Члени команди проєкту «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: медіа, освіта, мистецтво» філологічного факультету Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) активно беруть участь у різноманітних подіях, суголосних його проблематиці.
11 травня в Запорізькій обласній науковій бібліотеці відбулася презентація книги «Повернення Дніпра» (друге видання) письменника, члена НСПУ, лауреата премії імені Івана Франка Костянтина Сушка, яка присвячена Великому Лугові з дня його затоплення Каховським «морем» і до рашистського підриву 6 червня 2023 року, – у ній разом зі студентами взяла участь доцентка кафедри української літератури Юлія Курилова. Автор розповідав історію створення всього Дніпрового каскаду гідроелектростанцій, ініціював дискусію про доцільність відновлення Каховської ГЕС, акцентував проблеми ідентичності й історичної пам’яті, переказуючи свідчення учасників затоплення плавнів. Цікавими є результати наукових досліджень (друга половина літа – перша половина осені 2023 року) провідних українських екологів із Херсону, Умані, Дніпра, Кропивницького та Києва. У презентації взяли участь письменники, журналісти, краєзнавці, учені екологи, біологи, історики й археологи, що свідчить про багатоплановість проблеми і потребу вирішення її на перехресті міждисциплінарних перспектив
.
Проблематика еко-, страто-, геноциду, яка витікає з трагедії, що сталася рік тому, – предмет наукових і освітніх студій проєкту EUROTOLERCULTURE. Логічно, що ці теми знайшли відображення в тематиці доповіді доцентки Юлії Курилової на засіданні круглого столу «Відновлення сільських територій в умовах повоєнного відродження» 21 травня 2024 р. в Запорізькому національному університеті в межах проєкту ЄС Еразмус+ напряму ім. Жана Моне 101127828 - NEWAGRO - ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH. Символічно, що подія відбулася у Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. Представники наукової спільноти, державних органів, місцевих громад, міжнародних і громадських організацій, а також студентство й учнівство, забезпечили різноманітні перспективи та підходи до вирішення проблем.
Акцент на стратегічному плануванні та сталому розвитку підкреслює необхідність довготривалих і обґрунтованих підходів, які не тільки вирішують поточні проблеми, а й запобігають їх повторенню у майбутньому. Доцентка кафедри української літератури, кандидатка наук Юлія Курилова разом із деканом факультету й координаторкою проєкту Іриною Бондаренко акцентували увагу на впливі художніх проєкцій екокатастроф і потребі фіксації та переосмислення досвіду минулих трагедій і хибних рішень і їхніх наслідків у майбутньому.
А вже 5 червня, до Дня журналіста, факультет журналістики ЗНУ запросив усіх охочих до участі в засіданні круглого столу «Журналістика миру / рішень vs журналістика війни: регіональні медійні погляди та практики» (проєкт EUROPEACE). У заході також узяли участь члени проєктної команди EUROTOLERCULTURE (один із модулів передбачає розгляд медійної перспективи формування культури толерантності в українському суспільстві). Мета заходу була актуальною і стратегічно важливою, особливо в к
онтексті поточної ситуації в Україні. Окреслення та обговорення викликів, із якими стикається журналістська спільнота, є необхідним для адаптації та ефективної роботи медіа в умовах війни. Медійна артикуляція травматичного досвіду включає етичні питання та підходи до висвітлення жорстоких реалій війни без травматизації аудиторії та збереження людяності в репортажах. В умовах війни можуть посилюватися дискримінаційні практики, а журналісти відіграють важливу роль у виявленні та висвітленні таких випадків, а також у захисті прав вразливих груп. Важливий аспект обговорення – методи та стратегії, які дозволять ефективно протидіяти дискримінації й іншим порушенням прав людини.
Декілька тренінгів із проблематикою, дотичною до освітньої перспективи проєкту EUROTOLERCULTURE, дали змогу одночасно й поширити його досвід на широку аудиторію спеціалістів, і виявити нові аспекти й ракурси осмислення теми толерантності. Громадська організація «Регіональне об’єднання молоді», що запросила психологів-практиків, працівників психологічних центрів, а також представників громадських, освітніх і гуманітарних організацій, як надають психологічну підтримку, взяти участь у тренінгу з травмотерапії для постраждалих від гендерного насильства. Цей захід був дуже корисним для фахівців, які працюють із людьми, що зазнали гендерно зумовленого насильства, зокрема, під час воєнних дій. Протягом навчального циклу учасники отримали нові знання та практичні навички з надання психологічної допомоги, спрямованої на ментальне відновлення й повернення до повноцінного життя постраждалих осіб, а також поглибили свої знання про роботу з повторною травматизацією. Тренінг відбувся у місті Луцьк із 28 до 31 липня в межах проєкту «Розбудова миру та подолання конфліктів в Україні – Крок вперед», що реалізується за підтримки Institut für Auslandsbeziehungen (IFA) та за фінансування Міністерства Закордонних Справ Німеччини.
1 серпня Центр прав людини ZMINA за підтримки Freedom House успішно провів тренінг для спільнот ЛГБТКІ+ та союзників під назвою «Адвокаційна кампанія: як бути успішними в умовах постійних змін». Тренінг провів Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти та керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку». Захід відбувся у Києві й під час тренінгу учасники отримали практичні знання та навички для організації адвокаційних кампаній у різних сферах та на різних рівнях, вивчили методи пошуку союзників і залучення нейтральних людей, а також ефективної протидії опонентам. Також вони навчилися використовувати методи та інструменти адвокаційних кампаній і вибудовувати комунікацію з владою на регіональному та національному рівнях. Після завершення тренінгу всі учасники отримали сертифікати про проходження програми. Отримані знання й навички реалізуватиме у проєктних завданнях доцентка Юлія Курилова, яка отримала сертифікати від організаторів цих подій.
Синергія проєктів Erasmus+ Jean Monnet і саморозвиток команд, члени яких постійно підвищують рівень своїх знань і навичок, забезпечують усебічний підхід до вивчення та розуміння Європейського Союзу й створюють сприятливі умови для обміну знаннями, розвитку інноваційних методик навчання та досліджень, а також для зміцнення зв’язків між академічними, інституційними та громадськими секторами. Завдяки цим зусиллям програма Jean Monnet сприяє формуванню більш освіченого й обізнаного суспільства, здатного брати активну участь у євроінтеграції.
Для довідки.
Програма Erasmus+ Jean Monnet – частина ширшої програми Erasmus+, яка фінансується Європейським Союзом. Її головна мета – сприяти викладанню, дослідженню та рефлексіям про Європейський Союз у всьому світі. Синергія проєктів Erasmus+ Jean Monnet відображає ефективну інтеграцію різних аспектів навчання, досліджень і громадської діяльності, які сприяють кращому розумінню ЄС та його політик. Взаємодія між університетами, дослідницькими інститутами та іншими організаціями сприяє обміну знаннями та досвідом, стимулюючи інновації в навчанні про Європейський Союз.
Проєкти Jean Monnet часто об'єднують різні академічні дисципліни, що дозволяє розглядати питання європейських політик із різних точок зору, включаючи право, економіку, політологію, соціальні та гуманітарні науки. Різноманітні наукові дослідження, що проводяться в рамках програми, сприяють глибшому розумінню та аналізу політичних, економічних і соціальних процесів у ЄС. Проєкти Jean Monnet активно працюють над підвищенням обізнаності про ЄС серед широкої громадськості. Цей процес включає організацію семінарів, конференцій, публічних лекцій і круглих столів, на яких відбуваються змістовні глибокі дискусії, що дають можливість переосмислити багато актуальних питань.
Юлія Курилова,
філологічний факультет
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
