Доцентка ЗНУ провела тематичну зустріч до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи з учнями гімназії «Інтелект»

1 травня доцентка кафедри української літератури філологічного факультету ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) Юлія Курилова за підтримки заступниці директора з навчально-виховної роботи Кушугумської гімназії «Інтелект» Марії Юдіної провела інтегрований освітній захід для учнів.

Тематична рамка зустрічі була обрана не випадково: Чорнобиль як історія катастрофи, що виходить за межі часу і перетворюється на універсальний досвід вигнання, травми і пам’яті. У зустрічі також взяли участь класні керівниці Олена Бабкіна і Людмила Канарадзе.

Під час заходу учні мали змогу не лише ознайомитися з фактологічним матеріалом про аварію на Чорнобильській АЕС, а й побачити, як катастрофа осмислюється у культурі – через літературу, символи і людські історії. Центральним образом обговорення стала так звана «Слоняча нога» – унікальне утворення коріуму, що виникло внаслідок розплавлення активної зони реактора і стало одним із найстрашніших матеріальних свідчень катастрофи. Утім, увага учасників була зосереджена не стільки на технічних характеристиках цього об’єкта, скільки на його символічному значенні. У спільній дискусії учні інтерпретували «Слонячу ногу» як: тіло катастрофи, що зберігає пам’ять про вибух; рану, яка не загоюється і продовжує «випромінювати» наслідки; матеріальний доказ людського втручання в природу і меж технологічного контролю; знак страху, що породжує дистанцію та «іншування».

Особливо важливою стала спроба провести паралель між досвідом чорнобильців і сучасними українськими реаліями. Як і мешканці Прип’яті у 1986 році, сьогоднішні діти та їхні батьки з прифронтових територій опиняються в ситуації вимушеного переселення, втрати дому, зміни соціального статусу. В обох випадках виникає спільний феномен – людина після катастрофи як «інший», якого часто сприймають через призму страху, стереотипів і дистанції.

Ця паралель стала ключовою для переходу до обговорення теми толерантності як етичної практики, а не абстрактної декларації. У форматі інтерактивних вправ і рольових моделей учні аналізували ситуації прийняття або відторгнення людей, що пережили катастрофу, вчилися розпізнавати механізми стигматизації та формулювати альтернативні, емпатійні моделі поведінки.

Окремий блок був присвячений міжкультурному виміру катастрофи. Учасники обговорювали, як різні культури осмислюють травматичний досвід – через мовчання, літературу, візуальні образи чи колективні практики пам’яті. Це дозволило вийти за межі локального контексту і побачити Чорнобиль як частину глобального діалогу про відповідальність, уразливість і солідарність.

Захід продемонстрував, що профорієнтаційна робота може виходити за рамки інформування про спеціальності й перетворюватися на простір формування світогляду. Через поєднання літератури, історії, етики та міжкультурної комунікації учні отримали досвід осмислення складних тем, які безпосередньо стосуються їхнього життя.

Для довідки

У контексті реалізації проєкту Еразмус+ напряму Жана Моне «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: освіта, медіа, мистецтво», який реалізується командою філологічного факультету ЗНУ, особливої ваги набуває усвідомлення Чорнобильської катастрофи не лише як трагедії минулого, а як інструменту розуміння сучасності й підґрунтя для формування культури толерантності, що базується на емпатії, відповідальності та здатності чути Іншого.

Філологічний факультет ЗНУ

Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

Соцмережі ЗНУ:

https://beacons.ai/official_znu

Схожі новини