П’ятого грудня на філологічному факультеті Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Запорізькі філологічні читання». Її присвятили 95-річчю ЗНУ.
На початку конференції з вітальним словом виступив проректор ЗНУ Олександр Бондар, який наголосив на актуальності тем, опрацьованих науковцями. Він зазначив, як важливо демонструвати стійкість наукової спільноти в Україні, і в Запоріжжі зокрема. Декан філологічного факультету ЗНУ Ірина Бондаренко вказала, що захід демонструє наполегливість і професіоналізм української наукової спільноти. Вона зауважила, наскільки вагомим є обговорення й осмислення тем, що стосуються рецепції війни в сучасній українській літературі, адже науковці порушили пласт злободенних питань для всього українського суспільства, а не лише філологів.
У межах конференції працювало десять секцій: «Студії пам’яті і травми», «Рецепція війни в сучасній українській літературі», «Гендерні дослідження в літературознавстві», «Літературні дискурси», «Українські дослідження літератури народів світу», «Публіцистика і медіадискурс», «Слово. Текст. Дискурс», «Ономастика. Діалектологія», «Переклад», «Методика навчання філологічних дисциплін». Особливу увагу привернули доповіді секцій «Студії
пам’яті і травми», «Рецепція війни в сучасній українській літературі». Виступи спікерів цих секцій відбулися за підтримки проєкту SCIENCE AT RISK Emergency Office, який реалізується громадською організацією Academic Network Eastern Europe. Доповіді вказаної тематики, які прозвучали на пленарному засіданні, сколихнули емоції всіх учасників, бо матеріал для філологічних досліджень породжений реаліями війни – болем, смертю, втратами.
Професорка Бердянського державного педагогічного університету Ольга Харлан доповідала про урбаністичні топоси війни на прикладі літературних репрезентацій Маріуполя, Харкова та Херсона. Дослідниця запропонувала класифікацію: «місто-герой» (Херсон), «місто-борець» (Харків), «місто-руїна» (Маріуполь), під час дискусії обговорили доцільність формулювань «місто-на-фронтирі» (Харків, Запоріжжя), «місто-рятівник» (Запоріжжя). Доповідь професорки, завідувачки кафедри української мови та літератури ЗНУ Раїси Христіанінової стосувалась осмислення концептів «дім», «житло», їхню трансформацію у свідомості переселенців. Близькою за тематикою бу
ла доповідь професорки кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету Тетяни Потніцевої: «У пошуках втраченого раю (біблійні алюзії в контексті війни)», адже тема втраченого дому перегукуються з міфом про втрачений рай. Ці дослідження близькі всім, хто змушений був покинути свій дім через війну, але у спогадах саме дім згадується як найкраще місце на землі.
Доцент кафедри інформаційних технологій та аналітики даних Національного університету «Острозька академія» Юрій Грицук розповів про процеси перейменувань у Горлівці після 2014 року, що є незавершеним етапом української політики пам’яті. Під час дискусії науковці наголошували на важливості політики деколонізації українських назв і використання імен героїв російсько-української війни для називання різних локусів, щоб зберегти пам’ять про гідних громадян України. Доцентка кафедри психології Національного університету «Острозька академія» Оксана Грицук виступила з доповіддю: «Порівняльний аналіз мотиваційних моделей: «пам’ять як зброя» проти «пам’яті як дискусії»».
Професорка кафедри німецької філології, перекладу та світової літератури Наталія Торкут озвучила роздуми щодо актуальності прочитання творів Шекспіра в контексті російсько-української війни. Вона демонструвала уривки вистав «Гамлета» кількох українських театрів, і в кожній постановці шекспірівський текст сприймався як відповідь на події теперішньої війни. Українська символіка, зокрема державний прапор, воєнна форма, які було використано у виставах, дали змогу сприймати текст крізь призму подій в Україні. Осмислити вибір між гідністю і матеріальними благами, як втрату державності, відмову від національної самобутності заради певної вигоди. Відома цитата «бути чи не бути» під впливом свідомого нищення українців росіянами переформатовується у «помреш чи не помреш – ось у чім питання». Вражає, що попри воєнні атаки, небезпеку, театри працюють у прифронтових містах, у бомбосховищах; зберігають і несуть естетичні цінності. Діяльність театрів у прифронтових містах є свідченням резильєнтності культури в Україні навіть у час війни.
Модераторки пленарного засідання конференції – професорки Ірина Павленко та Ольга Стадніченко вправно координували роботу на пленарному і на секційних засіданнях.
Конференція була проведена на високу науковому рівні, всі учасники висловили вдячність організаторам.
Філологічний факультет
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
