Представники ЗНУ приєдналися до відкритої онлайн-лекції щодо конституційної традиції української державності
Двадцять восьмого липня, до Дня української державності, відбулася тематична онлайн-лекція «Конституційна традиція української державності» судді Конституційного Суду України Галини Юровської. До заходу долучилися й викладачі, аспіранти та студенти ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University), зокрема юридичного факультету.
Серед організаторів просвітницького заходу – співробітники Національної школи суддів України й Українського інституту національної пам'яті. У ньому взяли участь близько 200 представників закладів вищої освіти, бібліотек різного рівня тощо. На початку зустрічі лекторка Галина Юровська привітала учасників події, як і весь народ України, зі святами – із Днем української державності та Днем хрещення Київської Русі. Вона відзначила, що у цей важкий для країни період, коли російська федерація прагне викорінити саме поняття української державності, українці мають усвідомити: хто ми є, звідки походимо, коли утворилася та як розвивалася українська держава? А також відповісти питання: чому украли нашу мову, замовчували історію? Під час лекції згадали, що це свято започатковане Указом Президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей з нагоди 30-ої річниці Незалежності України. Представники ЗНУ також привітали присутніх із важливим для всіх українців днем.
Для учасників заходу відбулася презентація видання «Українська державність: історико-правничі нариси». У ньому йдеться про історію розвитку української державності – від часів Київської Русі до сьогодення. Збірник складається зі статей 32 авторів, серед яких – видатні українські науковці – історики, правники, а також представники української православної церкви. Іншим, не менш цікавим виданням, яке вийшло друком до 30-ї річниці ухвалення Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України та 25-річчя ухвалення Конституції України, стала книга «Конституційна традиція української державності». Це – збірник вибраних конституційних актів ХVIII-ХХІ століть. У книзі її видавці подали факсимільне відтворення текстів домовленостей та установлень про права й вольності Війська Запорозького 1710 р., конституційних актів доби Української національної революції 1917–1921 рр., Конституційних законів Карпатської України 1939 р., Акта відновлення Української держави 1941 р., Декларації про державний суверенітет 1990 р., Акта проголошення незалежності України 1991 р., а також – Конституції України 1996 р.
Під час лекції спікерка звернула увагу учасників на співвідношення таких понять, як «державність» і «держава», перерахувала їхні ознаки. Державність передує утворенню держави, якщо існують її складники. Згадала пані Галина також імена видатних державних діячів, які діяли в різні епохи – під час етапів розвитку української держави: від часів княжої доби, Галицько-Волинського князівства, Запорозької Січі, Гетьманщини – до УНР та ЗУНР. Вперше у ХІІ столітті в Іпатіївському літописі згадується й сама назва «Україна». Далі були перша Конституція, написана Пилипом Орликом латиною, перший уряд України й основні символи, засновані в 1917 році, а за часів СРСР встановлені сучасні кордони України, які наразі доводиться відстоювати українцям зі зброєю в руках.
Одним із складників державності є символіка: це – Державний Прапор, Державний Герб, Державний Гімн і Конституція як основний закон України. Докладно лекторка цього разу зупинилася на історії Державного герба. Цей символ у вигляді тризуба історики фіксують від Х століття – як символ державності династії князів Рюриковичів. Проте тризуб вважається саме Володимировим, адже до нього пращури мали двозубці – на печатках, перстнях тощо. Надалі кілька століть поспіль на землях Русі-України поширені тризуби на стягах й інших регаліях влади, а вже після занепаду роду Рюриковичів цей оберег замінювали іншими геральдичними символами. Уперше після того зображення герба-тризуба з’являється на печатці проголошеної в 1917 році Української народної республіки. Війна з більшовиками затримала введення символу в широкий державний обіг, проте Михайло Грушевський продовжив роботу з комісією, розробивши зображення тризубу, який містився в ореолі лаврового вінка як символу миролюбності української держави. За часів Директорії вже в обіг увійшов тризуб без вінка. Лише після відновлення незалежності України голова Верховної Ради України Іван Плющ підписав постанову, якою затвердив тризуб як Малий герб України, що відтоді використовується на печатках, штампах, посвідченнях, бланках тощо. Згадали й про те, що лише у 2018 році наша влада повернула в державний обіг заборонене в СРСР гасло: «Слава Україні! Героям слава!». Сьогодні, як і впродовж багатьох століть, український народ довів здатність бути активним у своїй державницькій, громадянській позиції. Наразі українців підтримують у цей важкий для країни час і представники світової спільноти.
Окрім іншого, під час заходу відбувся інтерактивний історико-юридичний онлайн-тест для студентів на тему «Спадкоємці Володимирового Тризуба», спрямований на просвіту та виховання юридичної культури в інтелектуальної молоді України. Доступ до тесту учасникам надали під час лекції й вже наприкінці заходу визначили його переможців.
Присутнім нагадали, що ті, хто прагне знати коріння нашої національної історії, дізнатися більше про Конституцію України й інші символи, можуть звернутися до офіційного сайту та Telegram-каналу Конституційного Суду України. У соцмережах також містяться лекції про національну мову, національне вбрання, українські страви, національну народну пісню. Учасники подякували організаторам за змістовну цікаву лекцію.
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
https://t.me/pressluzhbaZNU
