У ЗНУ науковці поділилися результатами досліджень із соціального прогнозування та проєктування майбутнього країни

25 квітня на факультеті соціології та управління ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбулася ХV Міжнародна науково-практична конференція «Соціальне прогнозування та проєктування майбутнього країни: людська суб’єктність Vs штучний інтелект у миротворенні та повоєнному відновленні України» / «Social Forecasting and Planning the Future of the Country: Human Agency Vs Artificial Intelligence in Peacebuilding and Post-War Recovery of Ukraine».

Учасників міжнародної конференції привітали проректор з наукової роботи ЗНУ Геннадій Васильчук, начальник науково-дослідної частини ЗНУ Дмитро Арабаджиєв, член Європейського парламенту, професор Людас Мазуліс (Литва), декан факультету соціології та управління Тетяна Бірюкова. Для участі в конференції зареєструвалися близько 120 представників вітчизняної і закордонної науково-освітянської спільноти, з яких у заході в онлайн-режимі загалом взяли участь понад 90 учасників.

На факультеті зазначили, що сучасні реалії російсько-української війни, глибокої кризи системи міжнародної безпеки, кардинальної зміни світоустрою та й загалом загострення проблеми глобальної невизначеності актуалізують цілу низку дуже важливих питань. Серед них: майбутнє світового співтовариства; переосмислення можливостей людства як суб’єкта сталого людського розвитку у застосуванні інструментів протидії будь-яким спробам держав перекроїти політичну мапу світу. А також – застосування можливостей штучного інтелекту у миротворенні, зокрема для аналізу військових конфліктів, прогнозування та моделювання щодо запобігання ескалації насилля, моніторингу мирних угод, організації медіації та переговорів та сприяння просування мирних ініціатив. Тож у полі зору вчених – відновлення та державотворчі процеси в повоєнній Україні, відбудова нашої держави як сучасної високорозвиненої країни. Метою конференції стала актуалізація проблематики дослідження майбутнього в умовах сучасних глобальних ризиків і зміни геополітичного світоустрою, широкого залучення технологій штучного інтелекту та соціальних ресурсів у зміцнення суб’єктності України. Це робиться задля успішного повоєнного відновлення країни та формування прогностично виваженої політики сучасного державотворення.

Палітра тем, що стали фокусом дискусій в онлайн-просторі конференції, вражала своїм розмаїттям. Серед них: суб’єктність України у фазовому переході від війни до миру; технології штучного інтелекту у відновленні післявоєнної країни в умовах глобальних ризиків та невизначеностей; теорія и практика миротворення; міжнародна політика та виклики глобальній безпеці в умовах війни та повоєнного часу. Крім того, учасники розглянули геополітичний вимір світової безпеки та трансформації міжнародних інститутів; інструментарій переговорів та медіації у формуванні безпекових гарантій; інституціалізацію міжнародних відносин у формуванні системи світової безпеки; проблеми суспільного розвитку в умовах збройного протистояння та терористичних загроз; штучний інтелект: ризики та перспективи для суспільного розвитку. Присутні обговорили і соціально-демографічний розвиток України в умовах війни та післявоєнного відновлення; соціальне проєктування в розвитку державного управління та місцевого самоврядування; технології післявоєнної відбудови у креативних індустріях; соціальну політику та соціальну роботу у післявоєнній Україні.

На пленарному засіданні свої наукові розвідки представили: професор кафедри соціології ЗНУ Максим Лепський («Штучний інтелект як драйвер змін суб’єктності в умовах війни та миру»); проф. Міжнародного університету миру, член академії Фазис та Цхум-Абхазької Академії наук (м. Тбілісі, Грузія) Олександр Русецький («Основні помилки миротворчості (1989-2025) у контексті метакогнітивної теорії управління»); директор Науково-дослідного інституту українознавства Київського університету ім. Тараса Шевченка Роман Додонов («Проблема геополітичної суб’єктності України в умовах глобальної кризи»); член Національної платформи стійкості та соціальної згуртованості Володимир Лупацій («Стійкість як стратегічний підхід: в чому секрет української формули стійкості?»); головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України Олег Калакура («Кризові явища в етнокультурному просторі України в умовах війни та їх поствоєнне подолання»).

Більш докладно проблематика конференції розглядалася на засіданнях 4 секцій: «Методологія соціального прогнозування: дослідження людської суб’єктності та ресурсів штучного інтелекту у післявоєнному відновленні країни. Людська суб’єктність vs штучний інтелект: соціально-демографічні, економічні, політичні та кримінальні небезпеки»; «Міжнародна політика та безпека у синергетиці штучного інтелекту: переговори, медіація та трансформація міжнародних інститутів в умовах глобальних змін та геополітичних невизначеностей»; «Післявоєнне державотворення та розвиток місцевого самоврядування в Україні: впливи цифровізації та етика використання штучного інтелекту»; «Світогляд миру та креативні індустрії у відбудові післявоєнної України: цифровізація та штучний інтелект. Соціальна політика та соціальна робота у післявоєнній країні: світовий досвід та українські реалії в технологіях реальності, гіперреальності та цифровізації».

Жваве обговорення на секціях викликали доповіді доцентки кафедри соціології ЗНУ Таісії Ратушної («Фейки, штучний інтелект та криза довіри як виклики для інформаційної безпеки у цифрову епоху»); в. о. завідувача кафедри соціології Володимира Скворця («Українське суспільство: від пострадянської до повоєнної моделі»); доцента кафедри соціології ЗНУ Олега Бондаренка («Соціологічні виміри сучасної війни»), доцента кафедри соціології ЗНУ Ігоря Кудінова («Конструювання образу суб’єкта життя засобами кінематографу»). Також зацікавлення присутніх викликали доповіді завідувача кафедри політології ЗНУ Євгена Цокура («Перспективи використання штучного інтелекту у медіації міждержавних конфліктів»); професорки кафедри політології ЗНУ Наталії Горло («Мілітарний складник у політичній культурі українського суспільства»); аспіранта кафедри політології ЗНУ Костянтина Ульяненка («Інформаційна безпека як фактор формування національної стійкості України»); завідувача кафедри філософії, публічного управління та соціальної роботи ЗНУ Тараса Бутченка («Перспективи розвитку соціальної послуги догляду вдома: досвід реалізації міжнародних програм у місті Запоріжжя»); доцента кафедри філософії, публічного управління та соціальної роботи ЗНУ Володимира Глазунова («Україна в нових геополітичних трендах: виклики, загрози та можливості державотворення»); професорки кафедри філософії, публічного управління та соціальної роботи ЗНУ Людмили Кривеги («Штучний інтелект: помічник чи співавтор?»); співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України Олексія Ляшенка («Застосування досвіду європейських країн у процесі розроблення принципів повоєнного державного устрою України»); аспірантки кафедри філософії, публічного управління та соціальної роботи ЗНУ Тетяни Пшеничної («ВПО: виклики та перспективи для територіальних громад України»).

Робота секцій виявила глибоку зацікавленість наукової спільноти в питаннях взаємодії людської суб’єктності та штучного інтелекту в умовах війни та повоєнного відновлення, наголошувалося на необхідності етичності використання ШІ. Значна увага в обговореннях приділялася інформаційній безпеці, проблематиці стійкості українського суспільства в контексті його різних вимірів та рівнів; ролі освіти в умовах сучасної стратегічної невизначеності; трансформаціям у суспільстві та залученню соціальних наук до практичної допомоги громадам. Учасники конференції одностайно відзначили надзвичайну актуальність її тематики, а також високу практичну та наукову цінність отриманих результатів. Ці напрацювання мають значний потенціал для впровадження як у науковій сфері, так і в практичній діяльності професорсько-викладацького складу та молодих науковців, які активно долучилися до секційних дискусій.

Під час підбиття підсумків конференції особливу увагу приділили необхідності поглиблення наукової співпраці та обміну досвідом між науковцями факультету соціології та управління, представниками інших закладів вищої освіти, дослідницько-аналітичних установ, органів влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Така взаємодія сприятиме розвитку місцевого самоврядування та створенню теоретичної й практичної бази для відновлення діяльності органів влади на деокупованих територіях.

XV Міжнародна науково-практична конференція «Соціальне прогнозування та проєктування майбутнього країни: людська суб’єктність Vs штучний інтелект у миротворенні та повоєнному відновленні України» стала гідним внеском у подальший поступ науки та українського суспільства. Активна участь представників професорсько-викладацького складу та молодих науковців сприяла формуванню нових наукових зв’язків. Крім того, вона створила умови для обміну досвідом і згуртованості академічної спільноти навколо обговорення актуальних науково-практичних проблем та спільного пошуку шляхів їх вирішення. Результати конференції не лише засвідчили високий рівень наукових досліджень. Вони також окреслили перспективні напрями для подальших міждисциплінарних студій на шляху здобуття перемоги України над російською агресією та розбудови нашої держави як сучасної передової країни.

Наталія Лепська,

доцентка кафедри політології ЗНУ, кандидатка наук,

заступниця декана з наукової роботи факультету соціології та управління

Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

Соцмережі ЗНУ:

https://beacons.ai/official_znu

Схожі новини