Дев’ятого-десятого грудня в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії та діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії («FCDO»), відбулося засідання онлайн-школи для освітян «НАТО – альянс можливостей». Громадська організація «Інтерньюз-Україна» запросила прийняти участь всіх охочих. Серед учасників заходу були й представники Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University).
У студію, із якої велася трансляція засідання, запросили двох експертів. У першій частині заходу перед учасниками заходу виступила пані Вінета Кляйне – директорка центру документації і інформації НАТО в Україні. Вона розповіла розповідала про відносини між НАТО та Україною. А в другій – експерт ради зовнішньої політики української призми Максим Кияк. Він обговорював такі питання: публічний вимір НАТО, а також – стратегічні комунікації й захист від дезінформації та публічну дипломатію.
«Якщо ми говоримо про співпрацю НАТО та України, нам треба розуміти, як функціонує НАТО та те, коли НАТО було засноване. Нагадаємо, що НАТО засноване 4 квітня 1949 року, після завершення Другої світової війни, у її складі були 12 країн-засновниць: Бельгія, Канада, Данія, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки», – розпочала пані Вінета, –
«НАТО прагне забезпечити мирне врегулювання суперечок, але варто пам’ятати що це є політичний та військовий альянс. По-перше, держави-учасниці НАТО застосовують політичні інструменти, якщо політичні інструменти й перемовин
и не дають результату, тоді держави-учасниці вживають військових дій для вирішення конфлікту. Відповідальність НАТО полягає в тому, щоб захищати територію держав-учасниць НАТО та їх населення».
Також пані Вінета Кляйне розповіла про 7 вимог до вступу в Альянс: «НАТО розробив низку вимог до держав-учасниць, ці вимоги стосуються внутрішньої стійкості та готовності реагувати на кризу. До цих базових вимог належать такі чинники, як сталість урядової системи, сталість врядування; наявність критично важливих державних послуг для населення; стійка система транспорту; стійкі водні ресурси та забезпечення харчовими продуктами; стійка інфраструктура; стійкі енергоресурси та сталість постачання енергоресурсів; можливість контролювати переміщення людей».
«Коли ми говоримо про публічну дипломатію, я як публічний дипломат розповідаю власне про стратегічні комунікації, про протидію дезінформації. Треба розуміти, що ця тема дуже звичайна, тому що публічна дипломатія – це завжди про людей, це завжди зв’язки людей з іншими людьми. Громадська організація інших держав – це завжди про емоції, це завжди про спілкування. Я сьогодні буду говорити про публічну дипломатію, зокрема в НАТО, про стратегічні комунікації та протидію дезінформації, хоча ці терміни доволі є взаємозалежними один між одним, і ці терміни дуже важко розділити, але я принаймні спробую це зробити. Власне публічна дипломатія є одним із важливих методів, якщо не головним методом як раз «м’якої сили», тобто завоювання сердець, думок людей іншої держави чи своєї держави», – з цієї тези розпочав свій виступ експерт Максим Кияк.
У своєму виступі спікер розглянув такі теми, як НАТО в публічному просторі, стратегічні комунікації, протидія дезінформації, публічна дипломатія тощо. Під час онлайн-заходу учасники-освітяни, зокрема представники ЗНУ, мали змогу поставити свої запитання експертам та залишити свої контакти для подальшої співпраці з їх університетами.
Кароліна Лемешко
