«Історії успіху випускників ЗНУ»: вихованка факультету соціальної педагогіки та психології Катерина Денисова

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в ньому інтерв’ю з вихованкою факультету соціальної педагогіки та психології, яка нині працює вчителькою початкових класів у Нікопольській гімназії №16, Катериною Денисова.

- Як і чому ви вирішили стати вчителькою початкових класів?

- Ще дитиною я мріяла стати вчителем. Грала в школу, проводила уроки для своїх іграшок, навчала ляльок писати й рахувати. Ця гра була для мене не просто розвагою, а джерелом натхнення. З часом у мене з’являлися інші ідеї – стати поліцейським, адже мене вабила ідея допомагати людям і робити світ кращим. Проте, придивившись до себе глибше, я знайшла ту внутрішню енергію та покликання, які повернули мене до моєї дитячої мрії. Я вирішила обрати шлях педагога та вступила до Нікопольського педагогічного коледжу. Там я зрозуміла, що справді хочу присвятити своє життя роботі з дітьми. Згодом продовжила навчання у Запорізькому національному університеті за спеціальністю «Початкова освіта». Це дало мені не лише знання, а й упевненість у правильності свого вибору.

- Що найбільше надихнуло вас у перші роки викладання?

- Щирість і допитливість дітей. Їхні щасливі очі, коли вони розуміють щось нове, та щира радість від навіть найменших успіхів стали для мене найкращим джерелом мотивації. Я зрозуміла, що вчитель не просто навчає, а й навчається разом із дітьми, відкриває для себе світ через їхнє сприйняття. Також надихала підтримка батьків, які були вдячні за мою працю, та колег, які ділилися досвідом і допомагали в моменти, коли щось було незрозумілим чи складним.

- Які труднощі ви зустріли на початку свого шляху, і як їх подолали?

- Найперше, це був пошук індивідуального підходу до кожної дитини. У класі всі діти різні: хтось швидко засвоює матеріал, а комусь потрібен час і додаткова підтримка. Я зрозуміла, що універсальних методів навчання не існує, і важливо бути гнучкою, уважною до потреб кожного учня. Іншою складністю було поєднання теоретичних знань із практикою. Те, чого навчали в коледжі й університеті, не завжди відповідало реальним ситуаціям у класі. Але завдяки підтримці колег і бажанню вчитися, я поступово адаптувалася, впроваджувала нові підходи та експериментувала з методиками. Також я відчувала певний страх не виправдати очікувань – як дітей і батьків, так і власних. Але з часом зрозуміла, що ідеальних вчителів не існує, а головне – це любов до своєї справи, щире бажання допомогти дітям і постійний розвиток.

- Які інноваційні підходи ви використовуєте в навчанні?

- Одним із ключових підходів є інтерактивні методи навчання. Наприклад, ігрові форми, групові завдання, вікторини та квести. Важливу роль у моїй роботі відіграють сучасні технології. Використання інтерактивних дошок, презентацій, мобільних додатків та онлайн-платформ дозволяє урізноманітнити уроки та створювати динамічну атмосферу. Завдяки цим інструментам я можу залучити до роботи навіть тих учнів, які зазвичай менш активні. Проєктна діяльність також займає значне місце в моїй практиці. Ми з дітьми створюємо спільні проєкти, які об’єднують знання з різних предметів. Не менш важливим є індивідуальний підхід до кожного учня. Я уважно спостерігаю за дітьми, щоб зрозуміти їхні потреби, стиль навчання та сильні сторони. Особливо ефективно в початковій школі працює навчання через гру. Наприклад, рольові ігри дозволяють дітям не лише засвоювати знання, а й практикувати їх у реальних життєвих ситуаціях. Такі уроки залишаються в пам’яті дітей надовго, бо вони стають частиною їхнього особистого досвіду.

- Як ви мотивуєте дітей до навчання та розвитку?

- Моя стратегія мотивації базується на трьох основних принципах: створення цікавого навчального середовища, індивідуальний підхід і позитивне підкріплення. Найперше, я намагаюся зробити навчання захопливим і близьким до життя. Використовую інтерактивні методи, ігри, творчі завдання та сучасні технології. Наприклад, ми перетворюємо урок математики на квест або створюємо лепбуки на тему природи. Коли дитина бачить, що навчання може бути веселим і цікавим, вона стає більш зацікавленою та відкритою до нового. Індивідуальний підхід є не менш важливим. Я намагаюся розуміти кожну дитину: її інтереси, сильні сторони, стиль навчання. Позитивне підкріплення – ще один потужний інструмент. Я завжди хвалю дітей за їхні досягнення, навіть за найменші успіхи. Похвала, підтримка, доброзичливий тон – усе це допомагає дітям повірити у власні сили. Ще один спосіб мотивації – це спільна мета. Ми з дітьми обговорюємо, чому навчання важливе, і як воно допоможе їм у майбутньому. Уявлення себе в ролі лікаря, інженера чи митця надихає дітей працювати наполегливо.

- Чи є у вас улюблені техніки або методи, які стали вашою «фішкою»?

- Дистанційне навчання стало викликом для багатьох, але для мене воно відкрило нові можливості для творчості та вдосконалення методів викладання. Моя «фішка» полягає у поєднанні інтерактивності, ігрових елементів і цифрових інструментів, що дозволяють зберігати зацікавленість дітей навіть на відстані. Один із найулюбленіших підходів – техніка «Живий екран». На уроках «Мистецтва» або «Я досліджую світ» ми використовуємо Jamboard, де учні можуть разом працювати над завданням у реальному часі: малювати схеми, додавати стікери або записувати свої ідеї. Це створює ефект спільної роботи, навіть коли ми далеко одне від одного.

– Як вам вдається знаходити підхід до різних дітей?

- Найперше, я слухаю і спостерігаю. Кожен учень приходить зі своїми історіями, переживаннями і сильними сторонами. Завжди намагаюся побачити, що саме захоплює дитину, що її мотивує, де її труднощі. Це дозволяє мені визначити, як краще подавати матеріал і які методи будуть найбільш ефективними для конкретного учня. Індивідуальний підхід – основа моєї роботи. Наприклад, якщо дитина має труднощі з концентрацією або часто відволікається, я намагаюся інтегрувати більше практичних завдань і використовую методи гейміфікації, щоб зробити навчання більш захопливим. Я завжди намагаюся створювати атмосферу довіри, щоб діти відчували себе комфортно.

- Як ви будуєте партнерські стосунки з батьками учнів?

- Будування партнерських стосунків із батьками учнів є важливою частиною моєї педагогічної діяльності, оскільки успіх у навчанні часто залежить від спільної роботи школи та родини. У першу чергу, це – відкрите та чесне спілкування. Важливо, щоб батьки знали про успіхи та труднощі їхньої дитини, і щоб я мала змогу оперативно ділитися інформацією про навчання і поведінку учня. Активно залучаю батьків до освітнього процесу, щоб вони не лише отримували інформацію про успіхи своїх дітей, але й брали участь у прийнятті рішень. Наприклад, я організовую обговорення індивідуальних планів розвитку учнів, пропоную батькам висловлювати свої думки та побажання щодо методів навчання. Підтримую зворотний зв’язок, тим самим заохочую батьків ділитися своїми спостереженнями за дитиною вдома, щоб мати більш повне уявлення про її потреби.

- А які саме книги, курси або події вплинули на ваш підхід до викладання?

- Важливу роль у моєму розвитку зіграли книги, курси та події, що допомогли змінити мій підхід до навчання, зробити його більш гнучким і орієнтованим на потреби учнів. Однією з ключових книг, яка вплинула на мій підхід до викладання, стала книга «Довідник “лінивого” вчителя» (Джим Сміт). Основною концепцією цієї книги є перемикання фокуса навчання з ролі вчителя на активність учнів. У цій книзі ви знайдете практичні та реалістичні методи навчання, які сприяють досягненню високих результатів на уроках. Крім того, важливим джерелом натхнення для мене став фільм «Завжди говори “Так”», який розповідає історію про вчителя, що вирішує змінити своє ставлення до життя і своєї професії, відкриває нові можливості для себе та своїх учнів. Цей фільм підкреслює важливість гнучкості в педагогіці, готовності до змін і прагнення допомогти учням реалізувати свій потенціал.

- Як ви вважаєте, що зробило вас успішною учителькою? Можете поділитися життєвим девізом або принципом, який вас веде?

- Я вважаю, що успіх у моїй педагогічній діяльності визначають три ключові складники: любов до дітей, готовність постійно вчитися і здатність адаптуватися до нових умов. Моє постійне гасло: «Не бійтесь змін – прямуйте їм на зустріч». Це просте, але потужне нагадування, яке супроводжує мене в професійному та особистому житті. Зміни – це невід’ємна частина нашого життя, і вони можуть бути як викликом, так і можливістю для росту. Замість того, щоб боятися нових обставин або невідомих шляхів, я намагаюсь зустрічати їх з відкритим серцем і розумом. Цей девіз допомагає мені не зациклюватися на звичних, безпечних практиках, а постійно шукати нові можливості для розвитку. У професії вчителя це особливо важливо, оскільки кожен день приносить нові виклики та зміни: нові технології, підходи, методики навчання, а також зміни в самих учнях.

- Які у вас плани на майбутнє в професійному розвитку?

- Мої плани на майбутнє у професійному розвитку зосереджені на відкритті власної онлайн-школи. Я вірю, що онлайн-освіта має величезний потенціал для розвитку та надання рівного доступу до якісного навчання для учнів із різних регіонів. Моя мета – створити платформу, де учні зможуть отримувати не лише знання, а й розвивати свої здібності, шукати нові можливості для творчості та самовираження. Крім того, важливим аспектом є делегування завдань, адже для ефективного управління такою школою необхідно створити команду професіоналів. Я планую навчитися майстерно делегувати обов’язки, аби кожен спеціаліст у команді зміг реалізувати свій потенціал і забезпечити високу якість навчання. Це дозволить мені зосередитися на стратегічних питаннях і розвитку школи, при цьому зберігати ефективність і організованість в усіх процесах.

- Що б ви порадили молодим учителям, які тільки починають свій шлях?

- Бути відкритими до змін і нових ідей. Освіта постійно еволюціонує, тому важливо впроваджувати нові методи й технології в навчання. Однак, найбільше значення має взаємодія з учнями – важливо слухати їх, підтримувати та створювати атмосферу довіри. Перші роки вчителювання можуть бути складними, але це частина процесу. Помилки – це не поразки, а можливість для зростання. Не бійтеся їх, навчайтеся на них і рухайтеся вперед. Підтримка колег також дуже важлива. Шукайте можливості для обміну досвідом і знаходьте наставників, які допоможуть вам. У свій час на моєму шляху було багато компетентних і відданих праці педагогів, які надихали та мотивували до кращого. Вдячна за це педагогічному колективу Нікопольського фахового педагогічного коледжу та неймовірним педагогам кафедри «Дошкільної та початкової освіти» Запорізького національного університету. Дивлячись на таких професіоналів, сама хочеш бути такою. Вони показали мені, що означає справжня педагогічна майстерність, як важливо не лише передавати знання, а й допомагати дітям розвиватися, знаходити свій шлях. Це дало мені потужний поштовх до професійного зростання та пошуку нових підходів у роботі з учнями. Вірю, що тільки через постійний саморозвиток і навчання можна бути успішним вчителем.

Кафедра дошкільної та педагогічної освіти  факультету соціальної педагогіки та психології

Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

Соцмережі ЗНУ:

https://beacons.ai/official_znu

Схожі новини