Магістранти факультету іноземної філології поділилися враженнями від лекції професора з Великої Британії Джеремі Адлера
17 квітня на факультеті іноземної філології в Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) в межах Днів науки відбулася лекція професора Джеремі Адлера (Велика Британія, King's College London) про візуальну поезію – жанр, який поєднує літературне слово з пластикою образу. Цей унікальний захід став можливим, зокрема, завдяки сприянню професорки Наталії Торкут, чиї наукові ініціативи та міжкультурні зв’язки відкривають українському академічному середовищу нові обрії.
Виступ британського дослідника, члена Німецької академії мови та літератури викликав живі дискусії серед студентів магістратури факультету іноземної філології. Професор Джеремі Адлер розкрив еволюцію візуальної поезії від античності до сучасності, наголосивши на її контркультурному характері: «Це – рух, що йде врозріз із панівною культурою, бо руйнує стандартні норми жанрів, дисциплін і мистецтв». Його лекція стала не лише знайомством із цікавим літературним жанром, а й унікальною можливістю для студентів ЗНУ отримати доступ до знань від провідного європейського дослідника, який співпрацює з університетами Китаю, Індії, Бразилії, Канади та Європи. Учасники заходу – студенти ЗНУ поділилися своїми враженнями від зустрічі з професором Джеремі Адлером.
Студентка 1 курсу магістратури Єлизавета Садова так прокоментувала подію: «Лекція дійсно надихнула мене на ідею створити власний візуальний вірш. Особливо вразило те, як творчо можна поєднати слово й образ, та як розташування тексту на аркуші може змінити сприйняття змісту. Це зовсім інший підхід до поезії, коли вона не лише звучить, а й має певний вигляд, або говорить не тільки словами, а й формою. Після лекції я почала інакше дивитися на вірші: як на щось, де можна експериментувати не лише з римою і ритмом, а й з простором. Це наштовхнуло мене на думку, що навіть проста ідея може «ожити» через візуальне оформлення, стати більш емоційною або навіть глибшою. Бо насправді, я не була тією людиною, що захоплювалась поезією. Для мене це було щось складне: звичайні вірші, які ми звикли бачити, здавалися, ну, дуже "звичайними". Якщо б я мала створити власний візуальний вірш, я б обрала форму пасочки. Чому саме такий вибір? Лекція з Джеремі Адлером відбулася напередодні Великодня, тож я хотіла б через рядки та візуальний складник передати, як багато для нас українців значить цей день. Особливо в такі тяжкі часи, коли потрібно намагатися не просто жити, а й відчувати це життя».
Магістрантка 1 курсу Лейла Бугрова зазначила: «Найбільше мене вразив вірш “Cross” Катаріни Регіни фон Ґрайффенберг. Відкриття його глибокої структури стало для мене справжнім культурним шоком. Я вважаю, що візуальна поезія залишається актуальною через природну людську любов до краси й поєднання різних мистецьких форм. Ідея професора Адлера про контркультурність жанру цілком резонує: візуальна поезія справді ламає очікування. Я певна, що візуальна поезія вже є частиною сучасних медіа, хоч і залишається нішевою. Щоб пояснити, що це таке, я б просто показала “Apfel” Райнхарда Дьоля – він промовляє сам за себе. Після лекції моє розуміння поезії суттєво змінилося: я побачила, наскільки вона гнучка й багатовимірна. На мій погляд, візуальна поезія чудово сприйматиметься студентами як частина курсів креативного письма або інтерпретації поезії. Зважаючи на те, наскільки нестандартний вигляд мають візуально-поетичні твори, мені здається, тема була б справжнім ковтком свіжого повітря для студентів та дозволила б поглянути на поезію як таку з зовсім нового боку».
Студентка 1 курсу магістратури Орина Васильєва теж поділилася враженнями: «Загалом мене захоплює тема візуальної поезії і мені було цікаво прослухати лекцію професора Джеремі Адлера. Найбільше мене вразив приклад вірша-хреста, адже там маємо не лише форму, якою укладено рядки, а й сенси, вкладені в розміщення окремих слів (вінок, там де голова; серце там, де серце). Як на мене, візуальна поезія – надзвичайно цікаве явище, і я щаслива, що завдяки лекції змогла дізнатися про нього щось нове, краще осягнути його багатогранність. Я погоджуюсь з Джеремі Адлером, що візуальна поезія не втрачає своєї актуальності. Яскравий приклад, що спав на думку — альбом "Ти (Романтика)" МУРу, де візуальні ефекти тексту створюють цілісну історію. Раніше не замислювалася, що це також належить до візуальної поезії. Якщо б мене попросили на одному прикладі пояснити, що таке візуальна поезія, я б, напевно, навела неновий вірш моєї сестри. (Цей вірш на ілюстрації - ред.) Гадаю, курси історії зарубіжної літератури стануть кращими, якщо охоплюватимуть, серед іншого, візуальну поезію певних періодів. Така непересічна тема здатна зацікавити студентів, надихнути на наукові дослідження, власні творчі починання. Я ж сподіваюся радо спробувати себе в перекладі такого незвичайного виду мистецтва».
Олександра Бойко, Валерія Закутська,
магістрантки 1 курсу ОП «Переклад (англійський)»
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
