Правники ЗНУ долучилися до наукових заходів із нагоди 20-річчя прийняття Кодексу адміністративного судочинства України
10 липня у приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду організували науково-практичну конференцію «20 років чинності Кодексу адміністративного судочинства як складова історії української державності». Серед її учасників були представники юридичного факультету Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University).
Звертаючись до учасників заходу із вітальним словом, голова Запорізького окружного адміністративного суду Олег Прудивус зауважив, що з 20 червня до 10 липня щороку в Україні відзначають Дні адміністративної юстиції. Цього року ці дні мають особливе значення, оскільки відзначається 20-та річниця з дня прийняття найважливішого документа адміністративної юстиції – Кодексу адміністративного судочинства України. Спікер, зокрема, наголосив на тому, що 6 липня 2005 року стало визначною датою для нашої держави, оскільки прийняття Кодексу адміністративного судочинства було своєрідною соціальною революцією, яка фактично запровадила контроль за суб’єктами владних повноважень та закріпила основоположні принципи адміністративного судочинства – презумпцію винуватості суб’єкта владних повноважень та офіційного з‘ясування всіх обставин справи.
Саме з цієї дати, за словами Олега Прудивуса, фактично почала змінюватися свідомість не тільки суб’єктів владних повноважень. Також відбулося формування нового гром
адянина – господаря Держави, якісно нового джерела влади. На сьогодні суспільство не бачить свого життя без адміністративних судів, існування правової системи України неможливе без адміністративної юстиції.
До участі в заході запросили представників суддівського корпусу, зокрема й Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Конституційного Суду України, Верховного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддів Запорізького окружного адміністративного суду, а також представників вітчизняних правничих наукових шкіл.
Першим серед запрошених гостей виступив голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович. Він зосередив увагу присутніх на темі «Адміністративне судочинство на варті Української державності: стан, виклики та перспективи». Спікер спершу провів аналіз історії прийняття Кодексу адміністративного судочинства - нормативно-правового акту, який став поштовхом до початку діяльності адміністративних судів і до розвитку системи адміністративних судів. І найголовніше, на думку Михайла Смоковича, став тим інструментом, який сприяє захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина у нашій державі. Процес прийняття цього Кодексу відбувався досить непросто. Його прийняла Верховна Рада України 17 березня 2005 року, але Президент України наклав вето. 6 липня 2005 року Верховна Рада України зрештою проголосувала за цей Кодекс у новій редакції 305 голосами парламентарів і таким чином подолала вето Президента. Це було успіхом для українського суспільства. В усіх країнах, зокрема й в Україні, адміністративна юстиція - це надбання, це результат боротьби суспільства, боротьби українського народу за інструмент контролю над владою.
Конституція України прямо передбачає, що український народ контролює владу, але для цього необхідні інструменти, і саме таким інструментом й стали адміністративні суди. Михайло Смокович підкреслив, що за 20 років існування судами адміністративної юстиції розглянуто понад 20 млн. судових справ. Конституційне право на судовий захист своїх прав і свобод гарантується кожному, навіть під час дії правового режиму воєнного стану. Тому адміністративна юстиція в межах своєї юрисдикційної компетенції зобов’язана забезпечити цей захист справедливо, неупереджено, своєчасно й ефективно. Також він наголосив, що за 20 років Кодекс адміністративного судочинства зазнав багато змін, він постійно у розвитку як живий організм, що реагує на зміни у суспільстві. Цей кодекс впроваджений для забезпечення захисту прав і свобод фізичних та юридичних осіб, оскільки адміністративне судочинство є «форпостом» державності в Україні.
Цікаву доповідь для обговорення учасникам заходу презентував суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він зосередив увагу на проблематиці Кодексу адміністративного судочинства України в актах Конституційного Суду України. Спікер зробив акцент на тому, що прийняття Кодексу адміністративного судочинства України стало знаковою подією у державотворенні України, реалізації європейської моделі захисту прав людини. Поява цього кодексу викликала багато зауважень із боку суб’єктів владних повноважень. Він звужував їх дискрецію, встановлював нові обмеження, що фактично й стало предметом розгляду багатьох справ Конституційним Судом України.
Суддя Верховного Суду Семен Стеценко проаналізував у своєму виступі питання сьогодення адміністративної юстиції України в аспекті пошуку балансу на засадах верховенства права. Він зауважив, що при розгляді адміністративних справ судді повинні дотримуватися балансу між інтересами держави та людини. Збалансоване адміністративне судочинство – це справедливі, неупереджені, законні та обґрунтовані судові рішення. В реаліях сьогодення судді змушені балансувати між теорією, практикою та фактичним станом справ у державі. Тому пошук балансу при прийнятті судових рішень на засадах верховенства права – це завдання і обов’язок кожного судді.
Жваву дискусію викликали доповіді голови Третього апеляційного адміністративного суду Анатолія Коршуна та голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Володимира Горбалінського. Їхні виступи присвячені актуальним питанням формування практики застосування Кодексу адміністративного судочинства України в Дніпропетровському апеляційному адміністративному окрузі. А також – аналізу унікальних «гучних» кейсів, феномену КАСУ в системі нормативних джерел у діяльності адміністративних судів.
Запорізьку правничу школу під час заходу представила декан юридичного факультету Запорізького національного університету Тетяна Коломоєць. Вона присвятила свою доповідь темі «КАС України та його вплив на модернізацію змісту юридичної освіти в Україні: 20-річний вимір». Доповідачка детально проаналізувала зміст нормативно-правових актів, які у різні історичні періоди регламентували відносини у сфері вищої юридичної освіти. Тетяна Коломоєць зосередила увагу на тих змінах у їхньому змісті, внесення яких бзумовлене саме прийняттям КАС України. Це в результаті що й вплинуло на формування «основних» моделей формування освітніх практик у вітчизняних правничих школах.
Завершуючи науково-практичну конференцію, Олег Прудивус зауважив, що проведений захід насамперед спрямований на посилення авторитету адміністративної юстиції. А також – на підвищення професійної згуртованості для досягнення реалізації принципу верховенства права не тільки при ухваленні судових рішень, а і в своїй діяльності. Оскільки утвердження прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин має залишатись незмінним орієнтиром у діяльності вітчизняних адміністративних судів.
За підсумками заходу його учасники сформулювали ряд тематичних рекомендацій нормопроєктного, правозастосовного змісту. Ці рекомендації які направлені зацікавленим суб’єктам для подальшого професійного опрацювання.
Представники юридичного факультету подякували організаторам заходу та його учасникам за співпрацю та висловили сподівання на подальший розвиток співробітництва.
Юридичний факультет
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
