Проєкт «Історія успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, фахівчиня з онлайн-комунікацій креативного агентства «Bart&Fink» (м. Київ) Ірина Соболенко

«Доброзичлива красуня з фігурою фотомоделі й чарівною посмішкою, –згадую Ірину як окрасу свого курсу на спеціальності “Реклама та зв’язки з громадськістю. Ось і зараз, коли вона приміряла на себе вже столичне життя і відчула себе в ньому комфортно, нічого не змінилося, тільки красивіша стала», – так згадує Катерина Доценко, доцентка кафедри теорії комунікації, реклами та зв’язків із громадськістю про свою студентку. У рамках проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ» (ZNU, Zaporizhzhia National University) пропонуємо вашій увазі з вихованкою факультету журналістики, фахівчинею з онлайн-комунікацій креативного агентства «Bart&Fink» (м. Київ) Іриною Соболенко.

- Приємно, що наша випускниця має таку престижну роботу й при цьому в неї блиск в очах! Це означає захоплення своєю справою, чи не так?

- Так, звісно! Захоплення справою, людьми, можливостями.

- Перше запитання буде трохи ностальгійним: ким Ви хотіли стати у дитинстві? Чи збулася Ваша мрія?

- Я з дитинства різнобічна людина, тож, певно, легше згадати, ким бути у майбутньому мені НЕ мріялося (усміхається). Але наразі я точно там, де мені хотілося бути останні років п’ять.

- Що вплинуло на Ваш вибір під час вибору вишу? Це був Ваш власний вибір, чи порада батьків? А може, порада друга, чи просто з подругою за компанію? Які ЗВО чи спеціальності Ви ще для себе розглядали?

- Обираючи виш, я точно знала, що хочу бути журналістом чи рекламником, а ще, дуже кортіло пожити в гуртожитку. Звідки така відвага…ха-ха. Тож я з Дніпра переїхала до Запоріжжя, щоб здобути освіту в ЗНУ. Чому Запорізький національний? Тому що тоді в рейтингу вишів ЗНУ був на третьому місці після Львова та Києва, а на той час ні можливості, ні бажання переїжджати в згадані вище міста в мене не було.

- Трохи згадаємо про навчання… Що було найцікавішим і які приємні чи смішні випадки можете пригадати?

- Мені подобалося все, розпочинаючи виступами зі студрадою, завершуючи ставленням викладачів до нас. До речі, в мене завжди були класні стосунки з викладачами, і мене дуже тішило те, що навіть після випуску з бакалаврату, деякі з них мені дзвонили та говорили, що мені дуже потрібно в магістратуру. Але я так туди і не дійшла, ха-ха.

- А були не дуже приємні моменти? Або труднощі, і як Ви їх долали?

- Труднощі мене люблять, а я їх – не дуже. Їх, дійсно, було дуже багато, тому була змушена героїчно їх долати, що ж з ними ще робити? Там були й всі курсові на тему SMM, де перевірених наукових джерел немає, і дипломна на цю ж тему, і дистанційне навчання на 4 курсі, яке я поєднувала з фултайм роботою в рекламній агенції, і перше перескладання заліку в другому семестрі останнього курсу навчання. Зараз я все це згадую й усміхаюся, але тоді, звісно, не до сміху було (усміхається).

- Розкажіть трохи про Вашу роботу. Що для Вас стало тим поштовхом, що визначило теперішній вибір?

- Практика, яку нам потрібно було проходити кілька разів за все навчання. Усі компанії, в які я зверталася для проходження практики, пропонували мені роботу. Так я і зрозуміла, що точно роблю щось прикольне, і людям це подобається. Таким чином я потрапила на TV-5 на другому курсі, потім – агенція в Дніпрі, далі фріланс, викладання в школі інтернет-маркетингу, ось так запаморочило, і я опинилася в Києві, про який марила з 10 класу, в креативному агентстві «Bart&Fink».

- Яка була перша робота і чому Ви на неї погодилися? Як довго ви пропрацювали на ній і чому поміняли?

- Першою роботою за фахом стала позиція копірайтера в промо-департаменті телеканалу TV-5. Я й писала багато текстів, і брала участь у деяких сюжетах як журналіст та редактор, і навіть трактувалася на ведучу новин. Але фізично мені було важко поєднувати роботу й навчання, бо, в першу чергу, я хотіла здобути освіту, а робота іноді займала більше часу, ніж я могла виділити не неї. Я працювала з 8 до 12, а за 30 хвилин вже мала була бути на парах, і до самого вечора. І так щодня. Тому я зробила вибір на користь університету.

- Які професії рекламної і піар-галузі Ви вже на себе приміряли і яка подобається найбільше?

- Перший крок на карʼєрних сходинках відбувся на другому курсі, тоді я познайомилася з копірайтингом, потім на третьому курсі – бренд-менеджмент та SMM, які стали поштовхом до дистанційного завершення навчання та написання диплому, уже знаходячись в іншому місті. Я була ще тою відчайдухою. Ось так моя основна діяльність протягом останніх майже 4 років – це SMM. А нещодавно я вперше в житті зіштовхнулася з PR-комунікаціями. Тож, я доволі універсальний солдат.

- Якби можна було повернути час, що б Ви змінили?

- Певно, нічого. Я люблю все, що відбувалося в гуртожитку, в ЗНУ, в Запоріжжі. Усе, що там відбувалося, допомогло мені бути там, де я зараз. А те, де я зараз, мені ну дуже подобається.

- Ким Ви бачите себе у майбутньому?

- Собою. Де б я не була та чим би не займалася, головне, щоб все це мені подобалося. А життя у цій галузі настільки мінливе, що планувати щось на подальшу перспективу особливо для мене неможливо, навіть не дивлячись на те, що я людина-графік.

- Чого б ви побажали теперішнім студентам й абітурієнтам?

- Бути собою та робити те, що дійсно подобається, використовувати можливості, навіть, якщо боїтеся, хвилюєтеся чи не впевнені в собі.

Катерина Доценко,

доцентка факультету журналістики

Іван Блінов,

студент 5 курсу

Фото з архіву героїні

Схожі новини