Напередодні Нового року на факультеті соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету в рамках круглого столу «Глибинно-психологічна символіка свята Новий рік науковці та студенти вирішили дослідити українські традиції організації та обрядову основу свята, символіку, особливості підготовки і святкування, психологічні аспекти очікування Нового року, можливості та потреби, які задовольняє святкування, розкрити сутність чоловічого та жіночого архетипів свята.
В заході взяли участь декан факультету соціальної педагогіки та психології, кандидат педагогічних наук, доцент Ольга Пономаренко, завідувач кафедри практичної психології факультету СПП, кандидат психологічних наук, доцент Наталія Губа, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології ЗНУ Юлія Паскевська, завідувач кафедри українознавства, кандидат філологічних наук, доцент Ольга Стадніченко, Заслужена артистка України, лауреат премії С. Паторжинського, старший викладач кафедри акторської майстерності Надія Стадніченко, Наукове товариство студентів та аспірантів факультету соціальної педагогіки та психології ЗНУ, а також проблемна група кафедри практичної психології «Business Excellent».
Про обрядову основу зимових календарно-обрядових свят, зв’язок фольклору і театру, власні спостереження і враження розповіла Надія Стадніченко: «Ще з дитинства в нас закладаються новорічні та різдвяні обряди. Значимість цих фольклорних традицій зберігається і сьогодні і полягає в глибоких психологічних перетвореннях у людських душах».
Ольга Стадніченко розповіла, що Новий рік – це не календарно-обрядове свято, а світське, яке спочатку відзначалося на початку березня, з приходом весни, а з реформою Петра I у 1700 році та реформою 1918 року - у січні. Цікавим є той факт, що традиції святкування Нового року та підписування святкових листівок заклали китайці. Перша така новорічна листівка була створена ще 1000 років тому. Слов’яни ж замість новорічної ялинки прикрашали на свято вишневі гілочки. До речі, за давньою традицією дівчата ставили ці гілочки перед у воду Новим роком і якщо вони розквітали до Різдва, дівчина мала вийти заміж в наступному році. А в 19 столітті на Русі підвішували в домі гілку ялини, як оберіг від злих сил. 
Розкриваючи сутність поняття архаїчності Нового року, Юлія Паскевська зазначила: «Новий рік – це свято завершення календарного циклу та початок нового, це свято поновлення життя. Не дивно, що Новий рік має магічну дію, створює можливість знайти власні ресурси, які дозволять відправитися у подальшу життєву подорож, адже архаїчність та символічність свята може запускати важливі зміни в людині». На думку Юлії Анатоліївни, Новий рік має два спрямування: одне – налаштоване на минуле, інше – на майбутнє. Тому кожному важливо визначитися, що було в цьому році найважливішим, бо саме від того, як впливає минуле на людину, створюється її майбутнє із певними символами та цінностями.
Дискусійним стало питання, як краще готуватись до Нового року. На думку більшості, краще притримуватись «золотої середини» при підготовці до свята, щоб не було тривоги, побоювання і розчарування, а всі надії і сподівання справдились.
Під час круглого столу представники Наукового товариства студентів та аспірантів факультету запропонували всім присутнім пройти психодіагностичний тест «З яким кольором асоціюється Новий рік». За результатами цього дослідження домінуючим поряд з білим та червоним став саме зелений колір, який асоціюється з прогресом, процвітанням, стабільністю, розвитком, спокоєм та затишною сімейною атмосферою.
Крім того, науковою студентською групою факультету соціальної педагогіки та психології було проведено дослідження потреб, очікувань, символів, а також чоловічих та жіночих архетипів Нового року. Серед потреб, які задовольняє святкування Нового року були виділені такі: пізнавальна, духовна, ситуативна, обумовлена культурою, а також потреба у спілкуванні, значимості, повазі і визнанні, в самовираженні, в розвагах, в емоційному контакті та любові. Найтиповішими 
новорічними очікуваннями можна назвати підвищення емоційного настрою, творчих здібностей та загального життєвого тонусу.
Треба також зазначити, що чоловічий та жіночий архетипи Нового року, а саме - образи Діда Мороза і Снігуроньки - пов’язують з чоловічим та жіночим початком. Так, чоловічий початок уособлює раціональність, розум, витримку, відвагу і стриманість, а жіночий – доброту, терпимість, лагідність та емпатію (співпереживання). Тому не дивно, що Снігуронька – це втілення юної, доброї, ніжної, красивої, усміхненої дівчини в блакитному вбранні і з довгою косою, яка налаштовує на довіру. В свою чергу Дід Мороз – це архетип старця, мудреця з довгою бородою у червоному вбранні, який втілює величність, доброту, силу, владу. Міфічний та фольклорний образ Діда Мороза з’явився досить давно. Спочатку це був злий містичний язичницький персонаж, повелитель крижаного холоду та завірюхи, якого задобрювали подарунками, а згодом цей образ трансформувався і став більш гуманним.
Снігуронька ж була спочатку в образі жертви, яку приносили Діду Морозу, а вже пізніше доброї онучки. Часто Діда Мороза пов’язували із святим Миколаєм або таким казковим персонажем як «Мороз», «Морозенко». Аналогічні образи Діда Мороза існують і в інших країнах: в Англії й Америці - Санта-Клаус, у Фінляндії - Joulupukki (Йоулупукки - "лісова людина"), у Нідерландах та Голандії - Sinter Klaas ("Синтер Клаас" - припливає на пароплаві в супроводі чорношкірих слуг), в Італії - Баббо Натале (залишає свої сани на даху й через грубну трубу проникає в будинок, для нього залишають небагато молока й насолод «для підкріплення»), в Чехії та Словаччині - Микулаш (приходить у ніч із 5 на 6 грудня).
Олена Переверзєва
