Дев’ятого листопада на базі філологічного факультету Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) організували онлайн-презентацію унікального видання – повного 14-томного академічного «Зібрання творів Лесі Українки», приуроченого до 150 річниці від дня її народження. Захід проходив за участю його укладачів, а також – запорізьких філологів, співробітників наукової бібліотеки, здобувачів вищої освіти філологічного факультету (близько сотні учасників). Вихід у світ такого видання стало значущою, навіть історичною, подією як для представників філологічної галузі, так і для усіх українців.
В обговоренні важл
ивих питань, що стосувалися відновлення історичної літературної спадщини та оригінальної думки відомої української поетеси, взяли участь професори Юрій Громик, Надія Колошук, Сергій Романов, Вікторія Соколова (Волинський національний університет ім. Лесі Українки), професорка Олександра Вісич (Національний університет «Острозька академія»), доцентка Раїса Тхорук (Рівенський державний гуманітарний університет). А також – представники ЗНУ, серед яких були в.о. декана філологічного факультету Ірина Бондаренко, професорки Раїса Християнінова, Валентина Кравченко та інші. Модераторками заходу виступили доцентки філологічного факультету Наталія Горбач й Оксана Меркулова.
На початку зустрічі Ірина Бондаренко від імені всієї філологічної спільноти ЗНУ передала вітання учасникам й висловила величезну повагу й захоплення з приводу тієї колосальної роботи, що її здійснив колектив упорядників презентованого нового багатотомника творів Лесі Українки. Представник наукового редакторського колективу й упорядник одного з томів, проректор з навчальної роботи та рекрутації Волинського національного університету імені Лесі Українки, професор Юрій Г
ромик, своєю чергою, привітав учасників зібрання з ювілеєм видатної української письменниці Лесі Українки, святкування якого триває, і з Днем української мови та писемності, у рамках якого організовують культурно-просвітницькі заходи на філологічному факультеті. Він презентував нове, зібране й упорядковане унікальне видання нецензурованих оригінальних творів відомої українки – поетеси й філософині, а також розповів про етапи й особливості тієї колосальної роботи, яку здійснили упорядники й редактори, збираючи та готуючи його до друку. Як зауважив член редколегії, це видання творів Лесі Українки суттєво відрізняється від попередніх академічних зібрань своєю унікальною структурою, однак жанровий і хронологічний підходи залишилися й тут незмінними. Черговість подання матеріалів за томами й наповнення кожного з них – це свідома позиція колективу. При цьому максимальну увагу приділили рукописам Лесі Українки, зокрема чернеткам, що піднімають завісу над таємницями творчого процесу.
Він, зокрема, наголосив: «Це – шоста в Україні спроба підготувати повне зібрання творів нашої найгеніальнішої письменниці. Попередню спробу датовано 1970-ми роками, видання називалося повним. Але таким його можна вважати лише умовно, тому що воно містило далеко не в
сі тексти Лесі Українки, чимало з них скоротили, вилучили певні фрагменти – якісь із політичних міркувань, якісь – через недогляд упорядників. Окрім того, за останні десятиліття творчість Лесі Українки суттєво переосмислили, відновили ті тексти, які друкувалися на початку ХХ століття, а потім їх жодного разу не вносили у видання. Відкрито й перетлумачено факти біографії письменниці, опубліковано спогади сучасників, знайдено нові геніальні речі, її листи, які зберігалися в бібліотеках та архівах впродовж багатьох десятиліть і не були доступні широкому науковому загалу. Усе це свідчило про те, що Україна мала гостру потребу в новому повному академічному зібранні творів Лесі Українки. І ми, науковці Волинського національного університету, разом із колегами з інших закладів вищої освіти маємо велику втіху і гордість від того, що долучилися до цього проєкту!».
Доповідач також докладно спинився на етапах участі в грантовій роботі, завдяки якій саме їхній редакторський колектив здобув державне визнання й отримав кошти для початку роботи з упорядкування нового зібрання, яке саме готувалося до святкування року Лесі Українки. Проте ця робота розпочалася ще раніше, адже представники колективу вже були готові й отримали шанс довести, що сам
е вони достойні розпочати таку роботу. В обмежений термін й прискореними темпами здійснили колосальну роботу по зібранню й підготовці видання до друку. Її проводив Волинський національний університет імені Лесі Українки в співпраці з Міністерством культури, з Українським інститутом книги, а також – з іншими відомими науковцями й текстологами з різних міст України: з Луцька, Києва, Острога, Львова тощо.
Під час роботи над проєктом упорядники й редактори неодноразово зіштовхувалися зі складнощами: це – брак якихось копій документів, труднощі з отриманням тих паперів, що знаходяться в приватних колекціях за кордоном. Заклади й установи у цей час (2020-2021 роки) працювали в умовах карантину, проте їхні працівники завжди приязно реагували на звернення й надавали особисту допомогу в цих питаннях. Імена тих, хто сприяли здійсненню проєкту наразі відзначені словами подяки у самому виданні. Передусім редакційний колектив висловлює подяку народній депутатці Ірині Констанкевич, яка ініціювала цей проєкт.
Розповідаючи про складність виконаної роботи, упорядник, зокрема, наголосив, що ми живемо в унікальний період, коли знято всі
цензурні заборони й все, написане рукою Лесі Українки, отримали змогу зібрати в одному виданні, включно з її статтями, нарисами, незавершеними творами тощо. Представники редакторського колективу також підготували фахові передмови, коментарі до текстів. Усі передмови до кожного з томів є науково обґрунтованими, мають свою цінність для сучасного читача – для розуміння ним історичного періоду, прочитання тощо. Нарешті громадськість може побачити справжню поетесу, з її мовою, історичними обставинами, пізнати її особистість, без цензурних вилучень, без редакторських недбалостей, яких припускалися в попередні періоди.
До зібрання входить чотири томи драматичних творів, чотири томи листів, поетичні й ліро-епічні твори, художня проза, літературно-критичні та публіцистичні статті, переклади, записи народної творчості й пісні, записані з голосу 
Лесі Українки, її праця «Стародавня історія східних народів», виписки з книг, нотатки та інше, тобто всі знайдені на сьогодні тексти письменниці, відновлені фрагменти й матеріали, що їх у попередніх виданнях вилучила цензура. Окрім того, додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі.
Юрій Громик також згадав нюанси роботи з упорядкування текстів: йшлося про критерії передачі мови Лесі Українки, фонетичних особливостей історичної та діалектної мови, потреби її адаптували до сучасної графіки й орфографії, яка б не змінювала авторського звучання слова тощо. Роз’яснювальну роботу з користувачами – викладачами, філологами, студентами, – яким доводиться пояснювати деякі реалії та умови, що відповідають періоду життя й діяльності Лесі Українки, оригінальність тексту тощо, упорядники вмістили у передмовах, додатках, коментарях, надавали кілька редакцій до творів, варіантах переписуваних самою авторкою рядків поезій тощо.
Над кожним томом одночасно працювали окремо 14 редколегій упорядників, аби пришвидшити роботу й вст
игнути її зробити в передбачений термін. Підготовку видання до друку завершили вчасно, після чого розпочали працювати над томами також 14 редакторських колективів видавництв «Комори» і «Смолоскипу». За кошти, що надійшли від першого державного тендеру видали перший наклад – 1000 примірників, які передали до ЗВО, наукових бібліотек, музеїв України. Другий наклад вийшов уже для продажу – у кількості 2 500 комплектів.
Надалі колега й один з членів редакційної колегії видання Сергій Романов продовжив розмову, відзначивши: «Для нас усіх ця робота стала не тільки великою честю, а й нагодою випробувати самих себе як фахівців. Гадаю, це – важливий етап української науки, до якого було 5 спроб створити повне видання спадщини української письменниці, що належить до класиків». Як редактор він також згадав, що представники їхнього колективу дуже ретельно працювали з мовою «Лісової пісні», де в радянські часи «вичистили» поліський, волинський діалекти: їхні фахівці відновлювали все за діалектологічними словниками, також долучали колег з усієї країни і не тільки філологів, а й фольклористів, істориків, музеєзнавців, аби поновити те, що відповідає історичним реаліям періоду Лесі Українки.
Надалі до обговорення особливостей нового видання долучилися й запорізькі філологи. Вони розмірковували над питанням, чому сучасним поколінням треба читати Лесю Українку: адже повчання від педагогів, заохочення студентів не завжди сприймається як належне, а от після прочитання ними творів класика – стає зрозумілим для самих себе, хто такі українці, хто є люди, серед яких живеш, які їхні цінності, світобачення, прагнення й ідеали.
Запитання учасників зустрічі також стосувалися проблем браку матеріалу під час збирання текстів для видання, особливостей і критеріїв підготовки їх до редагування, й навіть повернення оригінального нотного ряду до «Лісової пісні», листів авторки тощо. Окремо обговорили нотні записи у творах Лесі, їхню обробку. Представниці ЗНУ Раїса Християнінова та Валентина Кравченко жваво цікавилася критеріями збереження фонетичних, синтаксичних норм, особливостей пунктуації оригінальних текстів авторки. Оксана Меркулова ставила питання про адаптацію текстів із «Стародавньої історії східних народів» Лесі Українки.
Окрім запорізьких колег, у спілкуванні з упорядниками багатотомника взяла участь і філологиня з Манчестеру (Великобританія) Світлана Семенюк: її цікавило, якими критеріями керувалися редактори, коли мали втручатися в авторський текст. Адже головним для творчого колективу видавців було збереження саме авторського оригіналу, рукописів текстів, все інше, включно із варіантами й переробками, віднесли до коментарів, про що розповіли Раїса Тхорук і Сергій Романов. Колосальна, потужна робота, зроблена видавничим колективом у рамках реалізації проєкту нового видання, отримала схвальні відгуки з боку колег-філологів. Учасники зустрічі також ставили питання в чаті. Наприкінці заходу упорядники подякували учасникам за поставлені ними фахові запитання.
В.о. декана філологічного факультету Ірина Бондаренко, як і представники наукової бібліотеки ЗНУ, висловили вдячність й величезну повагу до здійсненої роботи колег, а також сподівання щодо подальшої співпраці запорізьких і волинських філологів. Науковці та студентство ЗНУ мають можливість вивчати великі творіння української класики саме за тими текстами, які нам залишила Леся Українка. Наразі в науковій бібліотеці ЗНУ на всіх охочих чекають два примірника видання Леся Україна «Повне академічне зібрання творів» у 14 томах. А також шанувальники творчості геніальної поетеси мають нагоду завантажити електронний варіант багатотомника на сайті Українського інституту книги:
Олена Хлистун
