14 грудня в Києві, у кінотеатрі «Жовтень», відбувся прем’єрний показ документальної стрічки «10 втрачених років» про масштабну спецоперацію Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України з повернення українських жінок і дітей із сирійських таборів. Фільм створено у співпраці ГУР, «Громадського радіо» та проєкту «На лінії вогню». Його операторкою стала випускниця факультету журналістики ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National Universit) Євгенія Таранченко.
Як вона розповіла у своєму фейсбуку: «Ми презентуємо фільм “10 втрачених років”. І глядачі вперше мали змогу дізнатися більше про 5-річну спецоперацію ГУР та зануритися в історію іншої частини світу. 9 місяців роботи. Зйомки в Україні, Сирії та Іраку. Безкінечні години монтажу. Правки. Перешкоди. Втома. Виснаження. Але віра та служіння ідеї. Ідеї, що цей фільм має зʼявитися на світ. Щоб показати ціну людського життя. Щоб вкотре засвідчити, що Україна найкраща з держав. Щоб показати силу наших спецслужб. Показати відданість людей у боротьбі за рідних. “10 втрачених років” – це фільм не про одну якусь історію. Він про безліч долею, які в той чи той час перетнулися в просторі. Він про силу переконань і пропаганди. Про іслам і викривлення сприйняття релігії. Про жінок, яким довелося прийняти наслідки своїх рішень. Про небайдужих, які боролися за українок роками. Про співробітників ГУР, які ризикували життям в чужій країні, їхали визволяти полонянок із таборів. Про Українську Державу, яка дає шанс на порятунок своїх громадян. Фільм, під час перегляду якого виникає багато запитань. І після перегляду якого ти не можеш не думати про цінність життя. Цей фільм про людей. І зроблений людьми, які дійсно н
им горіли. Моя найкраща команда Ірина Сампан, Мирослава Ребедюк, Євген Глібов. Без перебільшень. І, звичайно ж, дякую, «Громадське радіо». Згадую і квітень 2025 року. Це була перша зйомка з координаторкою обʼєднання «Діти: Ірак–Сирія». Фатіма Бойко розповіла нам історію 
довжиною в більше ніж 6 років про повернення українських жінок із сирійських таборів. Історію, яка не має чорно-білих фарб. Вона вся просякнута рішеннями та їх наслідками. Історію, яку Ірина Сампан вирішила розповісти. Знаєте, Фатіму всі повернуті жінки називають hala, тобто тітка. Так от, Нala, з вас усе почалось. І як показав фільм – не вперше».
«Суспільне» повідомляє, що у фільмі про повернення українських жінок із сирійських таборів Більшість – кримські татарки, які після окупації Росією Криму 2014 у році поїхали за своїми чоловіками в Сирію на заклик «Ісламської держави» (ІД) будувати халіфат. Знімали фільм у Сирії, Іраку й Україні. У фільму розповідають про українок, які були засліплені пропагандою і потрапили в пастку «Ісламської держави», а їхні діти були свідками страт терористів, пережили голод під час блокади, а згодом пройшли випробування таборами для вдів на півночі Сирії.
«Ця тема складна, вона неоднозначна, тут неможливо зробити якісь одні висновки, але ми намагалися не робити ці висновки за вас», – розповіла авторка фільму Ірина Сампан. Ризикуючи своїм життям, українські розвідники під прикриттям та силою перемовин, вивезли з Сирії 89 українських громадян – жінок і дітей. Україна – єдина держава, яка репатріювала з таборів Аль-Хол і Родж усіх своїх громадянок, що виявили бажання повернутися додому. Це стало можливо спільними зусиллями військових, Меджлісу кримськотатарського народу, різних відомств і дипломатичних установ. Воєнна журналістка Ірина Сампан та операторка Євгенія Таранченко вирушили в сирійську пустелю, щоб побачити все на власні очі та зафіксувати історії жінок. Попри нестабільну безпекову ситуацію в Сирії, загрозу атак з боку «Ісламської держави» та присутність російської агентури, вони потрапили-таки до закритого табору для вдів терористів «ІД» Родж.
Фільм уже доступний на каналі «На лінії вогню».
Фото з фейсбуку Євгенії Таранченко
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
