У межах проєкту «Історії успіху випускників ЗНУ» у Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) пропонуємо інтерв’ю з вихованкою факультету СПП Ганною Білою (Бут) про її історію професійного зростання у сферах соціальної роботи та соціальної педагогіки
Ганна Біла (Бут) – випускниця освітньої програми «Соціальна педагогіка» факультету соціальної педагогіки та психології ЗНУ. Після 9 класу школи вона вступила до Економіко-правничого коледжу на спеціальність 231 «Соціальна робота». Заклад освіти закінчила з відзнакою та продовжила навчання на третьому курсі факультету соціології та управління ЗНУ. У 2021 році здобула ступінь бакалавра з відзнакою та кваліфікацію соціального працівника. Одразу після завершення бакалаврату почала працювати у відділенні соціальної допомоги вдома Олександрівського району Запорізького міського територіального центру соціального обслуговування. Через два роки була підвищена до фахівця із соціальної допомоги вдома, де пропрацювала ще понад два роки. Наразі працює інспекторкою відділу контролю за станом благоустрою міста в Установі «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради. У 2022–2023 роках здобула ступінь магістра за спеціальністю «Соціальна педагогіка» на факультеті СПП ЗНУ.
-Чому для магістратури ви обрали саме факультет соціальної педагогіки та психології ЗНУ?
-Я вступила до магістратури вже працюючи в територіальному центрі соціального обслуговування. Хотіла розширити свої професійні знання та навички. Навчалася з вересня 2022 по грудень 2023 року, здобувши ступінь магістра за спеціальністю «Соціальна робота» зі спеціалізацією «Соціальна педагогіка».
-Тож тема вашого дипломного проєкту була безпосередньо пов’язана з роботою?
-Так, ви праві. Темою моєї роботи була профілактика професійного вигорання соціальних робітників територіального центру. Дослідження я проводила саме на своєму робочому місці.
-Які обставини вплинули на вибір теми?
-Я почала писати роботу на початку 2023 року. На той момент минув рік повномасштабної війни, і суспільство вже зіштовхнулося з новими викликами. Не с
тали винятком і соціальні служби. Частина працівників виїхала за кордон, а навантаження на тих, хто залишився, значно зросло. Збільшилась кількість внутрішньо переміщених осіб, зросла емоційна напруга, страх і безсоння. Все це негативно впливає на фахівців, чия професійна задача – допомагати людям у складних життєвих обставинах.
-Чи існують в Україні системні механізми підтримки таких фахівців?
-На жаль, у нашій країні досі немає законодавчо закріплених обов’язкових програм підтримки, навчання з управління стресом і супервізій. Але останні роки спостерігається позитивна динаміка – зростає кількість тренінгів від благодійних фондів, громадських організацій, соціальних служб. Це вже значний крок до профілактики вигорання.
-Що саме ви досліджували у своїй роботі?
-Я аналізувала зміст, форми та методи профілактики професійного вигорання в умовах конкретного відділення. Запропонувала комплекс заходів: фізичні вправи, навчання навичкам управління стресом, самодопомогу в складних ситуаціях. За результатами опитувань – ці заходи мали успіх.
-Порекомендуєте просту вправу для самопрофілактики фахівцям «людина–людина»?
-Так. Один раз на тиждень варто сісти в тиші та відповісти собі на три запитання:
- Що мене емоційно виснажує?
- Чи починаю я знецінювати або холодно ставитися до клієнтів?
- Чи задоволений/на я результатами своєї роботи?
Це допоможе вчасно помітити зміни у власному стані. А якщо вже відчуваєте емоційне виснаження – зробіть паузу. Заваріть чай або просто випийте теплу воду повільно, рахуючи 30 ковтків уголос. Особисто мені допомагає ранкова прогулянка: я виходжу на зупинку раніше й іду пішки, вдихаючи свіже повітря. Це мій ритуал збирання думок. І ще: у фахівців «людина–людина» найуразливіші місця – це спина й руки. Якщо відчуваєте стрес, знайдіть опору для спини й дайте рукам справу.
-Що б ви порадили абітурієнтам, які розглядають вступ на програму «Соціальна педагогіка та консультування»?
-Насамперед відкинути стереотипи. Соціальна педагогіка – це не лише про дітей і не лише про школи. Це про роботу з різними верствами населення, у найрізноманітніших сферах. Але важливо усвідомлювати складність професії. Соціальний педагог має бути емпатичним, комунікабельним, сміливим і сильним. Емпатія – щоб зрозуміти клієнта, комунікація – щоб надихнути, сміливість – щоб витримати шлях змін. Я пам’ятаю фразу свого викладача: «Соціальний педагог – це маестро, що філігранно балансує між педагогікою, соціологією, психологією, менеджментом, юриспруденцією та домедичною допомогою. Він уміє все потроху». І я впевнена: викладачі ЗНУ здатні перетворити студентів із палаючими очима на фахівців, які змінюють життя.
-Кому з викладачів ви хотіли б подякувати?
-Я щиро вдячна всім наставникам, які супроводжували мене на цьому шляху. Особлива подяка моїй науковій керівниці Марії Олександрівні Гладиш. Завдяки вам я з теплом згадую роки навчання й бажаю подальших успіхів усім нам.
Факультет соціальної педагогіки та психології
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
