Анастасія Раткіна: «Чого війна навчила? Цінувати час. Ніхто не знає і не скаже скільки того часу залишилося…»
Через війну, часто в голові лунають слова із пісні «Старі фотографії» (гурту «Скрябін»): «Здається що то було так давно…»
І чимало різноманітних обставин можна покласти на той лейтмотив: спокій, планування, пари без вимушеної перерви, стабільна електромережа тощо. А тепер все інакше, інший час, пріорітети, цінності.
Ті ж самі рядки може сказати й викладач про студента, студентку, які ніби «вчора» обговорювали певні питання на парах, дискутували на тему проблематичності життя через пандемію, а тепер вони – випускники. Ба більше, війна додала ролей кожному: хтось волонтер, на комусь військова форма, ВПО чи житель окупованої території.
У рамках профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ» ми записали розмову з Анастасією Раткіною, яка ще студенткою факультету журналістики поєднувала навчання з іншим освітнім напрямком — медичним. Нині левову частку свого життя вона присвячує справі медичній і волонтерській.
- Де та в яких умовах Ви зустріли 24 лютого 2022 року ?
- Зустріла цей день в Запоріжжі. Хоча, повинна була бути в Києві по другій роботі, але не вийшло помінятися змінами в лікарні.
24 лютого в мене була зміна в лікарні.
Лягла спати, як завжди перед роботою, дуже пізно. Але замість будильника мене розбудили звуки пролітаючих винищувачів та вибухи. (На той час мешкала на виїзді з міста, на Космосі). Прокинулась я тоді швидко й одразу все зрозуміла. Зайшла в один робочий чат, де є люди з усієї країни, переконалася в своїх думках. Потім були швидкі дзвінки батькам, колегам з лікарні та ще різні робочі дзвінки. Після цього вже почала будити хлопця та збиратися на роботу.
- Що викликало найбільший страх?
- У мене відсутнє таке відчуття, як страх. Але є переживання. І більше за все я переживаю за своїх рідних і близьких.
- Із чим асоціюється війна?
Бруд. Моральний, інформаційний, фізичний, взагалі будь-який.
- Як медики ставлять
ся до війни?
- Як ще один етап, який треба пережити та впоратися з новим видом навантаження.
Військова медицина відрізняється від «звичайної», тому лікарням, які були перепрофільовані під військові шпиталі, довелося швидко звикати до нових задач та специфіки роботи. Але немає таких труднощів, які б наші медики не могли подолати.
- Чого саме треба навчати зараз студентів і студенток факультету журналістики?
- Найголовніше, на мою думку, студенти/ки повинні розуміти роботу з ВПО та з особами з постиравматичним синдромом. Правильно висвітлювати конфліктно-чуттєві теми. Ну, і знати, як працювати з воїнами (тими, хто воює, з тими, хто побував у полоні, з травмами та ін): які питання доречно задавати, які теми в жодному разі не можна чіпати, як не заподіяти шкоди своїм матеріалом людині.
- Які Ваші дії у період «Повітряної тривоги»?
- Я – не та людина, яку треба ставити за приклад, як поводитися у цій ситуації. За весь час повномасштабного вторгнення я була в укритті лише один раз. Максимум, що я задля власної безпеки робила, – виходила в коридор, за правилом «двох стін». Я ненавиджу, коли щось не знаю, тож більше починаю переживати чи тривожитися. Тому я саме та людина, яка бачила всі прильоти своїми очима. Але так робити не можна, і моя поведінка неправильна, не повторюйте цього!
- Кого перших трьох обіймете після оголошення перемоги?
- Не зможу виділити лише трьох. Це будуть усі рідні та близькі.
- Чого війна Вас навчила?
- Цінувати час. Час проведений з рідними та близькими. Час, коли є світло. Коли є час зробити щось для себе. Ніхто не знає і не скаже, скільки того часу залишилося.
- Чого вона ніколи не навчить Анастасію Раткіну?
- Ставити свою безпеку та життя на перше місце. Знаю, це не є добре, але я нічого не можу з цим зробити. Я – та людина, котра буде йти на допомогу, навіть, якщо вона потрібна буде мені.
- Чи бачили пророчі сни?
- Пророчі сни – ні. А от інтуїція або «чуйка» – у мене це працює чудово. Якщо мене щось вночі будить, то я знаю, що скоро буде голосно. Або якщо я кудись от прямо хочу запізнитися – треба запізнитися. Декілька разів це дуже допомогло.
- Чому присвячуєте час зараз?
-Усе як і завжди: медицина, волонтерство в будь-яких його проявах, навчання, висвітлення важливих тем. Наразі приділяю багато уваги психології. Треба усвідомити, що зараз та найближчі роки після перемоги необхідно буде зробити великий акцент на психологічному здоров‘ї нашої нації.
- Тримаєте зв’язок з одногрупниками?
- Не зі всіма, але тримаю. Ми навіть відновили спілкування в нашому університетському чаті в одній з соц.мереж.
- Хто у Вас викликає гордість?
- Ну, це навіть і не обговорюється – це наші військовослужбовці: Артем Орловський та Анастасія Блищик. Тримаю за них кулачки та дуже пишаюся!
- Українець – це…
- … супергерой, надлюдина у сучасному його втіленні.
Українець –це свобода!
Українець – це тренд на віки!
Юрій Костюк
Для довідки
У Запорізькому національному університеті за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування від 2020 року реалізують творчий проєкт «Історії успіху випускників ЗНУ». Утілюють його в життя факультети, інженерний навчально-науковий інститут ЗНУ ім. Ю.М. Потебні. Активно долучається до роботи й факультет журналістики, пресслужба вишу. Вони створюють матеріали про успішну професійну кар’єру наших випускників/випускниць. Факультети університету та інженерний інститут допомагають налагодити зв'язок із випускниками/випускницями факультетів різних років. Долучитися до цієї ініціативи можуть усі охочі випускники/випускниці Запорізького національного університету та інженерного інституту ЗНУ (колишня Запорізька державна інженерна академія та Запорізький індустріальний інститут), котрі бажають поділитись із майбутніми молодими фахівцями/фахівчинями таємницями професійного становлення, допомогти їм працевлаштуватись, на власному прикладі продемонструвати, як реалізувати себе в професії, тощо. Для цього треба надіслати матеріали чи контакти відповідної особи на пошту:
Слідкувати за проєктом «Історії успіху випускників ЗНУ» можна за лінком:
Сьогодні архів проєкту – це вже більш ніж 300 історій успіхів талановитих випускників/випускниць Запорізького національного університету!
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
