
Викладачам факультету журналістики ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) завжди приємно, коли їхні вихованці багато в чому перевершують вчителів, зокрема в професійній, масмедійній галузі. Сьогодні ми поспілкувалися з випускницею бакалавру факультету журналістики 2020 року Анастасією Блищик, яка тривалий час працювала на каналі «Еспресо» та «Україна 24», а сьогодні трішки модернізувала свій почерк і професійні вміння у зв’язку з інформаційними реаліями. До Дня журналіста, який щороку святкується 6 червня, вона отримала відзнаку від Національної поліції за висвітлення військових подій у регіоні. Кореспондентка та редакторка каналу «Україна 24» з радістю відповіла для рубрики «Історії успіхів випускників ЗНУ» на наші запитання про нагороду та про особливості роботи в професії.
- Настю, чи очікували Ви отримати нагороду, можливо, були якісь передчуття?
- Якщо по правді, то ні. У зв’язку з останніми подіями, які сталися в моєму житті, нічого приємного я не очікувала. День журналіста я мала святкувати разом зі своїм нареченим, теж журналістом – Олександром Маховим. Але, на жаль, усі майбутні свята для мене поки що не існують.
- Як думаєте, після початку повномасштабної агресії як може змінитися професійна журналістика надалі? Чи багато абітурієнтів захотять пов’язати своє життя з цим ремеслом?
- У нашій країні до представників ЗМІ рідко коли відносилися з повагою. Але ця широкомасштабна війна все змінила. Журналісти показали всю свою силу та міць. Особливо ті, хто був і продовжує бути в найгарячіших точках, ризикуючи своїм життям. Кожен із представників ЗМІ зараз на інформаційному фронті відбиває атаку ворога. Слово – це надпотужна зброя. І ми можемо розповідати так, як воно є насправді. А ось пропагандисти російські – ні. Їм вже давно запхали кляп до рота.
- Настю, у Вас під час війни – рекордна кількість включень, багато колег називають Вас «універсальною журналісткою». Чи є рецепт, як емоційно не вигорати від такої виснажливої роботи та гарно виконувати обов’язки?
- Рекордна кількість включень у мене не зараз, а загалом. Я обожнюю прямі ефіри. Це – приємний екстрим. Ніколи не обираю собі тематику якусь окрему, працюю на всіх фронтах. Як і всі люди, теж вигораю. Тоді рятують подорожі, пікніки та зустрічі з друзями. Як електричні автівки потребують підзарядки, так і я.
- Сьогодні Ви – редакторка новин загальнонаціонального марафону, скажемо так, досить нетипового жанру для українського телебачення. Чого нового навчила Вас ця робота?
- Дуже довго думала, що відповісти на це питання. Нового – нічого. Працюю наповну силу так, як це робила й раніше.
- Відвага та неупередженість – ці слова викарбовано на Вашій подяці від Нацполіції в Київській області. А які ще риси мають бути в сучасного журналіста?
- Оперативність, щирість і любов до того, що робиш. Не можна бути журналістом, якщо цим не жити. Тоді абсолютно нічого не вийде.
- І наприкінці розмови, скажіть, чому б Ви побажали вступати на факультет журналістики сьогоднішнім одинядцятикласникам, які ще не обрали майбутній фах?
- Журналістів у нашій країні занадто багато. Кожен має розуміти, що всі, хто вступить на факультет журналістики, не потраплять на телебачення/радіо/ютуб. Половина відсіється одразу. Ще якась частина буде намагатися пробитися та зневіриться. Найсильніші, найвитриваліші та найхитріші все зможуть. Але я б радила обирати іншу професію. Наприклад – лікар. Я б хотіла зараз рятувати життя нашим Захисникам і Захисницям на передовій. Але бути журналістом, якщо ти вистоїш, навчишся та станеш професіоналом, працюючи в різних умовах, – то відчувати велику вдячність за колись правильно зроблений вибір. То нехай його зроблять якомога більше людей.
Кафедра журналістки
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
https://t.me/pressluzhbaZNU