На факультеті журналістики відбулася всеукраїнська конференція з нагоди 25-ї річниці журналістської освіти в ЗНУ
Із нагоди 25-ої річниці журналістської освіти в Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) та з академічної потреби формування інтелектуальної, інформаційної безпеки держави в зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціальні комунікації у становленні та розвитку української державности та громадянського суспільства. Стратегеми, наративи, технології та смисли».
Факультет журналістики Запорізького національного університету об’єднав у її рамках більш ніж 60 науково-педагогічних працівників і працівниць українських закладів вищої освіти, аспірантів й аспіранток, здобувачів і здобувачок, студентів і студенток, молодих учених, а також – дослідницьких інституцій із різних куточків України – Запоріжжя, Києва, Полтави, Львова, Острога, Дніпра, Ірпеня, Рівного та Сум. Онлайн-зустріч 21 грудня відкрив привітальним словом декан факультету журналістики, доцент Віктор Костюк. Він подякував усім учасникам й учасницям за докладені зусилля у формуванні наукового полотна конференції в таких непростих умовах ускладненого зв’язку та перебоїв у електропостачанні. Це акумулювало надзвичайно важливий інтелектуально-дослідницький капітал соціальних комунікацій, який в умовах інформаційно-когнітивної війни – потужна зброєю в обороні інформаційного фронту, у формуванні ефективних стратегічних комунікацій.
Родзинкою заходу став спецпроєкт конференції «Інтелектуальний данок (данок = дар, даяння)», який складався з двох пропозицій – доповідей запрошених гостей і можливості приєднатися до посильної допомоги ЗСУ, зокрема для придбання тепловізорів Hikmicro LYNX LH25 для військових на передовій Запорізького напрямку. Так, спецпроєкт «Інтелектуальний данок_лекторій», який факультет планує продовжувати протягом навчального року, запрошуючи фахівців-практиків, лідерів думок, науковців до дискусії, мав на меті розкрити три робочі «кейси»: «контрпропагандистські комунікації», «волонтерські комунікації» та «комунікації біженців і ВПО».
Музейні механізми протистояння пропаганді презентувала Юлія Ліпська, т.в.о. директора Музею пропаганди. Вона в доповіді «інформаційно-комунікаційна діяльність Музею пропаганди в умовах воєнного стану» поділилася унікальними та надзвичайно актуальними механізмами (онлай- та офлайн-форматів) такого засобу комунікації, як музей, а саме розвінчування історичних міфів (проєкт «Поговоримо про міф»), виставки тематичні, освітньо-просвітницьких циклів (наприклад, фотодокументальна виставка «Скривавлена нива» у циклі висвітлення подій історії ХХ ст. в Україні), онлайн-лекторії, майстер-класи (виготовлення українських оберегів, Самчиківського розпису, гончарства з цікавими «інформаційними пакетами» та ін.), арт-терапія, екскурсії, книго-, кінорекомендації, меморіальні проєкти із вшанування загиблих героїв російсько-української війни тощо; спецпроєкти в контексті співпраці музею з Меморіальним заповідником «Биківнянські могили», Музеєм Майдану, Інститутом національної пам’яті та ін. Важливо, що надбанням факультету стала угода про співпрацю з Музеєм пропаганди. Про «Особливості комунікації у волонтерській діяльності під час війни» розповіла магістрантка факультету журналістики, відома волонтерка, нагороджена численними відзнаками за вагомий особистий внесок у справу захисту України Юлія Канзеба. Вона звернула увагу на помилки, які допускають комунікаційники, висвітлюючи роботу волонтерів/ок, наприклад, засвідчення дислокації позиції воєнних через фото- та відеозвіти, незакриті обличчя воєнних, деталізація причини 
відсутності необхідних речей, публікація листів з воєнних частин тощо.
Про «Інформаційні ресурси для українців і про українців за кордоном в умовах війни: українсько-чеський досвід» розповіла випускниця факультету журналістики, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій, медіатренерка, журналістка, яка зараз працює на інформаційному ресурсі «ProUkraїnu» про українців та для українців, які приїхали в Чехію через війну росії проти України, Юлія Кіяшко. Неймовірний набутий досвід створення медіа за кордоном «з нуля», відповідність запитам цільової авдиторії, що змінюються з хвилями, етапами проживання українців у Чехії, від висвітлення побутових першочергових питань до освітніх пропозицій у період вступної кампанії тощо. Подкасти, відеоблоги, афіші, поради, новинна стрічка – інформаційні продукти, створені вихованкою та колегою факультету.
Далі до дискусії долучилися безпосередньо учасники/ці конференції, які презентували тематично-дослідницькі візії в рамках таких напрямків:
1. Прикладні соціально-комунікаційні технології в інформаційному суспільстві.
2. Теорія, історія, практика та методологія журналістики.
3. Теорія, історія, практика та методологія видавничої справи та редагування.
4. Реклама і зв’язки з громадськістю: генеза, напрями, методи, сучасні технології.
5. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа: ресурсний капітал та інноваційні стратегії розвитку.
6. Інформаційно-когнітивна динаміка суспільства.
7. Міжкультурна комунікація в різних інституційних і повсякденних контекстах.
8. Від медіаосвіти до медіакультури: практико-орієнтовні стратегії, проблеми, перспективи.
9. Інформаційно-комунікаційна діяльність у 
бізнесі, політиці, державному управлінні та креативних індустріях.
10. Стратегічні комунікації в умовах війни.
Так, наприклад, після доповіді про український інформаційний ресурс у Чехії дуже символічним звучав матеріал Н. М. Кулеші, завідувачки відділу Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника щодо діяльності Українського пресового бюро в Будапешті (1919–1920 рр.)». Він висвітлив глибокі паралелі з викликами столітньої минувшини, спадщина якої на сьогодні маркована тими смислами, які ще потребують осмислення та імплементації в сьогодення. Професорка М.В. Бутиріна (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), підхопивши дискусію, поділилася сучасними спробами «щеплення від фейків», а саме пребанковими технологіями у формуванні медіакомпетенції, чим зацікавила присутніх, особливо новітніми термінологічними дефініціями в розумінні механізмів протистояння фейкам. Упродовж теми медіакомпетенцій аспірант факультету журналістики В. Бабенко презентував розвідку щодо впливу кіберсоціалізації на тілесність людини як аспект дослідження студій з медіаграмотності. В.М. Дрешпак, професор кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів м. Дніпра та І.А. Авраменко, асистент кафедри продемонстрували гостроактуальні зразки лексики інформаційно-психологічних спецоперацій російських пропагандистів. А. І. Сажинський, аспірант факультету, розвинув дискусію в контексті дотримання етичних норм редагування медіатекстів періоду російсько-української війни. Д. Куліченко на прикладі власного досвіду організації комунікації депутатського корпусу з громадськістю проаналізувала інструменти впливу на громадську думку депутатами місцевих рад під час воєнного стану в Україні.
Г.В. Охріменко, завідувач кафедри інформаційно-документних комунікацій Національного університету «Острозька академія» зосередила увагу на функціоналі електронних бібліотек у медіаосвіті. М. Сарапій, запорізька журналістка та аспірантка факультету журналістики, наголосила на уточненні дефініцій історичної пам’яті та політики пам’яті, зокрема в меді. Вона вказала на так звану «статичність першого поняття» і «динамічність другого», адже, безперечно, говорити про стратегеми і наративи соціальних комунікацій без розуміння необхідності розвінчання тих-таки історичних міфів, про які на початку конференції говорила спікерка від Музею пропаганди, неможливо.
Модераторка заходу Вікторія Ковпак висловила вдячність усім учасникам фахового ком’юніті за актуальні напрацювання, за можливість живої дискусії, хоч і дистанційної, та рефлексію на прохання долучитись до «інтелектуального данку» для придбання тепловізора для ЗСУ на рахунок БО БФ «Молодь Майбутнього» Волонтерського центру ЗНУ, адже станом на 22 грудня змогли зібрати майже 4 тис гривень. Це – дуже цінно для нашої академічної спільноти, адже ефективність слова в даному випадку посилюється донатом! Пожертви ще накопичуються, тож фінальну суму напишуть кожному учаснику/ці конференції, коли оргкомітет розсилатиме «Програму конференції», «Матеріали конференції» та е-сертифікати кожному присутньому на заході.
Виші, які приєдналися до конференції: Університет митної справи та фінансів (м. Дніпро), Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Київський національний університет культури і мистецтв, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» (м. Рівне), Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науково-дослідний інститут пресознавства (м. Львів), Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Державний податковий університет (м. Ірпінь), Запорізький державний медичний університет, Національний університет “Острозька академія” (м. Острог), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (м. Київ), НТУ «Дніпровська політехніка», Редакція газети «Білопільщина» (Сумська область), НТУ «Дніпровська політехніка».
Вікторія Ковпак,
факультет журналістики
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
