Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / У ЗНУ вшанували пам'ять видатного мовознавця Віктора Чабаненка

У ЗНУ вшанували пам'ять видатного мовознавця Віктора Чабаненка

У ЗНУ вшанували пам'ять видатного мовознавця Віктора Чабаненка
14.09.2022 15:21 Все Головні новини Факультети Філологічний ZNU Zaporizhzhia National University ЗНУ Запорізький національний університет філологічний факультет спогади наукова діяльність творчість ювілей постаті

Дванадцятого вересня виповнилося б 85 років докторові філологічних наук, професорові ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University), академікові АН Вищої школи України, заслуженому діячу науки і техніки України, членові Національної спілки письменників України Вікторові Антоновичу Чабаненкові, ім’я якого, за висловом його побратима Т. Г. Шевченка, «належить до лицарських синів, яким притаманно не піддаватися матеріальним спокусам вигадництва чи оспалості, ставлячи над усе поняття чести й обов’язку, безоглядно вірити в свою справу».

 

Віктора Антоновича справедливо називають співцем запорізького краю, адже він у своїх працях показав незалежний, всеосяжний дух Запорозької Січі, унікальність мови запорізького краю, увіковічнив запорізький край і був його серцем і душею. Віктор Антонович усе своє життя присвятив Запорізькому національному університетові. У 1959 р. закінчив філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту. Навчався в аспірантурі при кафедрі української мови ЗДПІ. У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію «Говірки долини ріки Кінської» у Дніпропетровському держуніверситеті. З 1965 р. працював в ЗНУ на різних посадах: асистентом, викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором, деканом філологічного факультету. Створив наукову школу «Соціолінгвістична ситуація на Нижній Наддніпрянщини». Виховав не одне покоління студентів й аспірантів. Під його керівництвом було захищено 21 кандидатську дисертацію. Сьогодні вихованці Віктора Антоновича працюють у різних ЗВО, зокрема й у Запорізькому національному університеті.

Наукова спадщина Віктора Антоновича багатогранна. Він – автор близько 800 наукових праць із мовознавства, фольклористики, літературознавства, трьох поетичних збірок, упорядником збірок фольклору, перекладачем. Він досліджував питання української діалектології, лінгвостилістики, соціолінгвістики, ономастики, історії української мови та історії міжслов’янських літературних і культурних взаємин. Першою науковою проблемою, до якої звернувся Віктор Антонович ще в студентські роки, а згодом в аспірантурі, – це говори нижньонаддніпрянського ареалу.

Віктор Антонович – один із провідних дослідників засобів мовної експресії. Він по-новому розглядає актуальні проблеми української лінгвостилістики. У монографії «Основи мовної експресії» (1984) автор вперше дослідив експресивні засоби на фактичному матеріалі загальнонародної української мови, описав психолінгвістичні та соціолінгвістичні основи мовної експресії й структурну організацію мови з огляду мовної експресії, встановив засоби, які забезпечують експресивність у сучасній українській мові.

Він простежив розмаїтість експресивних засобів мови і дійшов висновку, що «усі експресивні засоби сучасної української загальнонародної мови взаємно пов’язані й утворюють чітко організовану систему. Ця система складалася, шліфувалася, вдосконалювалася протягом тривалого часу. Вона й нині бурхливо розвивається і збагачується, будучи міцним діалектичним переплетінням нового, такого, яке щойно народилося, з традиційним, усталеним, таким, що спирається на історично глибокий культурно-національний контекст, на великий мовотворчий досвід українського народу». Трохи згодом з’явилася праця «Стилістика експресивних засобів української мови» у трьох частинах і «Стилістика експресивних засобів української мови» (2002). У монографіях він проводить аналіз виражально-зображальних, експресивних засобів української мови на фактичному матеріалі всіх структурних рівнів, функційних стилів і різновидів сучасної української загальнонародної мови нетрадиційно, а в зв’язку з тими основами, на яких вони постають у різнорідній мовленнєвій практиці людини.
 У доробку вченого головне місце посідає Нижня Наддніпрянщина, адже це рідний для Віктора Антоновича край. Великий Луг після створення Каховського водосховища пішов під воду разом із запорозькими січами та зимівниками. Колишнє населення рідної Вікторові Чабаненкові Єлизаветівки змушене було покинути свої домівки, бо село було затоплене. Саме ці події стали поштовхом для написання праць з ономастики, оскільки власна назва є своєрідним маркером епохи. Із 1999 року В. Чабаненко – член Національної спілки письменників України, автор поетичних збірок «Собор душі моєї» (1998), «В гостях у юності твоєї» (1999), «У вічному двобої» (2000), «Оратанія» (2001). В.Чабаненко публікував власні поезії в альманахах «Вітрила – 69», «Хортиця – 2», «Великий Луг».

У творчому доробку В. А. Чабаненка численні рецензії не лише на дослідження з мовознавства, але й на художні твори. Упорядник й автор біографічних довідок про поетів, вміщених в антології «Січовий парнас», де знайомить читачів із поезією майже сорока вихованців Запорізького національного університету. Видає два збірники «Моя Франкіана» (2005) і «Моя Шевченкіана2 (2006), до яких увійшли мовознавчі, літературознавчі, історичні та публіцистичні нариси, енциклопедичні статті, публічні промови, рецензії. Важливе місце в творчому доробку В.Чабаненка посідає публіцистика, присвячена проблемам відродження мови, історії, культури і духовності українського народу. Колишні студенти й аспіранти з вдячністю згадують Віктора Антоновича.

 

Л.П. Бойко, І.І. Ільченко,

колишні аспірантки В.А. Чабаненка,

доцентки кафедри української мови ЗНУ

 

Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

 

Схожі новини