В університетській бібліотеці «Поетичний травень-2025» розпочався з нових книг запорізьких письменників

Із зібранням нових книг до наукової бібліотеки Запорізького національного університету завітала голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України, кандидатка наук, завідувачка кафедри українознавства філологічного факультету ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) Ольга Стадніченко.

До «Поетичного травня», який щороку відзначається в Запоріжжі, вона передала до бібліотеки збірку творів письменників Запорізького краю часів російсько-української війни «Не журись, мій вишиваний раю» та шість авторських книг, видання яких у 2024 році здійснено за «Програмою забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя м. Запоріжжя на 2024-2030 рр.» Запорізької міської ради.

У межах проєкту разом з антологією творів про війну «Не журись, мій вишиваний раю», упорядницею якої є Ольга Стадніченко, вона також брала участь у підготовці збірок Валентини Вісленко (випускниці філологічного факультету Запорізького національного університету) «Як є…» (поезія), Пилипа Юрика «Замість дітей своїх. Проза, бувальщина» (повість, оповідання, гумор) та Іван Кушніренко «Танго опалого листя» (оповідання та уривок з повісті «Крутояр»). До нового зібрання творів запорізьких письменників також ввійшли книги Оксани Бевзюк «Весна з льоху вийде» (поезія), Валентина Северинюка «Отак ми дружили з Москвою» (поема-хроніка) та Наталії Ігнатьєвої «Соціофоби, Психи та інші п’єси» (п’єси). До збірки «Не журись, мій вишиваний раю» ввійшли твори 26 авторів Запорізького краю, які були написані від початку російсько-української війни ще з 2014 року.

Ольга Стадніченко так розповідає майбутнім читачам про збірку: «Хочу представити всіх авторів, бо ж до книги ввійшли твори членів НСПУ, відомих літераторів і початківців, які ще тільки торують свій шлях у літературі, але саме війна стала для них тим поштовхом, який змусив виливати свої болі, емоції, переживання на папір. Але краще вам самим це прочитати, бо ж кожен вірш – це частина душі поета, який саме так бачив той чи інший момент як художник-реаліст. І написані вони під час повітряних тривог і обстрілів у Запоріжжі, як наприклад, у Валентини Вісленко, у підвалах Гуляйполя, як у Вікторії Забави, у тимчасовій окупації, як-от у Олега Гончаренка чи Тетяни Сугалової-Катрич, на чужині з жагою повернутися до рідної хати як у Любові Геньби чи Вікторії Забави, чи Ольги Ліщук… Але всіх об’єднує величезна любов до України, рідного краю і безперечне прагнення нашої Перемоги».

Збірку Олега Гончаренка «Я прошу вас – живіть…» підготували колеги поета з нагоди його 65-річчя, до якого він, на жаль, не дожив. А нам залишилися його вірші, живі, полум’яні, з такою напруженою енергетикою! Олег Гончаренко – поет, філософ, краєзнавець, журналіст, перекладач, Почесний громадянин Мелітополя. Тому нинішня книга «Я прошу Вас – живіть… Вибране», яку підготувала й видала Запорізька обласна організація Національної спілки письменників України (зробили це голова ЗОО НСПУ Ольга Стадниченко й членкиня НСПУ Лорина Філоненко), присвячена вшануванню пам’яті письменника.

Колектив університетської бібліотеки запросив студентство на зустрічі «Поетичного травня-2025».

Наукова бібліотека

Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

Соцмережі ЗНУ:

https://beacons.ai/official_znu

Схожі новини