Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Чому ЗНУ?»: інтерв’ю з деканом філологічного факультету Іриною Бондаренко

Проєкт «Чому ЗНУ?»: інтерв’ю з деканом філологічного факультету Іриною Бондаренко

Проєкт «Чому ЗНУ?»: інтерв’ю з деканом філологічного факультету Іриною Бондаренко
04.08.2022 14:56 Все Головні новини Факультети Філологічний Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування

У рамках реалізації профорієнтаційного проєкту «Чому ЗНУ?» (ZNU, Zaporizhzhia National University) читачі можуть ознайомитися з інтерв’ю з деканами всіх факультетів і з директоркою інженерного навчально-наукового інституту ім. Ю.М. Потебні. Сьогодні пропонуємо вашій увазі розмову з деканом філологічного факультету Іриною Бондаренко. В інтерв’ю йдеться про особливості навчання на факультеті, його традиції, родзинки й талановитих випускників.

Дарина Куліченко: Ірино Станіславівно, розкажіть, будь ласка, Вашу історію. Відколи Ваше життя пов’язане з філологічним факультетом?
Ірина Бондаренко: Із 1993 року. Бо я – його випускниця. Але так сталося, що під час модернізації університету в нас відкрили нову спеціальність – «журналістика». Тодішній декан набирала молоду команду, до якої мені пощастило потрапити. І з 1998 року я працювала на філологічному факультеті. Потім вступила до інституту журналістики Київського національного університету до аспірантури. Тому я кросдисциплінарна фахівчиня, оскільки моя педагогічна доля більше пов’язана з факультетом журналістики. Із 2021 року я керую філологічним факультетом. Усі традиції, усі «родзинки» цього факультету мені добре відомі. Тож зараз наша мета – модернізація філологічної та традиційної освіти. В університетах є така проблема, коли «класичні спеціальності» (чи то історія, чи то філологія) перебувають у забутті. Насправді це – базові класичні спеціальності, це – універсальний ключ, щоб примножувати всі свої ресурси. На сьогодні ми разом із ректоратом Запорізького національного університету визначили велику мету – зробити філологію сучасною, цікавою, молодіжною, непередбачуваною на рівні України. І я вважаю, що нам усе вдається.
Д. К: Ви сказали, що знаєте всі «родзинки» та традиції філологічного факультету. Розкажіть, будь ласка, про них детальніше?
І. Б.: Перша «родзинка» є швидше фундаментом факультету. Йдеться про те, що тут панує справжнє українство – код нації. Коли відбувалося зросійщення Запорізького регіону, то філологічний факультет був єдиним осередком українства. Це – найстаріший факультет у Запорізькому національному університеті. Він існує з 1930 року і пережив складну історію разом зі своєю країною, оскільки репресії, які відбувалися в 30-х роках ХХ століття, першочергово зачепили саме його. Коли я вже працювала з архівами, то натрапила на доповідну записку одного з працівників деканату 1938 року. Він писав, що склалася критична ситуація: нікому читати фахові дисципліни, оскільки викладачів засудили, вони перебували під слідством. У таких умовах факультет, все ж таки, зростав. Він – нездоланний! І пройшов різні віхи та стадії розвитку. Найголовніше, що ми завжди виховували патріотів України. Друга «родзинка» – українські філологи особливі! У нас дуже багато дівчат, і традиційно це «факультет наречених». Із іншого боку, коли я прийшла сюди у 2021 році, я була здивована тим, що в нас чимало представників чоловічої статі. Усі вони – креативні, маскулінні, можуть відстоювати свої позиції. Третя унікальна риса й родзинка – викладачі. Ми завжди рухаємося уперед. Можливо, це скромно виглядає, та наші викладачі ніколи не анонсують, що вони – автори багатьох підручників, за якими навчаються учні середньої школи. Вони – круті науковці. Це – полілінгвальні фахівці, оскільки представники філологічного факультету викладають українську мову для студентів-іноземців, і це – величезна когорта здобувачів освіти. Тож «родзинок» украй багато. Та окраса будь-якого факультету – його викладачі й студенти!
Д. К.: Розкажіть, будь ласка, про спеціальності факультету та про перспективи працевлаштування його випускників?
І. Б.: Чомусь багато хто вважає, що філологічний факультет, «українська філологія», – це тільки вчителі української мови та літератури. Це зовсім не так. У нас також є спеціальність «Середня освіта». Це не значить, що ви будете лише вчителем української мови та літератури. Починаючи з другого курсу, ви здобудете фах «учителя інформатики», за вашим вибором, або «учителя англійської мови та літератури», або «учителя історії». Це вже мультидисциплінарний сучасний вчитель. Ви зможете працювати не тільки за однією спеціалізацією в школі, а здобудете й додатковий фах. Професія вчителя буде актуальною завжди. Без учителів немає майбутнього нації. У цьому році ми започаткували спеціальність «Прикладна лінгвістика». Це – освітнє ноу-хау, бо лише кілька вишів в Україні мають таку спеціальність. «Прикладна лінгвістика» – це підготовка фахівців у галузі IT-технологій. Це буде експериментальний проєкт для університету, бо тут дисципліни викладатимуть представники математичного факультету, факультету іноземної філології та філологічного. Мова програмування Python, розробка програм, завдяки такому підходу, стають доступними для здобувачів освіти філологічного факультету. Ми багато над цим працюємо. Прикладний лінгвіст зможе працювати в IT-галузі та галузі розробки програм. Для цього замало бути інженерним розробником певної комп’ютерної програми, треба ще добре володіти лінгвістичними навичками, і ці знання даватиме саме філологічний факультет Запорізького національного університету. Є в нас і «класична» освітня програма «Філологія українська мова і література». Це вже не вчителі середньої школи, а перекладачі, літературні редактори. Володіння мовою, глибоке знання лінгвістичних різноманітних програм, знання сучасної та світової літератури – база будь-якої гуманітарної освіти. Обравши освітню програму «Слов’янський переклад і міжкультурні комунікації», студенти здобувають фахові знання в галузі польської мови. Це – майбутні перекладачі з польської, фахівці з міжкультурних комунікацйї, туристичні гіди, референти. Гуманітарна освіта дає можливість реалізувати себе не тільки в школі, а й у галузі державного управління, бізнесу, політики. Я ознайомилася з найновішими рейтингами професій в Україні та в світі, проглянула, які ж професії на ринку праці матимуть попит? Перше місце – фахівці у галузі IT-технологій; друге – у галузі прикладної лінгвістики; третє місце посідає така професія, як онлайн-вчитель; четверте – фахівці галузі освіти; п’яте – менеджери й на шостій позиції – юристи. Тож майбутнім абітурієнтам варто замислитися, як пов’язати свою долю із затребуваною професією. До того ж, як показують останні аналітичні зрізи професійних пріоритетів, знання випускників релевантні після університету всього лише пів року. Далі треба певним чином саморозвиватися, навчатися, і філологія – це середовище, де ти постанеш мультидисциплінарним спеціалістом: знання мов (англійської, польської та інших), глибоке знання української мови, а ще – основи програмування, педагогічні навички. Це все дає можливість бути конкурентноспроможним на ринку праці.
Д. К.: Скажіть, будь ласка, якими Ви бачите своїх студентів? Чим займається студентське самоврядування на Вашому факультеті?
І. Б.: Студентське самоврядування, насправді, – вдалий проєкт Запорізького національного університету, оскільки це – автономія. Ухвалюючи будь-які управлінські рішення на рівні деканату, ми апелюємо до нашого студентського самоврядування. Ми завжди просимо поради, певної допомоги і це така крута співпраця зі студентами. Я дивлюсь на них, активних у самоврядуванні, бачу в них менеджерів-початківців, які управляють комунікаційними потоками. Вони провадять боротьбу, наприклад, за те, щоб їх обирали на посаду голови студентської ради факультету. Там своє життя, круті інтриги в гарному сенсі. Мені подобається приходити до студентської ради й просити в них допомоги в реалізації того чи того культурно-освітнього проєкту. Вони завжди йдуть на співпрацю, це – гарна школа самоствердження. Це допоможе надалі будь-якому студенту, активному в громадському самоврядуванні, реалізувати себе. Це дуже круто. Наша студентська рада примножує всі традиції українського народу, зокрема влаштовує привітання з Новим роком у вигляді вертепу. Це була акція, коли вони ходили корпусами, співаючи українські щедрівки. Варто загадати й волонтерську працю. Ми допомагаємо дітям із сиротинців або спеціалізованих шкіл, де навчаються діти з інвалідністю та з когнітивними порушеннями. Це також величезне виховання особистості.
Д. К.: Розкажіть, будь ласка, про своїх випускників? Можливо, згадаєте про історії їхніх успіхів?
І. Б.: У нас дуже багато «зірочок», які є випускниками філологічного факультету, але кожен випускник для нас є зіркою. Оскільки працювати в нових умовах, у новій українській школі просто вчителем і бути цікавим, молодіжним – це також зірковість і робота над собою. Якщо говорити, умовно, про «свіжих» випускників, то можу згадати Олександра Авраменка. Він – не тільки телезірка, його діяльність – база для підготовки до ЗНО. За його підручниками створювали всі тести та завдання. До того ж, він – автор підручників з української мови для середньої школи. Тому це – взірець для наслідування після завершення навчання на філологічному факультеті. Я пам’ятаю, коли була студенткою, навіть абітурієнткою, були підготовчі курси й до нас прийшов викладати саме Олександр Авраменко. Це був 1993 рік і в мене тоді, у дівчинки із села, викликало це культурний шок, коли я побачила цього модного хлопця, який просто неймовірно гарно говорив літературною українською мовою. Одне його заняття закріпило в мене бажання вивчати українську, говорити нею й бути модною саме в українському сенсі.
Д. К.: Скажіть, будь ласка, як можна отримати більше інформації про філологічний факультет?
І. Б.: Нас можна знайти в таких соціальних мережах, як TikTok, Instagram, Telegram, Facebook. Ми намагаємося розказати про будь-яку мініакцію, яка відбувається на філологічному факультеті. Нас можна знайти на сайті Запорізького національного університету, де постійно оновлюється вся інформація. Дізнатися більше про факультет можна, звернувшись до приймальної комісії, а також – завдяки традиційним елементам зовнішньої реклами. Йдеться про стенди, які ми також оновили. Просто завітайте до Запорізького національного університету – і я впевнена, що ви не розчаруєтеся. Ми проведемо вас різними куточками філологічного факультету й не тільки філологічного; розкажемо все про наш факультет і про славетний Запорізький національний університет. Більше інформації про філологічний факультет можна дізнатися на його сторінці за лінком:
https://www.znu.edu.ua/ukr/university/departments/philology
Переглянути інтерв’ю з деканом філологічного факультету можна за лінком:
https://www.youtube.com/watch?v=ZtUX2T2afsc&t=2s
Підготували:
Олександра Антибура
Софія Ханіна

Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

 

ZNU, Zaporizhzhia National University, філологічний факультет, відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування, профорієнтаційна діяльність, інтерв’ю з деканом, проєкт Чому ЗНУ