На факультеті журналістики ЗНУ відбулася міжнародна конференція з деколонізації через медійну оптику
18 грудня факультет журналістики ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) провів Міжнародну науково-практичну конференцію «Деколонізація: міждисциплінарний дискурс, медійна оптика, інформаційно-комунікаційні засоби популяризації в громадянському суспільстві», присвячену 95-річчю ЗНУ.
Конференція розпочалася зверненням декана факультету Віктора Костюка й ушануванням пам’яті загиблих захисників України. Вона також включала пленарне засідання, панельні дискусії, стендові доповіді та презентацію результатів інформаційно-комунікаційної кампанії «ДЕколонізація та ДЕокупація територій та мізків».
Факультет журналістики ЗНУ щиро вдячний спікерам пленарного засідання конференції за глибоку аналітику, презентацію професійних кейсів. Серед них: Віталій Бабенко (старший викладач кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів, Дніпро), Ельдар Веремчук (професор факультету іноземної філології ЗНУ), старші наукові співробітниці Олеся Дроздовська й Оксана Середа (Науково-дослідний інститут пресознавства, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника), Наталія Зикун (професорка, декан факультету соціально-гуманітарних технологій, спорту та реабілітації Державного податкового університету, Ірпінь), Алла Кобинець (доцентка кафедри друкованих медіа та історії журналістики Навчально-наукового Інститутужурналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреатка премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, Київ), Вікторія Ковпак (професорка факультету журнал
істики ЗНУ), Наталія Лебідь (доцентка факультету журналістики ЗНУ), Боснійський Марко Турк (професор факультету мистецтв Люблянського університету, Словенія), Ксенія Вербицька (аспірантка факультету журналістики ЗНУ).
Представлені матеріали демонструють синергію дослідницьких ракурсів, що підтверджує міждисциплінарний характер дискусії. Науковці звернулися до фундаментальних аспектів деколонізації за такими векторами: теоретико-методологічне моделювання та глобальний контекст - обґрунтування смислової матриці деколонізаційного дискурсу через когнітивне моделювання медіасфери (Вікторія Ковпак), що корелюється з аналізом кризових станів ідентичності європейської цивілізації (Марко Турк) і дослідженням лінгвістичних механізмів деколонізації англомовного дискурсу війни (Ельдар Веремчук). Глобальний вимір доповнюється аналізом впливу ескалації на Близькому Сході на трансформацію російських пропагандистських стратегій щодо війни в Україні (Артур Менгоцці, США).
Інформаційна безпека та механізми пропаганди представили через аналіз протидії дезінформації на провідних медіаплатформах (Валентина Михайлюта) та відновлення мовлення на деокупованих територіях (Максим Ливада). Особливої уваги надали дослідженню історичної ретроспективи та сучасних викликів російської православної пропагандистської машини (Євгенія Дрікер, США), а також аналізу мнемонічної пропаганди та риторики повторення як засобів виправдання воєнних злочинів рф (Аяулим Садуакас, США). Візуальна документація та пам’ять опрацьовані і через осмислення фотографії та документалістики як інструментів фіксації воєнних злочинів і меморіалізації (Катерина Сіріньок-Долгарьова, Алла Тернова, Герман Дубінін, Альона Приказчикова), а також роль цифрової репрезентації трагічного досвіду (Тетяна Рогова) та трансформацію пам’яті в епоху штучного інтелекту (Олег Джолос). Трансформацію галузевих та історичних наративів дослідили як деколонізацію українського спортивного дискурсу (Наталія Зикун, Тетяна Іванюха) та переосмислення історії української преси через перехід до сучасних електронних енциклопедичних ресурсів (Олеся Дроздовська, Оксана Середа).
Комунікаційні стратегії та соціальна практика – це дослідження геобрендингу як форми соціальної відповідальності (Ксенія Вербицька, Роман Пикалюк) і роль волонтерських ініціатив (Анастасія Ковтун); аналіз трансформації маркетингових стратегій видавничого ринку України (Тетяна Плеханова, Максим Буковський), а також комунікаційні проєкти, спрямовані на формування нової суб’єктності представника постколоніальної України (Наталія Лебідь). Смислова деконструкція та професійна стійкість – це використання іронії для руйнування мілітарних символів агресора (Олександр Коваль), подолання імперських впливів в академічному середовищі (Віталій Бабенко), деколонізація цивільного голосу в сучасній поезії (Денис Пінчук) і психологічна стійкість журналістів як запорука якісної комунікації (Алла Кобинець).
Така синергія теоретичних розвідок і практичних кейсів дозволяє концептуалізувати деколонізацію не лише як подолання минулого, а як активне проєктування майбутнього. Окремою родзинкою заходу стала не лише презентація креативного контенту інформаційно-комунікаційної кампанії, а й фахова аргументація студентських робіт факультету журналістики як унікального емпіричного матеріалу. Це дозволило наочно продемонструвати, як творчі медіапроєкти стають живою основою для наукового когнітивного моделювання та верифікації матриці деколонізації в реальних умовах. Усвідомлюючи, що деколонізація є не лише політичним актом, а насамперед глибокою ментальною трансформацією, присутні висловили переконання, що результати конференції стануть вагомим внесок у розбудову когнітивного суверенітету України. Тож із воєнною перемогою над агресором вчені прагнуть ефективних досягнень в інформаційно-когнітивному вимірі гібридної війни, котрі потребують системного застосування дискурсивних засобів, створення стратегічного гранд-наративу та захисту національних інтересів.
Збірник та програма конференції будуть розміщені в інституційному репозитарії Запорізького національного університету.
Для довідки
Обговорення науково-практичних кейсів, осмислення деколонізаційної оптики в медіасфері об’єднали виші, науково-дослідні інститути, медіа. А саме: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (м. Київ); Державний податковий університет (м. Ірпінь); Київський столичний університет імені Бориса Грінченка; НТУ «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро); Університет митної справи та фінансів (м. Дніпро); Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка; Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький), Південноіллінойський університет (США), Запорізьке відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, Школа журналістики та комунікацій УКУ (м. Львів), Науково-дослідний інститут пресознавства, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (м. Львів), Люблянський університет (Словенія), Інформаційний ресурс про українців та для українців, які приїхали в Чехію через війну росії проти України «ProUkraïnu.cz» (м. Прага, Чехія), Мічиганський університет, Мічиган, США).
Конференція відбулася в межах виконання держбюджетної науково-дослідної роботи «Соціальнокомунікаційні механізми дискурсу деколонізації в умовах війни: український та глобальний контексти», № 2/24, № 0124U000753 та в межах проєкту «Інформаційно-комунікаційна кампанія “ДЕколонізація та ДЕокупація територій та мізків” із науковим складником дослідження матриці деколонізації», підтриманим House of Europe та за фінансування ЄС.
Оргкомітет конференції, Вікторія Ковпак
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
