У проєкті «Історії успіху випускників ЗНУ» (ZNU, Zaporizhzhia National University) сьогодні інтерв’ю з випускницею філологічного факультету, головною спеціалісткою-редакторкою відділу діловодства департаменту виконавчого комітету Запорізької міської ради Оленою Усмановою.
-Що вплинуло на ваш вибір факультету?
-Він не був випадковим – це мрія, що росла разом зі мною. Спостерігаючи з дитинства за роботою батьків-учителів, я чітко усвідомлювала, що в майбутньому також оберу педагогічну стежку. Уявляла себе на їхньому місці: як проводжу уроки, складаю плани та перевіряю домашні завдання. Моїми улюбленими предметами були українська мова та література, тож під час вступу я без вагань обрала саме філологію.
-Що залишилося в пам’яті про час навчання?
-Сьогодні, озираючись назад, можу впевнено сказати: студентські роки були найкращими. Цей період був сповнений яскравих вражень: щоденна робота в читальнихзалах під час підготовки до занять, недоспані ночі перед сесіями, активність на парах, заради за
повітного «автомата», діалектологічна практика на заході Україні, стажування у Вроцлавському університеті та багато інших незабутніх моментів. Назавжди закарбувалися в пам’яті пари Світлани Панченко, Людмили Кучеренко, Наталії Зубець, Валентини Кравченко, Оксани Проценко, Віктора Чабаненка і Тараса Шевченка. Це була неймовірна глибина знань і досвіду.
-Якою бачили свою професійну реалізацію?
-Уже навчаючись, знала, що хочу працювати саме в рідному закладі, викладати українську літературу майбутнім філологам. Проте доля мала свої плани. Після завершення магістратури, перед вступом до аспірантури, у мене з’явилося чотири місяці перерви. Щоб підзаробити на літній відпочинок, я звернулася до центру зайнятості, де мені запропонували роботу в агенції нерухомості. Після тижня роботи в call-центрі мені надійшла пропозиція від керівництва: місцева газета потребувала спеціаліста для набору журналістських текстів, і саме я мала з цим завданням упоратися. Звісно, я погодилася, хоча тоді ще не зовсім розуміла специфіку журналістики. Згодом я вже вправно набирала тексти, готувала програми для телепередач. Проте знову випадок змінив мою професійну долю. Одного разу в селищі, де я мешкала з родиною, сталася надзвичайна подія: через відсутність води жителі перекрили проїжджу частину дороги. Головний редактор вручив мені фотоапарат із диктофоном і попросив висвітлити ситуацію. Так з’явився мій перший репортаж. Після цього я постійно перебувала у вирі подій: відвідувала пленарні засідання, акції активістів, брала інтерв’ю, створювала контент на замовлення. Згодом я вступила до аспірантури й поєднувала навчання з роботою в газеті.
-Яку роль філологічна підготовка відіграла у вашому професійному становленні?
-Філологія стала фундаментом, який допоміг мені будувати кар’єру у пресі: я оволоділа публіцистичним стилем, миттєво фіксувала помилки в текстах, вправно структурувала матеріали. Філологія навчила мене писати грамотно, а газета – стисло, тому писала «без води», залишаючи лише факти.
-Як надалі поєднувалися у вашій кар’єрі літературознавство та журналістика?
-У 2010 році в спеціалізованій вченій раді при Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка я захистила дисертацію на тему: «Жанрово-структурні особливості та стильові модифікації творів Романа Федоріва». Творчістю цього українського письменника, лауреата Шевченківської премії мене зацікавила наукова керівниця Валентина Кравченко. Повість «Чорна свіча від Їлени» стала моїм першим знайомством із автором, тому я з радістю обрала його творчість об’єктом нашого дослідження. Здобувши ступінь кандидата філоло
гічних наук, я вже не уявляла себе без журналістики. Паралельно з викладанням писала наукові праці в цій галузі, відвідувала тренінги. Мій професійний шлях логічно привів мене на факультет журналістики, де у 2016 році я отримала вчене звання доцентки кафедри журналістики. Викладацька діяльність захопила мене повністю: проведення лекційних і семінарських занять, робота зі студентами, кураторство, комунікація – усе це наповнювало неймовірною енергією. Я щиро любила свою справу, студентів і колектив. Майже 20 років я віддала педагогічній ниві, але з часом відчула, що цей етап добігає кінця. Настав час змін.
-У чому полягає специфіка вашої роботи зараз?
-Сьогодні я – головна спеціаліст-редакторка відділу діловодства департаменту виконавчого комітету Запорізької міської ради, відповідаю за чистоту й правильність текстів. Зізнаюся: ця робота дуже відповідальна, але вона мені до душі. Довелося поновити багато знань, особливо з ділового спілкування та офіційного письма. Конспекти з «Ділової української мови» та навички комунікації стали тут, як ніколи, доречними.
-Що б ви побажали сьогоднішнім студентам?
-Нинішнім і майбутнім студентам-філологам хочу сказати: не бійтеся виходити за межі обраної спеціалізації. Філологія – це не лише про правила й коми, це про вміння мислити, відчувати слово, володіти найпотужнішим інструментом у світі – інформацією. Цінуйте своїх викладачів – вони дають не просто знання, а життєву мудрість і професійну етику. Будьте відкритими до змін. Життя може запропонувати вам несподіваний поворот, і саме ваша філологічна база допоможе стати кращими в будь-якій справі. Навчайтеся впродовж усього життя. Світ змінюється, правопис оновлюється, але потреба в грамотній, ерудованій та інтелігентній особистості залишається незмінною. Не забувайте: той, хто володіє словом, володіє світом. Нехай ваша філологічна майстерність стане тією відмичкою, що відчинить перед вами професійні двері.
Усі матеріали проєкту за цим лінком.
Філологічний факультет ЗНУ
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
