7 лютого в ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбувся семінар-нарада у методичному кабінеті відділу охорони праці на тему: «Нові ризики під час виконання робіт у воєнний час. Розслідування нещасних випадків в умовах воєнного стану».
Учасники розглянули такі питання, як нові ризики під час виконання робіт у воєнний час; розслідування нещасних випадків в умовах воєнного стану; відповідальність працівників у разі невиконання заходів реагування у випадку повітряної тривоги, якщо це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.
У заході взяли участь начальник відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Олег Бескіщенко, заступниця начальника відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно–перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Наталія Снакіна, головна фахівчиня відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно–перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Тетяна Лук’янова. А також – начальник відділу охорони праці ЗНУ Микола Олійник, голова первинної профспілкової організації Борис Павловський, головний технічний інспектор праці профспілок трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України в Запорізькій області Ігор Скороходов, провідні інженери відділу охорони праці Олена Качан та Олександр Юрист і провідний фахівець з пожежної безпеки цього ж відділу Олександр Бабанін.
Олега Бескіщенко зазначив, що робота у воєнний час пов’язана з великою кількістю нових ризиків, зокрема смертельних, що призводять до погіршення умов праці в усіх галузях економіки. Нещасні випадки зі смертельними наслідками через бойові дії становлять не менше ніж половину від загального смертельного травматизму на роботі в умовах воєнного часу. Спричиняють додатковий травматизм в умовах війни такі подія як: ракетний обстріл чи удар; артилерійський обстріл; підрив на мінах, боєприпасах, що не вибухнули, та залишених боєприпасах; обстріл зі стрілецької зброї, зокрема автоматичної; авіаудар чи авіабомбардування; вибух, зокрема його ударна хвиля; обвал будівлі, руйнування будівельних конструкцій унаслідок бомбардування/ ракетного удару; обстріл із танку чи БТР; наїзд танка на автотранспортний засіб; фізичне насильствовикрадення та катування); вибух резервуарів із сировиною, компонентами та готовою продукцією внаслідок ракетного удару (зокрема ефект «доміно»).
Наталія Снакіна доповіла про продовження адаптації роботодавців та працівників до викликів воєнного стану, зокрема виконання посадових обов’язків під час повітряної тривоги, серед іншого під час проведення розслідування нещасного випадку комісією, утвореною керівником підприємства, установи, організації. З метою забезпечення належних та безпечних умов праці члени комісії можуть використовувати всі наявні засоби зв’язку, зокрема й електронну пошту. Підписання членами комісії протоколів, актів та інших документів, передбачених Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (зі змінами), та затвердження їх роботодавцем, який утворив комісію, може здійснюватися також шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису такої особи. У разі виникнення загрози життю та здоров’ю членам комісії під час проведення розслідування нещасного випадку, що вже розпочалося, таке розслідування можна зупинити наказом роботодавця, який утворив комісію, з підстав ведення воєнних (бойових) дій або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та продовжене на період до припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану.
У виступі Миколи Олійника йшлося про порядок дій роботодавців та працівників у випадку небезпеки, пов’язаної з отриманням сигналу «Повітряна тривога». Про дії персоналу після отримання сигналу оповіщення повітряної тривоги. Роботодавець не може примусити працівників силоміць йти до укриття, адже це право людини – пройти в укриття чи прийняти інше рішення. Роботодавець розробив план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та поінформував персонал про найближче укриття та необхідність евакуації. З відповідними інструкціями ознайомлені усі працівники та регулярно проводяться відповідні нагадування. Однак, якщо хтось із працівників відмовляється ознайомлюватися із вказаними інструкціями/вимогами роботодавця чи відмовляється їх виконувати, то такого працівника, задля забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб, рекомендується не допускати до роботи у приміщеннях підприємства, організації чи установи. У випадку настання нещасного випадку ситуація оцінюватиметься в тому числі і з урахуванням інформації не лише про те, чи вжив роботодавець усіх належних заходів для безпеки працівника, а й про те, чи дотримувався працівник, шкоди життю та здоров’ю якого завдано, всіх законних та належних вимог/рекомендацій роботодавця, чи порушував він вимоги правил охорони праці.
Борис Павловський наголосив, що в Запорізькому національному університеті розроблені плани реагування/інструкція щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги і проінформований весь персонал про найближче укриття (навіть якщо воно розташоване за межами приміщення роботодавця) та необхідність евакуації. У виші проводяться регулярні тренінги та нагадування для персоналу щодо порядку дій у випадку повітряної тривоги. Також організоване дистанційне виконання своїх посадових обов’язків.
Тетяна Лук’янова розповіла про методи контролю відповідальних осіб за діями працівників після отримання сигналу оповіщення повітряної тривоги. Запропоновані пропозиції щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників та їхніх працівників у разі не виконання розроблених у Запорізькому національному університеті заходів щодо забезпечення безпеки працівників під час оголошеної повітряної тривоги в умовах дії правового режиму воєнного стану.
У виступі Ігоря Скороходова йшлося про надання в умовах воєнного стану пріоритету роботодавцям засобам колективного захисту перед засобами індивідуального захисту як таким, що забезпечують одночасний захист більшій кількості працівників, а їхній вибір не вимагає врахування індивідуальних особливостей конкретного працівника. Засоби колективного захисту, наявність яких потрібно забезпечити в умовах воєнного часу, а в наявних – перевірити та підготувати, це – інженерні споруди (укриття від обстрілів та бомбардувань); засоби контролю та вимірювання – дозиметри, радіометри, рентгенометри, газоаналізатори; засоби пожежогасіння – вогнегасники різних типів, автономні системи пожежогасіння; протипожежні перешкоди – двері, вікна, клапани; системи сигналізації та сповіщення; засоби маркування – знаки безпеки, інформаційні щити та маркери; засоби, що забезпечують швидку евакуацію працівників, – драбини, ноші, крісла та матраци для евакуації, рятувальні жилети.
В обговоренні зазначених питань взяли участь усі присутні на заході. Після завершення семінару-наради його учасники отримали відповіді та роз’яснення на проблемні питання, які виникли в них під час виступів спікерів.
Микола Олійник,
начальник відділу охорони праці
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
