Першого грудня на факультеті журналістики Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбувся онлайн-захист мінігрупових фінальних проєктів слухачів курсу «Європейська журналістика миру та рішень».
Студенти третього курсу факультету журналістики в підготовлених до обговорення з викладачами й колегами проєктах продемонстрували результати власної практичної (суто журналістської, або ж пов’язаної з рекламою чи PR), а також дослідницької, роботи в контексті широкої теми «Європейські цінності крізь призму журналістики миру та рішень». Студентки Єлизавета Ткачова, Анна Єфремова, Поліна Порожняк, Анастасія Шуміліна, Олена Сінєльнік запропонували оцінити рекламну кампанію, присвячену активному громадянству та волонтерству. Вони розробили її самостійно, скориставшись фаховими вміннями й навичками та, що найголовніше, знаннями, здобутими під час вивчення дисципліни. Завдяки цьому дівчатам вдалося успішно представити потенційно ефективну рекламну кампанію активного громадянства й волонтерства як інструментів миротворення через журналістику рішень.
Маргарита Рогова та Вікторія Волкова презентували власний матеріал про реалії реабілітації цивільних полонених після виходу з полону та їхні проблеми, зокрема юридичні. Ознайомитися з цим якісним журналістським текстом можна тут, а з відеоматеріалом – тут. Авторки поділилися власними враженнями про спільну роботу, розповіли не тільки про фахові та технічні, а також про психологічні, виклики під час ретельного опрацювання теми. Їм стали у пригоді знання, здобуті на курсі, пов’язані, зокрема, з правилами розмови з людьми, що пережили полон або окупацію, адже одне з найголовніших завдань журналіста не травмувати співрозмовника, а також зберегти власну емоційну стабільність, аби професійно донести історію аудиторії.
Студентки Любов Кольвах, Катерина Третяк, Катерина Кокарєва та Богдана Соболь представили власний лонгрид про злочини Росії проти дітей України, скоєні під час цієї війни. В основі матеріалу – інтерв’ю з Владиславом Буряком, 16-річним юнаком із Мелітополя, який потрапив у російський полон, коли намагався виїхати з окупації. Одна з авторок лонгриду, Катерина Третяк, розповіла:
- Під час підготовки до інтерв’ю з Владиславом Буряком ми насамперед хотіли дізнатися обставини його затримання та перебування в полоні, психологічні наслідки цього досвіду, як відбувався процес його повернення та яку підтримку він отримав після звільнення. Його історія унікальна, бо він перша звільнена дитина з полону, і дає змогу зрозуміти реальний гуманітарний вимір депортації, ефективність механізму повернення та потреби дітей у реінтеграції.
Любов Кольвах додала:
- З самого початку це було моє інтерв'ю, у якому я розкривала історію Владислава і те, що він став політичним в'язнем Росії, яка хотіла скористатися посадою його батька. Також хотіла зробити акцент на тому, що він на основі свого досвіду почав показувати світові історії дітей, які переживають злочини Росії на собі, щоб світ звернув на це увагу та почав діяти. Готуючи лонгрид, ми згадали про моє інтерв'ю та взяли додаткові коментарі саме в контексті полону, того що він був політв'язнем та про те, як він відстоює права дітей зі схожими історіями й те, що він співпрацює з ініціативами, які допомагають у поверненні наших дітей. Це стало своєрідним містком до нашого основного тексту і є голосом дитини, яка безпосередньо пережила викрадення.
Ще одним цікавим лонгридом був проєкт студенток Катерини Белицької, Діани Мандрики та Дар’ї Литовченко про людей із синдромом Дауна в Запоріжжі та Україні, як висвітлювати їхні історії, допомагати їм, зокрема інструментами таких форматів, як журналістика рішень. Викладача курсу Павла Мірошниченка зацікавило, чому авторки проєкту подали історії людей із синдромом Дауна як історії успіху. Дар’я Литовченко відповіла:
- Можливо, ми припустилися помилки, називаючи це "історіями успіху", бо це автоматично створює враження, що інші люди з синдромом Дауна є "не такими успішними", що є цілком неправильним твердженням. Проте ми вважаємо, що подібні історії все ж варто подавати, щоб наголосити: синдром Дауна не дорівнює вироку і не робить людину недієздатною. Люди з цим синдромом мають можливість жити повноцінним життям, їм просто потрібно трохи більше підтримки та ресурсів – і це нормально.
На запитання викладачки курсу Катерини Сіріньок-Долгарьової до всіх авторок лонгридів, скільки часу вони витратили на їхню підготовку, студентки відповіли, що близько місяця пішло формулювання ідеї та її реалізації, але «через складнощі комунікації з деякими учасниками команд доводилося відкладати та відтерміновувати певні етапи». Тож, неабияким викликом для студентів над фінальними проєктами була взаємодія між учасниками у дистанційному форматі, та, попри це, їм вдалося досягти бажаного.
Викладач курсу, декан факультету журналістики Віктор Костюк 
запитав усіх учасниць захисту проєктів про те, яких професійних умінь і навичок їм не вистачало під час підготовки матеріалів на обрані теми. Катерина Третяк відповіла, що «найбільшим викликом було працювати з великим обсягом "сухої", юридичної інформації: її потрібно було правильно опрацювати та водночас подати простою, зрозумілою мовою для аудиторії, не втративши змістовності. Також інколи виникали труднощі з організаційними моментами – не завжди вистачало впевненості взяти на себе роль редактора чи керівника процесу». Марії Панчук забракло навичок монтажу: «Хотілося б якщо не самостійно підготувати матеріал, то хоча б дати монтажеру більш структуровані правки та зробити повністю професійний відеоматеріал». Вікторія Волкова зізналася, що «було викликом повністю опрацьовувати закони та максимально спрощено та зрозуміло подати таку правову інформацію».
Для довідки. Курс «Європейська журналістика миру та рішень» реалізується за програмою Еразмус+ модулю Жана Моне «Журналістика миру та рішень задля євроінтеграції України у воєнний та післявоєнний час» із 2023 до 2026 року. Його мета: узгодити журналістські практики в Україні з європейськими демократичними цінностями свободи слова, різноманітності, плюралізму, поширити унікальний український досвід репортажів про війну для розвитку журналістики миру та рішень у Європі; підготувати висококваліфікованих і свідомих журналістів, які б висвітлювали повоєнні гуманітарні і соціальні проблеми України, ґрунтуючись на підходах пошуку рішень і миротворчості; надавати журналістам практичні знання і компетентності, актуальні для входження в інформаційний та медійний простір ЄС.
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
