Проєкт «Історія успіху випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, директорка «Центру дитячої та юнацької творчості Шевченківського району» Ірина Чурса
У Запорізькому національному університеті триває реалізація проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ» (ZNU, Zaporizhzhia National University). Сьогоднішня наша розповідь про вихованку філологічного факультету, директорку закладу позашкільної освіти «Центр дитячої та юнацької творчості Шевченківського району» Ірину Чурсу.
- Розкажіть, будь ласка, про основні етапи вашої професійної кар’єри.
-Любов до літератури, до філології, любов до книги в мене з'явилася ще з дитинства. І вже зі шкільних років я знала, що стану вчителькою мови та літератури. У мене було дуже творче життя в школі: я дуже багато співала, писала вірші та різні літературні есе, брала активну участь у святкових заходах і концертах. Ця любов до літератури, до творчості привела мене на філологічний факультет Запорізького державного університету, де я вчилася з 1988 по 1993 рік. Нас навчали надталановиті педагоги, яким я щиро завдячую за неоціненні знання, досвід і любов до педагогіки. Світла пам'ять тим педагогам, кого вже немає з нами. Згадую теплим словом Віктора Антоновича Чабаненка, декана філологічного факультету.
Навчаючись в університеті, я брала участь у проєктах університетського театру, писала сценарії, була ведучою різнопланових заходів, свят і концертів. Так і промайнули п'ять років мого життя в дуже активному ритмі. Під час практики працювала на запорізькому телебаченні. І мене настільки захопило поєднання філології, творчості та телебачення, що одразу після закінчення університету я, повернувшись додому в рідний Приморськ, пішла працювати на місцеве телебачення. Тоді, у 1993 році, воно тільки почало розвиватися. Була ведучою вечірньої святкової програми «З вітаннями в кожну родину», яка була дуже популярною. У 1994 році пішла працювати в школу, спочатку вчителькою російської мови та зарубіжної літератури, а потім вже української мови та літератури. Пропрацювавши в школі крок за кроком 30 років вчителькою, заступницею директора з виховної роботи, виконуючою обов’язки директора, я намагалася проживати кожен свій день творчо, з вогником, з любов’ю до людей та до своєї професії. Моє педагогічне життя протягом всього часу було нерозривно пов’язано з творчістю та позашкільною діяльністю. Разом із моїми колегами та учнями ми заснували літературний клуб, який був дуже популярним. Його заходи ми присвячували визначним датам, відомим письменникам. Хочу зазначити, що такі літературні проєкти ми втілювали в життя як для учнів, так і для педагогів. Нашою літературною родзинкою було проведення мовно-літературних декад: спр
авжнє феєричне поєднання слова, музики, творчості та талантів. Ми започаткували театральний гурток, до якого із задоволенням долучалися і дорослі, і діти. Мені було дуже легко, бо я сама пишу вірші, твори, сценарії, трохи співаю. Любов до літератури, до творчості, до сцени - нерозривні в моєму житті. Мабуть, саме тому я завжди брала активну участь у культурному житті нашого Мелітопольського регіону, де я проживала до війни: була учасницею та ведучою багатьох культурно-мистецьких заходів, авторкою та організаторкою різнопланових акцій, свят, зустрічей, фестивалів. Про цю сторінку свого життя можу розповідати довго, бо це те, чим жила моя душа, чим наповнювалися мої натхненні крила. Мною був створений болгарський фольклорний колектив «Охримовски цвятенца», діяльність якого була спрямована на вивчення та популяризацію болгарської культури, адже в Приазов'ї живе дуже багато болгар. Цей колектив за роки своєї творчої діяльності став відомий далеко за межами України. Завдяки творчій співпраці з Центром болгаристики Мелітопольського державного університету ім. Б. Хмельницького, лекторці - госпожи Красиміри Колєвої, ми співпрацюємо з 10 країнами світу, де проживають болгари. Також ми започаткували проведення міжнародних святкових заходів, присвячених новорічним і весняним болгарським святам. Знаєте, ця потужна україно-болгарська діяльність сприяла розвитку міжнаціональних відносин, популяризації наших закладів освіти на міжнародній арені й виховувала в дітей почуття толерантності до різних національностей, що в наші часи надважливо. Діти та творчість - це для мене два невід'ємні складники життя. Я навчаю та розвиваюся упродовж всього життя й сама. Обмін досвідом із педагогами України, активна участь у конференціях, семінарах, заходах місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів, навчання в Болгарії – все це надихало, давало емоції, дарувало насолоду та щастя від роботи.
Але війна зруйнувала життя багатьох людей, і в тому числі моє. На жаль, наша школа залишається в окупації, дуже багато педагогів пішли працювати на владу окупантів. Ми з родиною, як і багато моїх колег та односельців, рятуючись від того жахіття, були вимушені переїхати на підконтрольні території. Сьогодні, у м. Запоріжжі, маю честь очолювати заклад позашкільної освіти «Центр дитячої та юнацької творчості Шевченківського району». Моїм головним завданням є створення сприятливих умов для діяльності та розвитку всіх учасників освітнього процесу, підтримка високого рівня закладу освіти, збереження всіх досягнень і традицій закладу, збереження чудового високопрофесійного складу педагогів, який відомий далеко за межами України. Наш колектив ніби велика і злагоджена родина, яка відкрито і щиро прийняла мене до себе.
- Чому свого часу ви обрали для вступу саме філологічний факультет ЗНУ?
-Бо люблю слово. Для мене в житті Слово є надпотужною силою. Все, що я переживаю, я втілюю в поезію або прозу. Тобто все моє життя виливається через слово. І я завжди пишу "СЛОВО" з великої літери.
- Чи знадобилися вам під час роботи знання, отримані на філологічному факультеті ЗНУ?
-Звичайно, я ж все своє життя працювала філологинею. Університет дав мені саме ту сходинку, поштовх і творче натхнення, з яким я крокую по життю.
- Поділіться, будь ласка, найяскравішим спогадом із студентських років. Чи траплялися з вами якісь цікаві історії під час навчання в університеті?
- Найяскравішим спогадом, мабуть, є виконання головної ролі Нори Хельмер у спектаклі за п’єсою норвезького драматурга Генріка Ібсена «Ляльковий дім», який ми ставили в університеті. А щодо курйозних випадків, то якось у гуртожитку хлопці з фізичного виховання з’їли наш борщ. Холодильника на усіх тоді не вистачало, і ми цю каструлю з борщем поставили на сходинки на балконі охолоджуватися. Приходимо: каструля стоїть, але порожня. Всередині записочка: «Дякуємо за смачний борщ».
- Як складалися ваші стосунки з викладачами й однокурсниками під час навчання?
-Педагоги нам завжди йшли назустріч, допомагали та підтримували. А з однокурсниками ми дуже товаришували. У нас були дуже теплі стосунки, ми постійно ходили один до одного у гості. Моя однокурсниця Лілія Куріпка, яка є теж вчителькою-філологинею, нині моя кума. Також, коли ми жили в гуртожитку, у нас було дуже багато студентів із Узбекистану. Ви знаєте, це було так цікаво, бо я на все життя запам’ятала який чудовий плов вони готували. Дівчата казан плову зварять і запрошують весь блок. У нас була дуже дружня міжкультурна родина. Так і виглядає справжня міжнаціональна дружба: узбек ти, чи болгарин, українець - ніхто ні з ким не воював та не сварився, всі один до одного толерантно відносилися.
- Розкажіть, будь ласка, про те, чим займається центр, які заходи проводяться?
Наш заклад освіти працює за такими напрямами позашкільної освіти: гуманітарний; науково-технічний; спортивний; соціально-реабілітаційний. У нашому закладі 12 років тому був заснований Всеукраїнський фестиваль-майстерня "Адреса дитинства- ра", спрямований на те, щоб задовольнити потреби дітей в просторі вільного часу. Багато років поспіль успішно реалізуються такі проєкти як «Зірка року», «Зерна успіху», «Наші випускники». Цього року ми розширили свою інтеркультурну діяльність, вивчаючи болгарський фольклор. Не можна не сказати про те, що в нас дуже тісна співпраця з нашим університетом. Такі колективи як "Вихиляс», "Терниця" є активними учасниками освітніх і культурних заходів ЗНУ. Педагогиня нашого закладу Вероніка Баля є сьогодні студенткою ЗНУ.
-Які зміни відбулися у вашому центрі після початку повномасштабної війни?
-Звичайно, освітній процес проходить дистанційно. Спочатку Ковід-19, потім війна - це все не дає можливості дітям повноцінно розвиватися. Сьогодні, в таких умовах, важко всім: і вихованцям, і педагогам, і батькам. Багато з наших дітей і педагогів за межами міста та за кордоном. Але злагоджені дії всіх учасників освітнього процесу дають можливість на достойному рівні тримати освітній фронт і досягати високих результатів у своїй діяльності. З допомогою міської влади ми облаштували укриття, і тепер учасники освітнього процесу мають можливість перебувати в безпеці під час повітряних тривог. З початку повномасштабної війни наш центр активно займається волонтерською діяльністю. Ми організували на базі закладу волонтерський центр "Наближаємо Перемогу разом", в роботі якого беруть участь працівники закладу, батьки, вихованці: ми шиємо подушки для військових шпиталів, на сьогоднішній день це вже майже 3 тисячі; шиємо білизну, наші майстрині та вихованці виготовляють різноманітні обереги, наша педагог навіть вишиває іменні обереги військовим, передаємо гуманітарну допомогу у вигляді донатів, посуду, іграшок, продуктів харчування та одягу. Також ми активно співпрацюємо з волонтерським центром "Відкритий простір допомоги «Саме тут» " міста Мелітополь: беремо участь у спільних благодійних заходах, педагоги проводять заняття та майстер- класи для дітей –переселенців. І на сьогоднішній день ми вже провели 25 майстер-класів. У тісній співпраці з благодійною організацією "Запорозькі берегині", з представниками Кирилівської об'єднаною територіальною громадою наближаємо Перемогу разом.
Які проєкти чи конкурси центр планує реалізувати в майбутньому?
-Цьогоріч брендовий фестиваль закладу «Адреса дитинства- Гра» проходитиме за підтримки Запорізької міської ради. Ми вдячні місцевій владі за підтримку наших творчих планів. Дуже важливим для нас також зараз є розширення міжнародної співпраці із закладами освіти з європейських країн.
Які Ваші професійні пріоритети?
-Для всіх, хто працює в нашому закладі освіти, це не просто місце роботи чи навчання, це ціле життя. Тому для мене, як для керівниці, найважливіше, щоб кожна людина відчувала тут свою необхідність, свою важливість, щоб із радістю кожен мав можливість займатися своєю улюбленою справою. Важливо підтримати та зберегти всі традиції, які були започатковані, і, звичайно працювати над розвитком, над вдосконаленням професійної майстерності. Якщо говорити про людські якості, то найбільше ціную в людях саме людяність, вміння чути один одного, підтримувати та приходити на допомогу. Так хочеться, щоб якнайшвидше наш заклад наповнився дзвінкими дитячими голосами, повернулися всі наші педагоги, і ми мали можливість займатися творчістю на благо рідної країни. Успіх досягається там, де злагоджена командна робота, тож працюємо.
Разом до Перемоги!
Все буде Україна!
Для довідки
У Запорізькому національному університеті за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування від 2020 року реалізують творчий проєкт «Історії успіху випускників ЗНУ». Утілюють його в життя факультети, інженерний навчально-науковий інститут ЗНУ ім. Ю.М. Потебні. Активно долучається до роботи й факультет журналістики, пресслужба вишу. Вони створюють матеріали про успішну професійну кар’єру наших випускників/випускниць. Факультети університету та інженерний інститут допомагають налагодити зв'язок із випускниками факультетів різних років. Долучитися до цієї ініціативи можуть усі охочі випускники Запорізького національного університету та інженерного інституту ЗНУ (колишня Запорізька державна інженерна академія та Запорізький індустріальний інститут), котрі бажають поділитись із майбутніми молодими фахівцями таємницями професійного становлення, допомогти їм працевлаштуватись, на власному прикладі продемонструвати, як реалізувати себе в професії, тощо. Для цього треба надіслати матеріали чи контакти відповідної особи на пошту: znu.pressa@gmail.com
Слідкувати за проєктом «Історії успіху випускників ЗНУ» можна за лінком: https://bit.ly/2HixRA8
Сьогодні архів проєкту – це вже більш ніж 300 історій успіхів талановитих випускників Запорізького національного університету!
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
