпісова закцентувала увагу вчителів на організаційних моментах роботи Школи філологічних наук (йшлося про комунікацію та активну взаємодію на платформі Google Classroom та онлайн-зустрічі).
Із нагоди Всесвітнього тижня медійної та інформаційної грамотності для осінньої сесії Школи філологічних наук обрали актуальну для вчителів тему «Медіаграмотність: застосовувати не можна відмовитись». Упродовж цього тренінгу учасники шукали відповідь на провокаційне питання: де саме в його назві потрібно поставити розділові знаки? Учителі приєдналися до активного спілкування з тренеркою, координаторкою роботи Школи Іриною Бакаленко. За допомогою програми для миттєвого зворотнього зв’язку Mentimeter вони мали змогу не тільки визначили свій настрій та очікування від тренінгу, а й створювати онлайн-«хмарки» з власних асоціацій до терміну «медіаграмотність», а також отримувати практичні поради щодо використання сервісу на уроках словесності. Із промовою, у якій йшлося про актуальність інфомедійної грамотності, до учасників тренінгу «звернувся» й всесвітньо відомий американський державний та політичний діяч Авраам Лінкольн. Під час заходу присутнім продемонстрували, як останнім часом дипфейки активно використовуються в освітньому процесі.
Упродовж тренінгу учасники проаналізували Державні стандарти початкової та базової середнь
ої освіти, виокремивши важливий складник підготовки майбутнього випускника школи – інформаційно-цифрову компетентність. Аби удосконалити свою інфомедійну грамотність, вчителі-словесники долучились до виконання низки практичних вправ: вони тренували свою уважність та навички роботи в командах; взаємодіяли в сесійних залах на платформі Zoom; знайомились із поняттями в рамках теми й визначали «факти» й «судження» (онлайн-дошка Padlet), а також відшліфовували свої вміння на практиці, виконуючи тести онлайн-курсу з медіаграмотності, Very Verified (IREX). Окрім цього, вони визначали рівні сприйняття інформації через інтерактивну вправу «сніжинка», аналізували новини зі стрічки, а ще – поняття «інформаційна бульбашка» та алгоритми «виходу» з неї, розбирали на прикладах види інформації, стереотипи та різновиди маніпуляцій (інтерактивний плакат «Курочка знесла яйце» (IREX)). Усіх учасників захопила й емоційна ділова гра «Два пілоти». Отримані на тренінгу знання стосовно шляхів формування інфомедійної грамотності (IREX) наразі дозволять учителям інтегрувати інфомедійну грамотність у процес викладання шкільних предметів. Наприкінці заходу його учасники рефлексували: вони виконали вправу «Поділились своєю емоцією».
Тож учасники тренінгу змогли не тільки сформувати уявлення про інфомедійну грамотність та критичне мислення, але й отримали інструктивні рекомендації та практичні поради від фахівця щодо можливостей та особливостей використання запропонованих онлайн-інструментів, які дозволять їм зробити навчання більш різноманітним та інтерактиним і водночас полегшити роботу самих учителів-предметників. Ірина Бакаленко зауважила, що всі охочі можуть приєднатися до проєкту: періодично оголошується конкурсний відбір активних учителів для безпосередньої участі у проєкті «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність». Більше інформації – за лінком: http://l2dua.com/ Тож у кожного із вчителів-словесників є можливість долучитись до когорти амбасадорів медіаграмотності у своїй школі.
На думку координаторки «Школи філологічних наук» Ірини Бакаленко, результатом цього тренінгу стали значні досягнення його учасників: «Кейс онлайн-інструментів учителів-словесників збагатився дієвими прийомами для формування інфомедійної грамотності, які можна використовувати як під час дистанційного, так під час офлайн-навчання. Активна взаємодія викладачів університету з учителями-словесниками шкіл міста є вагомим внеском у підвищення ефективності та результативності навчально-виховного процесу в закладах загальної середньої освіти м. Запоріжжя».
Представники шкіл залишились дуже задоволеними як тематичним наповненням тренінгу, так й організаційним складником заходу, а також висловили побажання щодо тематики наступних зустрічей. Варто зазначити, що матеріали тренінгу підготували в рамках грантового проєкту «Медіаграмотність: застосовувати не можна відмовитись» міжнародного проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність», що реалізується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств Великої Британії та США в Україні в партнерстві з Міністерством освіти і науки України й Академією української преси, та навчання за програмою підготовки тренерів від Академії української преси.
Філологічний факультет
