У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в ньому інтерв’ю з вихованкою факультету СПП та кафедри дизайну Анастасією Мисник.
Вона розповіла, що працює графічною дизайнеркою у School Of Visual Communication і зараз бере участь у програмі «Молоді амбасадори і амбасадорки розмаїття» від ГО «СТАН». Тож слово Анастасії Мисник:
-Хочу трохи розповісти про ці дві організації та мої останні досягнення. ГО «СТАН» - це неурядова організація, що використовує методи неформальної освіти для підтримки низових ініціатив та активних громадян, зокрема представників вразливих і маргіналізованих груп. Об’єднана цінностями свободи, поваги до людської гідності, взаємодопомоги та різноманіття культур і думок, команда СТАНу працює над розбудовою креативного громадянського суспільства в
Україні. Я регулярно відвідую воркшопи та заходи ГО «СТАН», що охоплюють широкий спектр тем. Однак як дизайнерку мене найбільше цікавлять культурні напрями. Останній такий воркшоп проходив у Празі з 12 по 19 листопада 2024 року та був присвячений міжнародному обміну між активістами з Чехії та України. Разом із командою ми відвідували празькі громадські організації, брали інтерв’ю у людей, які успішно реалізували свої культурні ініціативи. Нам також випала нагода поспілкуватися з представниками країн Центральної Азії – Казахстану, Узбекистану та Киргизстану, що створило унікальний простір для міжкультурного обміну. Фіналом став масштабний захід, який об’єднав кілька свят: День студента, Оксамитовий карнавал та Празький майдан - подію, спрямовану на підтримку України. Цей воркшоп значно розширив мій міжнародний культурний досвід, дав змогу налагодити зв’язки з творчими активістами з різних країн і надихнув на створення нових проєктів. Саме такі події допомагають мені глибше усвідомлювати культурні й соціальні виклики в Україні та шукати нові способи їх висвітлення на міжнародному рівні. Зауважу, що в співпраці з іншими активістами я використовую інструменти візуальної комунікації, щоб привернути увагу до важливих соціальних і культурних питань. Одним із моїх перших проєктів став «Inspiring visits in» - це низка серія інтерв’ю з громадськими діячами, зокрема тренерами й тренерками програми «Молоді Амбасадори Розмаїття». Мета цього проєкту - підвищити обізнаність молоді та заохотити її до активної участі у розбудові суспільства через висвітлення досягнень інших діячів. Реалізація проєкту відбувалася з 17 по 23 жовтня 2024. Я виконувала роль режисера, відеооператора та відеомонтажера. Протягом тижня ми разом з командою відзняли шість інтерв’ю, з якими ви можете ознайомитися ТУТ
Цей проєкт став для мене першим кроком до чогось більшого, ніж просто участь у тематичних воркшопах. Він був моїм першим практичним досягненням. Та я не планую зупинятися на цьому. У мене ще багато цікавих ідей, які я прагну втілити. Щодо моєї роботи. SVC – це спеціалізована школа графічного дизайну та візуальних комунікацій, яка зосереджує свою методологію саме на цих напрямах. Ми допомагаємо студентам будувати міцний професійний фундамент як у межах формальної, так і післядипломної освіти. Освітній процес базується на розвитку системного мислення дизайнера, а також формуванні його ключових професійних нав
ичок— як технічних (hard skills), так і комунікативних (soft skills). Моя робота в SVC розпочалася зі стажування в січні 2023 року, під час якого я змогла проявити свій креативний і аналітичний потенціал. Завдяки цьому мене запросили приєднатися до команди. 23 лютого виповнився рік моєї роботи, і мені є чим поділитися. Протягом цього року SVC не лише дала мені можливість працювати, а й сприяла моєму професійному розвитку через навчальні програми. Я успішно завершила дві з них: «Композиція порядку та хаосу Online» і «ШІ в наймі у дизайнера: Intensive Online», що дозволило значно розширити мої технічні та теоретичні знання. Однак найціннішим здобутком для мене став особистий розвиток як діяча творчої спеціальності. Я усвідомила, що кожен графічний дизайнер несе відповідальність за результати своєї роботи, адже вони формують не лише естетику довколишнього середовища, а й впливають на візуальну культуру країни. Щодо роботи, я можу з упевненістю сказати, що на всі 1000% задоволена тим, чим займаюся. Я безмежно рада, що школа не лише не обмежує мою креативність, а й навпаки — дає їй можливість розкриватися на повну. Такої творчої свободи я ще не відчувала.До того ж, я маю можливість пробувати себе в різних напрямах, а не лише в графічному дизайні. Це величезний плюс, адже тепер мені не доводиться займ
атися одноманітною роботою, як це було на попередньому місці.
Окрім роботи, я активно відвідую різноманітні творчі події та спілкуюся з видатними діячами культури. Зокрема, нещодавно я побувала на конференції Стефана Заґмайстера в Києві, де мала унікальну можливість особисто поспілкуватися з ним про мистецтво та графічний дизайн. Цей новий досвід змусив мене задуматися над глибшими питаннями, пов’язаними з моєю професією. Що саме я хочу привнести в цей світ як дизайнер? Я усвідомила, що не хочу створювати візуальний шум, який лише засмічує простір. Натомість я прагну працювати над проєктами, які будуть не тільки естетично привабливими, а й корисними та змістовними для людей. А ще для мене важливо, щоб робота приносила задоволення. Адже, як сказав Стефан Заґмайстер: «Навіщо мені займатися тим, що не приносить радості?»
У червні 2024 року я відвідала кілька унікальних подій, які справили на мене сильне враження. Це була презентація Андрія Зелинського про «Теорію єдиного культурного поля» та виставка шрифтових постерів Наталії Синєпупової «Порядок та хаос: синергія цілого». Ці події стали справжнім проривом у моєму світосприйнятті. Вони відкрили для мене нові сенси, які я ще довго осмислювала, але саме тоді відчула, як змінилася моя культурна свідомість. Крім того, я мала можливість поспілкуватися з видатними представниками українського мистецтва, зокрема Олегом Тістолом та сестрами Гаєвими. Я безмежно вдячна всім подіям, які вже відбулися, відбуваються зараз і ще чекають на мене в майбутньому. Саме завдяки їм я відчуваю, що не стою на місці, а навпаки — розвиваюся з шаленою швидкістю. Я відчуваю, що живу, а не проживаю своє життя.
Під час стажування ми записували свої рефлексії та формулювали власне «Золоте правило», яке могли б передати іншим. Моє правило таке: не бійтеся пробувати щось нове. Колись я ризикнула — вирішила одночасно займатися активізмом і працювати в SVC. До чого це мене привело? До безлічі можливостей, які я одразу хапаю і використовую на максимум. Головне — не застрягнути в рутині та не ставити на собі хрест: «Це не для мене», «Я не впораюся», «Який у цьому сенс?», «Мені вже пізно». Так, буде непросто, іноді сил може бракувати, але важливо навчитися балансувати між відпочинком і активною діяльністю. І найголовніше: якщо у вас є мета, а ще й чіткий план її реалізації — просто дійте! Виконуйте свої завдання на максимум і впевнено рухайтеся вперед.
Кафедра дизайну
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
