У проєкті «Історії успіху випускників ЗНУ» (ZNU, Zaporizhzhia National University). сьогодні поговоримо з випускницею філологічного факультету, літературною редакторкою та консультанткою, яка співпрацює з відомими видавництвами ArtHuss, ArtBooks, «Кана», «Маміно», «Жорж» і незалежними авторами, Ганною Вавіловою.
– Що стало визначальним у вашому виборі філологічного факультету, і чи змінилося ваше уявлення про філологію за роки навчання?
– Свого часу я вибрала філологічний факультет ЗНУ з кількох причин. Найперше, з дитинства мріяла стати вчителькою. У школі мені легко давалась українська мова та література, постійно брала участь у різноманітних олімпіадах і конкурсах, тож щодо вибору конкретного спрямування сумнівів не було. І визначальним щодо самого університету стало його розташування: я з області, а в самому Запоріжжі жило багато рідних людей, тому й тут склалося.
– Які курси, викладачі або навчальні проєкти найбільше вплинули на формування вашого професійного мислення?
– Свого часу на першому курсі мене вразили Наталя Олександрівна Зубець та Ірина Яківна Павленко. Наталя Зубець викладала нейм
овірно структуровано. Здавалося, що в неї все розкладено по поличках. Цей підхід мені й сьогодні дуже близький. Ірина Павленко мені запам’яталася не просто глибиною фахових знань, а ретельним аналізом джерел. Вона навчала нас не довіряти першому ліпшому факту, знайденому в інтернеті, а докопуватися звідки ж він. Досі пам’ятаю, як легко вона визначала автора певної наукової роботи, яку цитували одногрупники. Сподіваюся, що колись я зможу наблизитися до такого рівня знань свого фаху.
– Які навички, здобуті під час навчання, стали ключовими у вашій подальшій кар’єрі?
–Найціннішими виявилися не предметні знання, а навички та досвід. Найперше – вміння виступати перед аудиторією. Ба більше, говорити структуровано, чітко, чисто й доводити або принаймні пояснювати свою думку. Звісно ж, уміння аналізувати. На заняттях, пов’язаних із літературою, ми старалися не просто цитувати визначних науковців, а по-справжньому розуміти взаємозв’язки. Не скажу, що тоді це вдавалось ідеально, однак викладачі підтримували та за потреби вказували, на що варто звернути увагу. І врешті-решт навчання в університеті дало мені ту начитаність, яка сьогодні також допомагає мені в роботі.
– Яким був ваш перший професійний крок після закінчення університету і з якими викликами ви зіткнулися?
– Першою серйозною роботою, пов’язаною з моєю освітою, стало викладання ще під час магістратури. Спочатку я працювала вчителькою письма та читання в приватній школі Everrest, а пізніше поєднувала це з викладанням на курсах підготовки до (на той час) ЗНО ZNOUA. Певно, найбільшим викликом для мене стала робота безпосередньо з першокласниками: підтримувати водночас і цікавість до навчання, і дисципліну в класі. Хоча, мабуть, це найпоширеніший виклик для всіх учителів і викладачів. Загалом я навчилася цього з досвідом. Насправді отримувала задоволення від цієї роботи, але траплялись і складні дні, коли здавалося, що просто все проти тебе.
– Як формувалася ваша кар’єрна траєкторія: чи був це послідовний розвиток чи шлях через пошуки та зміни? Як ви прийшли до професії літературної редакторки?
– Мені дуже подобалася моя робота, однак водночас професія вчителя може виснажувати. М
ені було важко знайти баланс між шкільним та особистим життям. Тому з часом я замислилася про перекваліфікацію. Якраз тоді розпочалося повномасштабне вторгнення. Приватна школа припинила працювати, діти роз’їхалися, а я пішла волонтерити. У той період я остаточно вирішила змінити професію. Моя любов до книжок і бажання використовувати свої знання з української мови та літератури – це одні з небагатьох причин, чому я вибрала надалі професію літературної редакторки. Однак усе було не так просто. Мені не вистачало певної бази знань, адже я навчалася на спрямуванні «Українська мова та література» й на той час ще не було додаткових предметів, пов’язаних безпосередньо з редагуванням. Для проходження додаткового навчання я потребувала коштів, яких не мала. Тож трохи більше як пів року я працювала адміністраторкою в автосалоні, а зарплатню витрачала на курси й фахову літературу, зокрема Вільяма Зінссера. Курси від Litosvita допомогли мені знайти свою майбутню менторку, а згодом і колегу Юлію Мороз. У неї я навчалася вже індивідуально: це була суцільна практика й відпрацювання. Я неймовірно вдячна Юлії Мороз, яка через деякий час запросила мене приєднатися до своєї команди редакторів. Паралельно надсилала резюме до різних видавництв – результатом стала пропозиція роботи у видавництві «Відкриття». Сьогодні я співпрацюю як редакторка-фрилансерка з різними видавництвами (ArtHuss, ArtBooks, «Кана», «Маміно», «Жорж») і незалежними авторами.
– Що в роботі літературної редакторки виявилося для вас найцікавішим?
– Найбільше в цій роботі мені подобається сам факт залученості до покращення творів. Бути тією силою, яка допомагає довести текст до найкращої версії себе, неймовірно надихає. І, звісно, я люблю історії. Не уявляю свого життя без них. А найцікавіше – перше прочитання й пошук найкращих формулювань.
– З якими проблемами в текстах ви найчастіше стикаєтеся як редакторка і як допомагаєте авторам їх подолати?
– Всі тексти різні й, відповідно, кожен з них має свої слабкі та сильні сторони. Та я і не веду статистику, щоб сказати точно. Також усе залежить ві
д того, на якому етапі й у якій ролі я долучаюся до проєкту. Якщо це етап консультації (аналіз рукопису як з погляду сюжету, персонажів і світобудови, так і з погляду письменницької майстерності), то маю можливість буквально вказати на нелогічності, баланс тексту й тенденційні помилки та, за потреби, запропонувати або обговорити варіанти, що з цим робити. Якщо ж це етап літературної редактури або коректури, то здебільшого я виправляю огріхи самостійно. Звісно, якщо речення потребують практично переписування, я раджуся з авторами. Та й загалом обов’язково надаю текст для фінального узгодження, адже на обкладинці буде ім’я автора.
– Як ви знаходите баланс між збереженням авторського голосу і необхідністю покращити текст?
– Мені здається, що я ніколи не зможу сказати з абсолютною впевненістю, що знайшла його. Але у своїх стараннях я таки балансую між правописом, мовним чуттям і побажанням автора.
– Які труднощі або переломні моменти стали для вас найбільш визначальними, і як ви їх подолали?
– Найскладнішим періодом був перший рік у книжковій сфері. Я була початківцем, тож природно помиля
лася або чогось не розуміла, через що подеколи зневірювалася в собі. Однак завдяки підтримці як близьких людей, так і хороших колег я працювала над собою, «зростала» і в моральному, і в професійному контекстах.
– Ви згадували, що мали досвід озвучування як хобі. Що вас зацікавило в цій сфері і що цей досвід вам дав?
– Насправді в мене було чимало захоплень: виступи, організація заходів, фаєр-шоу, озвучення, малювання. Я обожнюю пробувати щось нове. Власне, це й ставало однією з причин почати щось. Усі ці захоплення супроводжували певний етап життя, і кожна діяльність по-своєму розкривала мене й дарувала певний досвід. Хоча я не озвучую вже приблизно два роки, однаково зі мною залишилося вміння чітко артикулювати тексти, що допомагає під час публічних виступів.
– Як ви оцінюєте роль філологічної освіти у сучасному світі? Чи змінилося її значення у вашій професійній сфері?
– Філологічна освіта дає той ґрунт, від якого легко відштовхнутися. А навіть якщо в майбутньому людина не пов’язуватиме свою професійну діяльність з філологією, то однаково матиме сформований світогляд, начитаність і вміння чітко висловлювати свої думки.
– Які цінності, сформовані під час навчання на філологічному факультеті, ви зберігаєте й сьогодні у професійній та особистій діяльності?
– Відповідальність і бачення не лише поверхове, а й глибинне.
– Як ви сьогодні визначаєте для себе «успіх» і чи збігається це з вашими уявленнями під час навчання в університеті?
– Свого часу для мене успіх був історією про визнання. Загалом так і залишилося, однак тепер це визнання, пов’язане не з ефемерним кимось, а насамперед із самим собою та в ідеалі близькими.
– Що б ви порадили сучасним студентам-філологам, які лише починають свій шлях?
– Не боятися пробувати щось нове й доєднуватися до всіх можливостей, які відгукуються. Та й загалом насолоджуватися цим етапом життя.
Усі матеріали проєкту за цим лінком.
Філологічний факультет ЗНУ
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
