26 серпня в Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбувся ще один вебінар із серії, присвяченої новому Закону України «Про академічну доброчесність». Його провели для науково-педагогічних співробітників університету. Сам Закон № 4742-IX набув чинність 31 липня.
Вебінар провели в. о. декана юридичного факультету ЗНУ Тетяна Коломоєць і її заступниця Дар'я Євтушенко. Вони детально розповіли про зміни, які новий закон запроваджує для закладів вищої освіти, викладачів, науковців і здобувачів освіти.
Однією з ключових особливостей закону стало комплексне врегулювання питань академічної доброчесності. Він встановлює єдині правила для сфери освіти й науки та визначає 13 видів порушень. Окремо врегульовані питання використання штучного інтелекту, інституційної відповідальності закладів освіти, процедури розгляду повідомлень про порушення та позбавлення наукових ступенів і вчених звань.
«Це перший комплексний закон, який встановлює єдині правила для всієї освіти і науки: від школи до докторантури, конкурсів та експертизи», – наголосила Тетяна Коломоєць.
Нові обов’язки університетів
Закон передбачає обов’язкову систему забезпечення академічної доброчесності. Вона має охоплювати внутрішню політику університету, вимоги до створення, оприлюднення й оцінювання академічних творів і навчальних робіт, заходи з формування культури академічної доброчесності, діяльність уповноважених органів та осіб, а також процедури розгляду повідомлень про порушення.
Серед нових або посилених вимог також перевірка академічних творів, на підставі яких присуджують ступені чи звання, оприлюднення текстів дисертацій і кваліфікаційних робіт до захисту, перевірка творів, які заклад видає або рекомендує до друку, та забезпечення доступу до спеціалізованого програмного забезпечення для виявлення ознак порушень.
Окремо Тетяна Коломоєць звернула увагу на використання штучного інтелекту в академічній діяльності. Недоброчесне використання результатів роботи ШІ визначається як окремий вид порушення, а використання штучного інтелекту у творах слід декларувати.
Як розглядатимуть порушення
Повідомлення про можливі порушення академічної доброчесності треба подавати письмово. Воно повинно містити фактичні дані, які можуть бути перевірені. Керівник упродовж трьох робочих днів передає його до уповноваженого органу або створює відповідний орган, а рішення про початок розгляду або залишення повідомлення без розгляду має бути ухвалене протягом десяти робочих днів.
Сам розгляд може тривати до шести місяців. Водночас закон визначає права особи, щодо якої надійшло повідомлення: вона має бути поінформована про розгляд, може бути присутньою під час нього, ознайомлюватися з матеріалами, надавати заперечення та докази, відмовитися від пояснень і користуватися допомогою представника.
Відповідальність за порушення академічної доброчесності
Дар'я Євтушенко звернула увагу на ознаки та види порушення академічної доброчесності й особливості відповідальності, проаналізувала санкції, які передбачені для педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також механізми інституційного забезпечення академічної доброчесності.
У визначених законом випадках санкція є обов’язковою. Зокрема, йдеться про звільнення працівника або відрахування здобувача освіти у разі відчуження авторства чи плагіату внаслідок відчуження авторства.
Також закон встановлює процедуру позбавлення наукового ступеня та вченого звання у випадках плагіату, фабрикації або фальсифікації. Повідомлення подається до закладу, де особі присудили відповідний ступінь або присвоїли звання. Уповноважений орган закладу розглядає питання, а відповідне рішення може бути оскаржене.
Під час вебінару наголосили і на тому, що академічна відповідальність не має строку давності. Це означає, що повідомлення може стосуватися дисертації або публікації незалежно від року її створення. Водночас для давніших робіт передбачено застосування вимог і міри відповідальності, які діяли на момент вчинення порушення, тоді як процедура розгляду здійснюється вже за новим законом.
«Академічна відповідальність не є покаранням за давній вчинок. Її завдання полягає у відновленні достовірності наукового результату, який продовжує використовуватися та цитуватися сьогодні», – пояснила Тетяна Коломоєць.
Під час вебінару звернули увагу на доцільність оновлення Кодексу академічної доброчесності, правил використання та декларування штучного інтелекту, порядку технічної перевірки дисертацій і публікацій на текстові збіги та інших внутрішніх документів.
Нагадаємо, це вже не перша зустріч із циклу, організованого в ЗНУ для ознайомлення університетської спільноти з новим законодавством у сфері академічної доброчесності. Раніше пресслужба ЗНУ розповідала про першу зустріч серії вебінарів.
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
https://t.me/pressluzhbaZNU
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
