Учасники конференції «Література й історія» обговорили нові підходи до вивчення шкільних творів на історичну тематику
15 листопада в межах традиційної всеукраїнської наукової конференції «Література й історія», організованої кафедрою української літератури філологічного факультету Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University), відбувся вебінар «Діалог історії та сучасності: особливості вивчення історичних творів у школі» доценток кафедри української літератури Ірини Бакаленко та Світлани Доброскок.
До вебінару долучились не тільки учасники наукової конференцій та здобувачі різних закладів освіти, але й вчителі української мови та літератури м. Запоріжжя та Запорізької області, стейкхолдери філологічного факультету. Доцентка кафедри української літератури Світлана Доброскок у своїй доповіді акцентувала увагу на необхідності поглибленого вивчення творів на історичну тематику в шкільному курсі української літератури в контексті формування національної ідентичності, розвитку критичного мислення та усвідомлення історичного контексту. На її думку, одним із дієвих підходів, здатних мотивувати сучасних учнів до читання, є використання імерсивних технологій 3D реальності (віртуальних екскурсій, ігрових технологій, візуалізованих сцен, цифрових уроків). Так, наприклад, освітня платформа Mozaik education дає можливість переглядати 3D сцени, імітувати середньовічне місто, процес книгодрукування або виправно-трудовий табір, у якому відбували покарання не одне покоління українських митців. А Харківський проєкт ProSlovo пропонує віртуальну екскурсію літературним Харковом 20-30 рр. ХХ ст., зокрема будинком «Слово», спроєктованим для стеження за митцями «Розстріляного відродження». Також Світлана Доброскок поділилася ідеями діяльнісного навчання з використанням додатків для створення мальописів, стрічок часу, уявного спілкування з ботом письменника, проєктів «Інтерактивна книга. Магічний Кобзар», «Книга-мандрівка». Важливим під час вивчення літературних 
творів є інтеграції з історичним контекстом, музикою, кіно, мистецтвом, тому наприкінці доповідачка запропонувала перелік сучасних кінострічок українського виробництва, які можуть використовуватися як адаптація оригінального твору («Захар Беркут»), сприяти кращому зануренню в епоху («Заборонений», «Будинок «Слово». Нескінчений роман»). У резюме йшлося про необхідність і надалі використовувати інноваційні технології в освітньому процесі, інтегрувати літературу з іншими сферами та більше занурювати здобувачів освіти в історичний і культурно-мистецький контекст.
Доцентка кафедри української літератури Ірина Бакаленко запросила учасників вебінару у захопливу мандрівку до країни онлайн-інструментів, що можуть бути використані на заняттях української літератури як у процесі дистанційного навчання, так і в умовах змішаного. Початок віртуальної гостини став несподіваним, адже учасників вебінару запросили визначити свій настрій, обравши відповідне зображення криголаму «Який ти сьогодні Іван із «Тіней забутих предків»», та поділитись своїми читацькими уподобаннями та читацьким досвідом. Такі інтерактивні вправи – криголами («Яка ти рослина з української літератури?», «Хто ти з української міфології?») на початку заняття дозволять учням / студентам згадати прочитані у школі/університеті художні твори, проводити паралелі між художнім твором та його інтерпретацією в мистецтві, зокрема кінострічках й мультфільмах. Інтерактивна вправа «Знайомство» дозволила учасникам вебінару не тільки познайомитись між собою, але й визначити їх читацькі уподобання, прокоментувати три причини, чому люблять читати, розповісти про свою улюблену книгу, яку хотіли би порадити другу або подрузі з Європи. Виконане інтерактивне завдання слухачі вебінару опублікували на онлайн-дошці Padlet, отримавши інформацію про нові можливості онлайн-інструменту (онлайн-дошка Sandbox – чудовий замінник Jamboard; інтегрований ШІ для генерування зображень, конспектів занять, мапи історичних подій, стрічок часу, списків для читання) та створивши з використанням ШІ спільний конспект уроку на тему «Народні казки». Зацікавились слухачі вебінару й платформами для створення реалістичних відеороликів із мовними аватарами для оживлення видатних історичних особистостей, письменників, митців, героїв художніх творів, що дасть можливість на уроках вивчення творів на історичну тематику не тільки зазирнути у минуле, але й завдяки штучному інтелекту взаємодіяти з видатними історичними особистостями.
Викладачі та здобувачі освіти познайомились з можливостями платформи Suno для створення музичних композицій, надихнулись унікальним музичним виконанням поезії Василя Стуса «Терпи, терпи – терпець тебе шліфує», відчули, як слова про терпіння, внутрішню силу та життєвий шлях набувають нового резонансу у сучасному контексті. Нейромережа перетворила класичну українську поезію на сучасну пісню, зберігаючи глибину та силу оригіналу, гармонійно поєднавши мистецтво й сучасні технології. А ще емодзі як особлива мова ідеограм і смайлів можуть бути використані учителем на уроках літератури в електронних повідомленнях (відтворити ланцюжок подій за допомогою яскравих анімацій, аргументуючи свій вибір; зашифрувати літературного героя, його характер, назву твору, відому цитату чи написати есе). Наприклад, можна запропонувати учням переглянути зображення із зашифрованою за допомогою емодзі відомої всім поезії Володимира Сосюри «Любіть Україну!» та обговорити історію її створення. Знання про дві редакції поезії Володимира Сосюри є важливим, адже допомагає глибше зрозуміти як творчий шлях поета, так і історичний контекст, у якому він жив і працював. Зіставлення редакцій показує, як змінювалися акценти в українській літературі під тиском ідеологічної цензури; демонструє внутрішню боротьбу поета між особистими переконаннями та вимогами режиму; допомагає зберегти пам’ять про період радянських репресій та нагадує, що навіть у важкі часи мистецтво залишалося засобом вираження любові до України. За допомогою онлайн-кубіків учасники вебінару потренувались у створенні спільної історії, а відома платформа дозволила підготувати спільну казку про загубленого студента та чарівний ліс. Платформи для візуалізації та створення власного освітнього контенту, інтерактивних вправ і відео, інтелект-карт та інфографіки, «хмарок слів» та інтерактивних плакатів – всі ці інструменти можуть стати надійними помічниками учителів-словесників для мотивації здобувачів освіти до читання, зокрема й творів на історичну тематику.
Учасники вебінару переконались, що нові підходи щодо вивчення історичних творів у школі, використання онлайн-інструментів та можливостей ШІ дозволять активізувати освітній процес і сприятимуть підвищенню його ефективності, забезпечать школярам можливість отримувати знання в легкій доступній формі, сформувати міцні практичні вміння, навички й компетентності здобувачів освіти, зробити уроки літератури інтерактивними, захопливими та мотиваційними.
Матеріал підготували: доцентка кафедри української літератури Ірина Бакаленко, доцентка кафедри української літератури Світлана Доброскок
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
