«Історії успіху випускників ЗНУ»: вихованка факультету соціальної педагогіки та психології Юлія Манило
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває проєкт «Історії успіху випускників ЗНУ». Сьогодні в ньому інтерв’ю з вихованкою факультету соціальної педагогіки та психології, вчительки початкових класів, яка вже майже 37 років працює в тій самій школі, де колись навчалась сама, Юлії Манило. Вона з гумором говорить: «Я – класна керівниця! І намагаюсь бути – класною!»
- Розкажіть, будь ласка, як почався ваш шлях учительства?
- Напевно, дитячі мрії інколи
збуваються. Моя – втілилась. Мені подобалась сама ідея навчати інших, бути поруч, коли в когось щось не виходить, підтримувати, коли важко. Це як бути дорослим другом, який поруч у перших важливих відкриттях. Після школи я вступила до Запорізького педагогічного училища, а після його завершення повернулась працювати в школу № 63, в якій навчалась сама. Так і залишилась у рідному для мене домі, де працюю вже майже 37 років. І з кожним новим класом, із кожною дитиною наче відкриваю професію заново. Тут я на своєму місці, і для мене це справді важливо.
- Що спонукало вступити на бакалаврат до ЗНУ, маючи 29 років педагогічного стажу?
- Часи змінюються, і я вважаю, що хороший педагог має також змінюватися. Завжди намагалася підтримувати свій професійний рівень – проходила курси, тренінги, вивчала сучасні методики, опановувала принципи НУШ. Але з роками стало зрозуміло, що цього вже недостатньо. З одного боку, формальна освіта стала необхідністю, бо я мала диплом молодшого спеціаліста. Це не давало мені можливості просуватися кар’єрними сходинками, отримувати вищу кваліфікаційну категорій. А з іншого боку, я хотіла мати системне розуміння, бути в курсі нових підходів і технологій навчання молодших школярів. Звісно, було складно – поєднувати навчання, підготовку до уроків і домашні обов’язки. Але для мене це було питання внутрішньої відповідальності. А ще, поряд була справжній друг і товаришка, порадниця та наставниця – доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти Юлія Зубцова. Саме вона, знаючи добре рівень мого професійного викладання, досвід роботи, хист і любов до своєї справи, порадила вступити на освітню програму «Початкова освіта». А також – побути в світі студентства, спробувати себе в зовсім іншій ролі. І так – я була щаслива всі ці непрості роки в Запорізькому національному університеті.
- А як вирішили продовжити навчання і піти в магістратуру?
- Насправді не хотілося залишати стіни цього, на мою думку, найкращого закладу освіти. Я відчула, що знову вчуся не «тому, що треба», а тому, що цікаво. І що з усім своїм досвідом я можу сприймати професійні знання глибше – не просто як теорію, а як практику, яку можна й необхідно застосовувати під час уроків. Цікавим був досвід написання магістерської роботи, а також – перших своїх наукових публікацій у вигляді тез і фахової статті, що стало цінним мені і для атестації в закладі освіти. Магістратура дала мені можливість не лише вчитися, а й ділитися досвідом. Пам’ятаю, як мене запросили провести гостьову лекцію для студентів-бакалаврів – про занурення в професію вчителя. Я поділилась із ними своїм досвідом: розповіла, як відбувається перша зустріч з учнями, про перші труднощі і як їх долати. Під час іншої гостьової лекції я розповіла про особливості роботи за програмо «Росток», за якою вже декілька років працюю сама. Це були дуже теплі діалоги, багато питань, щира зацікавленість. Я відчула, що студентам важливо бачити реальні історії, живу практику.
- Які кроки були найважчими та найці
ннішими в навчанні у ЗНУ?
- Найскладніше – це, напевно, бути знову студенткою. Коли ти багато років сам викладаєш, трохи незвично бути в ролі того, хто слухає, занотовує і складає іспити. Але це – дуже корисний досвід і з професійної, і з людської точки зору. Бо ти вчишся по-новому сприймати процес освіти, краще розумієш і своїх учнів, їхні відчуття. А найцінніше – це оновлення погляду. В університеті ми багато говорили про нові методи, інтерактивні технології, які дозволяють зробити навчання цікавим і доступним, навіть якщо йдеться про складні теми. Крім того, теоретичні знання, отримані в ЗНУ, та мій професійний практичний досвід дозволили мені успішно пройти сертифікацію для вчителів початкових класів у цьому році, чим я, звісно, пишаюся.
- Що ви порадили б студентам, які зараз лише мріють про професію 
вчителя?
- Учитель – це не просто передавач знань. Це – кропітка праця: надихати, помічати в кожній дитині щось особливе, розуміти маленький дитячий світ. Якщо ви обираєте цей шлях, обирайте його серцем. Не бійтеся змін, навчання, викликів. Вони тільки загартовують. А ще – не забувайте, що дитина завжди відчуває, як горять у вас очі. Від цього залежить її маленький світ. Не бійтеся навчатися, пробувати нове та помилятись. Все змінюється, і ви теж будете змінюватись. Але якщо ви збережете в собі любов, щирість, інтерес до дітей, до їхньої унікальності, бажання дарувати добро і теплоту своїх почуттів, то тоді ви готові до почесного звання – Вчитель. Тож тим вступникам, які мріють стати вчителем, раджу вступати до Запорізького національного університету на кафедру дошкільної та початкової освіти, яка успішно реалізує відповідну освітню програму.
Кафедра дошкільної та педагогічної освіти факультету соціальної педагогіки та психології
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
