Участь ЗНУ в міжнародній конференції з актуальних питань фізичної культури, здоров’я та спорту викликали схвальні відгуки колег і резонанс
Магістранти спеціальності 017 «Фізична культура і спорт» освітньої програми «Фізичне виховання» факультету фізичного виховання, здоров’я та туризму ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University), науково-педагогічні працівники та аспіранти кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту взяли участь у V міжнародній науково-практичній онлайн-конференції «Здоров’я, фізичне виховання і спорт: перспективи та кращі практики».
Захід відбувся у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка – закладі, який сьогодні став не лише освітнім, а й гуманітарним хабом міжнародної взаємодії, духовної підтримки та наукового діалогу. Саме тут, у просторі, наповненому світлом і цінностями служіння людині, зібралися дослідники, викладачі, практики з різних країн, аби говорити не лише про фізичне виховання, а про цін
ність життя, цілісність особистості та гідність через рух і спорт. Конференція стала доказом того, що наука здатна об'єднувати серця – навіть у часи турбулентності та випробувань. Тож за час заходу тут панувала атмосфера неформального єднання: за кожною доповіддю – тепло, за кожною реплікою – повага, за кожною мовою – спільна думка. У цьому університетському просторі звучали не просто голоси – звучала надія.
Виступ професорки Валерії Тищенко був присвячений темі інноваційної стратегії у фізичній підготовці та реабілітації, яка розглядається не лише як засіб підвищення індивідуальних фізичних можливостей, а і як вагомий інструмент оздоровлення нації. Вона наголосила, що сучасна система фізичного виховання має трансформуватися відповідно до викликів часу – охоплювати не лише спортсменів, а й різеі вікові та соціальні групи, щоб забезпечити принцип «Спорт для всіх». Професорка підкреслила важливість переходу від стандартизованих тренувальних програм до індивідуалізованих, науковообґрунтованих стратегій, які поєднують цифрові технології моніторингу стану здоров’я, методи нейрофізіологічної активації (наприклад, BFR, баланс-терапію, когнітивно-моторні вправи), а також інтеграцію психологічного та педагогічного супроводу. Такий підхід дозволяє ефективно адаптувати фізичне навантаження до потреб конкретної особи – від дитини до людини похилого віку, від військовослужбовця до особи з обмеженими можливостями. Особливу увагу Валерія Тищенко звернула на мультидисциплінарність і міжвідомчу співпрацю у впровадженні цих стратегій: фізична культура має бути тісно пов’язана з медициною, освітою, соціальним захистом, що дозволяє не лише забезпечити ефективну реабілітацію, а й формувати свідоме ставлення до рухової активності як до базової цінності здорової нації. Наприкінці виступу вона зазначила, що інноваційна стратегія у фізичній підготовці та реабілітації – це не лише про нові методики, а про нову філософію руху, яка об'єднує здоров’я, профілактику, розвиток і соціальну єдність.
Виступ викликав щире зацікавлення й активне обговорення серед учасників конференції. Відчувалося, що тема
“зайшла” – вона болить, вона надихає, вона чіпляє. І саме в цей момент стало ясно: ми всі – на одному боці. Бо якщо після виступу хочеться не йти далі за програмою, а залишитися й поговорити ще – значить, було недарма. Завідувач кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту, професор Анатолій Конох, зазначив: «Коли наукова думка перегукується з життєвою необхідністю – виникає не просто інтерес, а резонанс. У доповіді Валерії Тищенко ми побачили не лише академічну глибину, а й чітке розуміння того, як наука може й повинна працювати на благо людини – незалежно від її віку, стану здоров’я чи професії». Доцентка Ольга Соколова в контексті освітньої програми «Фізичне виховання» другого (магістерського) рівня підкреслила: «Це саме той зміст, яким мають наповнюватися наші заняття, адже сучасний фахівець із фізичного виховання – це не просто тренер чи викладач, це провідник здоров’я, агент змін, людина, яка через рух формує свідомість, опору і націю». Магістрантка Євгенія Чернявська, як завжди без фільтра і з вогником, відкрила таємницю, що після виступу студенти жартували між собою: «Оце так реабілітація! Хочеться вже зараз на пари з BFR-манжетами та баланс-платфо
рмами». Доцент Федір Товстоп’ятко додав: «Якщо фізичне виховання – це філософія руху, то ми вже точно на стадії просвітлення». І за цією іронією було видно головне – тему почули, відчули та справді захотіли далі копати, думати, пробувати. Бо коли після наукової доповіді в аудиторії не мовчанка, а сміх, питання й блиск в очах — значить, усе було правильно. Аспіранти тим часом переглядалися і шепотіли: «Ну все, тепер на практику візьмемо не м’яч, а нейрофізіологію з собою». Віталій Андронов навіть пожартував: «Судячи з темпу змін – скоро в залі будемо працювати з датчиками стресу і цитувати Валерію Тищенко замість головного тренера». Андрій Апанасенко з гумором підкреслив: «І це ж треба – щоб BFR викликало не паніку, а захоплення». Колеги жартували, звісно, але під цим усім – щире визнання: коли викладач змушує не лише слухати, а уявляти себе фахівцем майбутнього – значить, навчання йде не за програмою, а за покликанням.
Зворушливою частиною конференції стали виступи іноземних спікерів, які, попри тисячі кілометрів відстані, говорили про спільні для всіх народів речі – цінність здоров’я, силу спорту як мови єднання, турботу про людське життя та гідність. Професор Стівен Сайлер із Норвегії занурив слухачів у філософію "кількісного Я". Він підкреслював, що за цифрами навантажень і пульсових зон завжди стоїть людина – з її втомою, надіями, мотивацією. Професор Джон Норайт із США поділився глобальним баченням викликів у сфері охорони здоров’я та спорту, завершивши свій виступ словами, що прозвучали як молитва: «Ми не маємо права забути, що кожен рух – це шанс на життя». Сара Зіпп, також із США, торкнула серця аудиторії темою підтримки дівчат і жінок у спорті впродовж усього життя, а її спокійна, але впевнена мова зворушила слухачів до сліз. Андре Сібра з Португалії щиро розповідав про те, як футбол у його країні став більше ніж грою – став соціальним ліфтом, терапією, формою національного єднання. А коли професор Марко Беговіч з Норвегії розмірковував про геополітику спорту, він згадав Україну як символ мужності й стійкості. І ці слова відчувалися не як політичний жест, а як щира солідарність. Їхні голоси, інтонації, приклади, очі на екрані – були про одне: у світі, де занадто багато руйнувань, спорт і фізична культура залишаються тим, що об’єднує, лікує і дарує віру. Саме так – через душу, через рух, через повагу.
Факультет фізичного виховання, здоров’я та туризму ЗНУ
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
