Проєкт «Історії успіху випускників ЗНУ»: вихованець юридичного факультету, фахівець галузі публічних закупівель, енергозбереження та енергоефективності Костянтин Федосєєв
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває успішна реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіху випускників ЗНУ». Сьогодні вашій увазі пропонується інтерв’ю з вихованцем юридичного факультету 2020 року Костянтином Федосєєвим, який після закінчення навчання працює у лабораторії енергозбереження та енергоефективності ЗНУ.
- Вітаю, Костянтине, розкажіть, будь ласка, яким був шлях Вашого становлення як фахівця?
- Я навчався в Економіко-правничому фаховому коледжі ЗНУ, а потім – на юридичному факультеті за спеціальністю «Право». Отримав диплом бакалавра у 2020 році. Зараз працюю в лабораторії енергозбереження та енергоефективності у ЗНУ, співпрацюю з адвокатом щодо питань публічних закупівель і стартапів.
- Цікаво, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?
- Обрати коледж було досить легко. Я обрав ЕПФК через якість освіти та можливості подальшого навчання в університеті. Це стало перевагою цього варіанту. Навчання на факультеті вже було закономірним, навіть думки не виникло змінити університет і довчитись десь ще. 
- Які спогади щодо студентських років є для Вас найціннішими. Та які отримані у виші знання стали в нагоді в дорослому житті та роботі?
- Це – важке питання. З одного боку, це – навчання, години проведені в дискусіях і розмовах із викладачами про право, різні життєві ситуації. З іншого боку – це студентське самоврядування, де я здобув незамінний досвід, знайшов нових друзів і, власне, роботу.
- Є викладачі, яких Ви найчастіше згадуєте зараз? Чи спілкуєтесь із ними зараз, після завершення навчання?
- Звісно, є – і з коледжу, і з університету. Із кимось інколи зустрічаємось в університеті, з кимось спілкуємось у соціальних мережах, а є викладачі, до яких можна приїхати в офіс, випити кави й обговорити зміни в законодавстві. Загалом усі викладачі були й залишились цікавими людьми.
- Що Вас надихає в роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?
- Основним джерелом натхнення для мене є результат і розуміння, що твоя робота чогось варта. Коли ти 1,5 роки працюєш над проєктом гуртожитків, а роботи так і не можуть початися з певних причин, потім різкий поворот трапляється – і все працює, то неможливо передати те відчуття радості й заряд енергії, аби працювати далі. Ну, а «необхідність» роботи очевидна, немає жодного бажання робити щось позбавлене сенсу.
- Чи зустрічалися Ви з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні?
- Це – надзвичайно важко, ми і під час навчання не могли разом зібратись, у кожного купа справ. Але часом виходить, і це дуже цікаво: послухати хто, де і як. Хтось має успішну кар'єру в правоохоронних органах, хтось – у судових, а є й ті, що зрозуміли: право не для них.
- А чи змінили б Ви щось у Вашому житті, якби знову стали студентом?
- Не певен, можливо, зробив би щось інакше, але зараз я не можу сказати, що шкодую про те, як пройшов цей час. Напевно, займався ще більшою кількістю речей.
- Чим Ви сьогодні живете? Чому обрали саме цю професію?
- Основне місце роботи – лабораторія енергозбереження та енергоефективності ЗНУ. Це всіх дивує: юрист і в лабораторії. Насправді, технічні питання будівництва, енергозбереження мене цікавили з дитинства. Потім знайшов їм застосування під час роботи в студраді над коворкінгом, для цього навіть навчився створювати 3D візуалізації інтер'єру. Проте моя робота включає і юридичний складник: написання листів, підготовка документів за проєктами з енергозбереження. Найкращий приклад роботи, який можна побачити, – термомодернізація гуртожитків ЗНУ. Можу пишатися, що доклав до цього чимало зусиль. Крім цього, співпрацюю з адвокатом у галузі публічних закупівель. Це питання досить цікаве, адже діяльність будь-якого державного чи комунального закладу пов’язана з публічними закупівлями. Також у цього бюро є юридичний стартап, де я можу допомогти у створенні різноманітних шаблонів документів. У принципі, ідея, яку реалізують у цьому бюро, виникла в мене самого кілька років тому, і от зараз я знайшов однодумців і допомагаю їм.
- Ваші професійні звички – які вони?
- Важко сказати, не впевнений, що вони є. Єдине, що доводиться робити постійно, це – складати список задач. Інколи буває, що на день 20-30 пунктів. Це допомагає бачити загальний обсяг роботи й правильно пріоритезувати задачі.
- Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє. Про що мрієте?
- Найближчим часом не планую якихось значних зрушень. Я ще навчаюсь, а тому доступ до багатьох юридичних професій поки закрито (наприклад, це – робота адвоката, прокурора, судді). Але я дуже сподіваюсь і вірю в те, що трохи згодом спробую різну юридичну роботу, я зможу визначити, який напрямок для мене є ближчий. Поки стою на роздоріжжі, як то кажуть: «не знаю ким стану, коли виросту», – але на 100% впевнений, що зв'язок із юриспруденцією буду тримати. Щодо мрій, поки я б сказав, що це – велика та потужна юридична компанія, яка займається не лише наданням правової допомоги, а й допомогою для студентів у навчанні та практиці, допомогою для вразливих груп населення й проведенням різноманітних правопросвітницьких заходів.
- Що Ви хотіли б порадити студентам та випускникам ЗНУ, зокрема, здобувачам освіти з Вашого факультету?
- Студентами я б порадив намагатися зрозуміти матеріал, як працює право та який алгоритм дій в тій чи тій ситуації. Інколи відволікатись від занять і проводити час в університеті, у самоврядуванні. Це дасть не лише добрих друзів і знайомих, а й навички. Головне, намагайтесь пробувати багато всього. Я наприклад, трохи можу робити дизайн, візуалізації інтер'єру, організовувати івенти, працювати з командою, створювати фотозони та дуже багато всього. Випускникам я б порадив не засмучуватись, якщо важко знайти роботу або вона не подобається, а намагатися вичавити максимум користі й рухатись далі. Головне, це не зупинятись і йти вперед.
Ганна Мала,
студентка факультету журналістики
