Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування

Наукова діяльність


За останні 50 років надзвичайно підвищились темпи розвитку всіх наукових дисциплін. Також зросли масштаби наукових досліджень та масиви сучасних знань. Прискорилося впровадження отриманого в практику.У зв’язку з входженням  українського суспільства в європейський простір зросла потреба у наукових дослідженнях, які визначають пріоритетні напрямки розвитку держави. Наразі перевага надається фундаментальним дослідженням у галузі природничих наук. Наукові напрацювання вітчизняних учених, зокрема співробітників біологічного факультету ЗНУ, що охоплюють різноманітні напрями біології, екології та хімії, мають вагоме значення для формування політики національної безпеки нашої держави. Адже в основі стратегій національної безпеки всіх держав зараз перебуває людина, її життя та здоров'я.

Біологічний факультет Запорізького національного університету – провідний природничий факультет у Запорізькій області, який є науковою і навчальною базою для підготовки спеціалістів біологічного, хімічного й екологічного профілю, та виконує комплексні науково-дослідні розробки в галузі сучасної біології, хімії та екології.

Необхідність функціонування в Запоріжжі біологічного факультету зумовлена об'єктивними умовами розвитку регіону в цілому. За 32 роки існування факультету викладачі та співробітники щоденно вирішують питання, які сьогодні є актуальними не лише для одного регіону або країни, вони є злободенними для існування усієї планети. ХХІ століття вважають століттям біотехнологій. У всьому світі біологія рухається значними темпами уперед, тому наявність та розвиток у Запорізькій області потужного біологічного факультету є стратегічним завданням нашого регіону.

Біологічний факультет готує фахівців, які працюють в установах біологічного, хімічного, природоохоронного, сільськогосподарського, фармацевтичного та харчового профілів, мисливських господарствах, діагностичних лабораторіях і центрах, санітарно-епідеміологічних закладах, установах фітосанітарної служби по всій території України та за кордоном, викладають в середніх і вищих навчальних закладах. Наукові традиції факультету наочно засвідчує Зоологічний музей, який містить унікальні колекції пташиних яєць та комах.

Наукові досягнення викладачів та співробітників біологічного факультету за багатьма показниками сприяють підвищенню рейтингу Запорізького національного університету серед інших вищих навчальних закладів України.

Динаміка розвитку кадрового потенціалу по біологічному факультету

Рік

Викладачі

Всього

Доктори

Канди-дати

Не мають вченого ступеня

Якісний склад викла-дачів, %

2014 рік

Штатні

57

9

39

9

84,21

2015 рік

Штатні

57

8

38

11

80,70

2016 рік

Штатні

51

8

38

5

90,20

2017 рік

Штатні

46

8

36

2

95,65

2018 рік

Штатні

47

8

37

2

95,74

В цілому по біологічному факультету з 2014 р. по 2018 р. підвищення рівня якісного складу штатних викладачів склало більше 10%.

Таким чином, якісний склад професорсько-викладацького колективу та існуюча система підготовки і оновлення кадрів у цілому забезпечує ведення освітньої та наукової діяльності на біологічному факультеті ЗНУ на рівні діючих вимог.

Розвиток та оновлення наукових шкіл

Науково-дослідна робота на біологічному факультеті проводиться з актуальних напрямів біології, хімії, екології, мисливствознавства, лісового та садово-паркового господарства, медико-біологічних проблем.

На цей час на факультеті функціонують 2 наукові школи:

«Біоорганічна хімія» (кер. д. фарм., н., проф.         Омельянчик Л.О.) 

Наявність на факультеті кадрів вищої кваліфікації дозволила створити в 2003 році наукову школу з напрямку біоорганічної хімії. Засновник, науковий керівник - Омельянчик Людмила Олександрівна, доктор фармацевтичних наук, професор, Відмінник освіти України, Академік АН Вищої освіти України відділення хімії і хімічної технології, декан біологічного факультету ЗНУ. Наукова школа зареєстрована у 2017 році (протокол №8).

Якісний склад наукової школи:  доктори наук – 2, кандидати наук – 10.

Під керівництвом Омельянчик Л. О. захищені одна докторська (Бражко О.А., 2005 р.) та десять кандидатських дисертацій (Новосад Н.В. – 1998 р., Завгородній М.П. - 2004 р., Генчева В.І. - 2008 р., Лабенська І.Б. - 2010 р., Корнет М.М. - 2012 р., Петруша Ю.Ю. - 2012 р., Бражко О.О. - 2016 р., Карпенко Ю.В. – 2019 р. та інші). Захист ще 1-ї кандидатської дисертації (Євлаш А.С.) планується до 2021 р.

Головним досягненням наукової школи є створення більше 2000 біологічних активних сполук, вивчення їх фізико-хімічних та біологічних властивостей, відібрані найбільш перспективних БАР, які після проведення поглиблених біологічних досліджень можуть знайти застосування в сільському господарстві, ветеринарії, медицині.

Напрями досліджень

Пошук біологічно активних речовин (БАР) синтетичного та рослинного походження, вивчення їх фізико-хімічних властивостей та біологічної активності (молекулярний дизайн, синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості похідних азотовмісних гетероциклів та біогенних амінів, карбонових та амінокислот;  фізико-хімічні (ЯМР-, Масс-, УФ-, ІЧ-спектроскопічні, потенціометричні) дослідження взаємодії нових біологічно-активних речовин з металами; фізична хімія харчових речовин).

Школою створені біорегулятори на основі комбінаторних структур азотовмісних гетероциклів (хіноліну, акридину) та різноманітних аналогів біогенних амінів, амінокислот з використанням комп’ютерного прогнозу, вивченні їх фізико-хімічні константи.

Отримано патенто- та конкурентноспроможні результати. Розроблені біорегулятори конкурують зі світовими аналогами.

Школою розроблені нові методи синтезу невідомих раніше сполук. Це дало можливість впровадити їх як в науковий, так і в освітній процес кафедр ВНЗ України, вивчити фізико-хімічні характеристики та біологічну дію,  встановити закономірності «структура-дія» серед синтезованих сполук, що дасть можливість молекулярного дизайну потенційних лікарських, ветеринарних препаратів, пестицидів тощо. Аналіз взаємозв’язку між даними комп’ютерного прогнозу, хімічною структурою, фізико-хімічними властивостями та біологічною активністю досліджених сполук дають можливість створення комбінаторних бібліотек та направленого моделювання речовин з очікуваними видами біологічної дії.

Основні здобутки

Наукова школа займається розробкою перспективних синтезів потенційних біорегуляторів гетероциклічної природи на основі оригінальних реагентів з метою пошуку ефективних біопрепаратів: регуляторів росту рослин, сполук з антиоксидантною та антирадикальною активністю, бактерицидів, антивірусних засобів, інгібіторів ферментів та ін.

За останні 5 років:

  • створена комбінаторна бібліотека похідних гетероциклічних сполук – хіноліну, акридину, акридону, піридину;
  • розроблено синтез S-(хінолін-4-іл)-цистеїнів, їх N-ацилпохідних та їх естерів. Вивчено взаємодію цих естерів в умовах реакцій амінолізу та гідразинолізу;
  • взаємодією 9-хлоракридину з (L-цистеїном, N-ацетил-L-цистеїном, 3-меркаптопропіоновою, 2-меркаптобурштиновою, тіомолочною, тіоглеколевою кислоти) в середовищі діоксану синтезовано відповідні гідро хлориди Ѕ-гетерилкарбонових кислот;
  • проведено комп’ютерний прогноз біологічної активності синтезованих сполук, застосовано QSAR-моделі для кореляції зв’язку «структура-гостра токсичність»;
  • розроблені нові підходи до синтезу похідних 10-азолілметилакридонів;
  • проведені тестування ряду нових похідних азотистих гетеро циклів за допомогоюбіологічних та біохімічних методів (дослідження токсичної дії, антимікробної активності, аналгетичної, діуретичної дії, антиоксидантної активності (АОА) invitro), бактерицидні та протизапальні властивості, вивчені їх імуномодулюючі властивості.

За останні 5 років науковою школою видано 4 монографії, навчальний посібник з грифом МОЗ, опубліковано 38 фахових статей (в тому числі, що входять до наукометричної бази SCOPUSта Web of Science - 5). Отримано патентів України навинахід - 4 та корисну модель - 10. Приймали участь більш ніж у 70 конференціях регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівня.

Розроблені препаративні методи синтезунових сполук серед N- та S-заміщених шестичленних азотовмісних гетероциклів, встановлена їх будова, вивчені фізико-хімічні та біологічні властивості. Вперше визначено константи іонізації S-(гетери)карбонових кислот.

Вперше досліджено залежність прояву біологічної дії та токсичності у різних таксономічних групах (бактерії, рослини, ссавці) від типу гетероциклічної системи в молекулі.

Вперше встановлено наявність стимулюючого ефекту S-піридинзаміщених тіокислот на синтез пігменту в пігмент утворюючих бактерій родів Pseudomonas та Serratia та бактеріостатичну активність деяких S-заміщених акридину стосовно B. subtilis та S. aureus. Стимуляція росту біомаси, спостерігалася тільки в Serratia marcescens.

Показано перспективність пошуку сполук із ростостимулюючою дією серед S-гетерилзаміщених тіокислот та їх похідних та запатентовано спосіб пророщування насіння огірків у розчині дигідрохлориду S-(піридин-4-іл)-L-цистеїну, що може знайти застосування в сільському господарстві.

Наукові співробітники є членами спеціалізованих вчених рад, членами редакційних колегій, наукових фахових видань, членами наукової та методичних рад МОН України.      

Відкрито аспірантуру зі спеціальності 02.00.10 - «Біоорганічна хімія», планується відкриття аспірантури зі спеціальності 02.00.02 «Аналітична хімія».

«Генетика та селекція рослин» (кер. д. б. н., проф. Лях. В.О.). 

Засновник другої наукової школи біологічного факультету – Лях Віктор Олексійович – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри садово-паркового господарства та генетики Запорізького національного університету, Відмінник освіти.

Наукова школа зареєстрована у 2017 році (протокол №8).

Якісний склад наукової школи:  доктори наук – 2, кандидати наук – 15.

За результатами роботи наукової школи захищено 16 кандидатських та 1 докторська дисертація:

  • керівник д.б.н., проф. Лях В.О. (Калінова М.Г. – 1999 р., Міщенко Л.Ю. – 1999 р., Першина І.М. – 2000 р., Войтович О.М. – 2001 р., Полякова І.О. – 2003 р., Васін В.А. – 2008 р., Ніконова В.М. – 2008 р., Журавель В.М. – 2008 р., Калініна О.Ю. – 2009 р., Комарова І.Б. – 2010 р., Костюченко Н.І. – 2010 р., Дрозд І.Ф. – 2013 р., Тоцький І.В. – 2015 р., Бойка О.А. – 2016 р., Сорока А.І. «Розробка біотехнологічних основ створення селекційно-цінного матеріалу олійних культур» (докторська дисертація) – 2015 р.;
  • керівник к.б.н., доц. Войтович О.М. (Левчук Г.М. – 2014 р.);
  • керівник к.б.н., с.н.с. Полякова І.О. (Махно Ю.О. – 2013 р.).

Планується захист ще 2-х кандидатських дисертацій (Яранцева В. В. - 2019 р., Мельник М. В. – 2020 р.).

Напрям досліджень

Створення нових сортів в рамках генетичного та фізіолого-біохімічного управління продуктивними процесами сільськогосподарських та декоративних рослин.

Основні здобутки

Отримано 16 патентів та свідоцтв на нові зразки рослин.

Також на цей час на факультеті працюють над формуванням ще 4-х наукових шкіл, керівниками яких є професори:

  • д. м. н. Фролов О.К., основним напрямом роботи є біотехнологія перспективних еукаріот — продуцентів біологічно активних речовин;
  • д. б. н. Домніч В. І. — екологія копитних;
  • д. б. н. Бовт В. Д. — клітинний метаболізм металів під дією стресогенних факторів та фізіологічні механізми адаптації організму;
  • д. б. н. Рильський О. Ф — біоіндикація важких металів та інших полютантів у воді та ґрунті з розробкою методів їх біологічного очищення.

Пріоритетні тематичні напрями

Наукова робота кафедри загальної та прикладної екології і зоології   пов’язана з такими кафедральними напрямками як: «Розробка методів біологічного очищення стічних вод», «Біоіндикація важких металів та інших полютантів у воді та ґрунті з використанням пігментосинтезувальних бактерій та дріжджів», «Гідробіологічна оцінка прісних водойм м. Запоріжжя та Запорізької області», «Вивчення якісного та кількісного складу мікроміцетів в антропогенно порушених ґрунтах м. Запоріжжя». 

Науково-дослідна робота на кафедрі садово-паркового господарства та генетики  проводиться згідно напряму «Генетичні та фізіолого-біохімічні основи управління продуктивними процесами сільськогосподарських та декоративних рослин».

Кафедра біології лісу, мисливствознавства та іхтіології займається розробкою проектів з організації та упорядкування мисливського господарства для користувачів різних форм власності, а також біологічним обгрунтуванням та розробкою режиму рибогосподарської експлуатації водних об’єктів (їх ділянок) України, у тому числі обгрунтувань організації та ведення любительського і спортивного рибальства.

Викладачі та аспіранти кафедри хімії ведуть дослідження за загальнокафедральним напрямом «Пошук біологічно активних речовин синтетичного та природного походження, вивчення їх фізико-хімічних властивостей та біологічної активності».  

Наукові дослідження кафедри фізіології, імунології і біохімії з курсом цивільного захисту та медицини  проводяться з таких напрямів, як: «Біотехнологія перспективних еукаріот — продуцентів біологічно активних речовин», «Вивчення імунотропної дії біологічно активних речовин кільчеців з розробкою і застосуванням новітніх імуногенезних методів», «Шляхи та механізми адаптації людини в умовах дії техногенного навантаження; молекулярно-клітинні механізми захворювань людини різного генезу», «Фізіологічні механізми адаптації організму з урахуванням вікових, статевих, конституційних особливостей», «Дослідження металолігандного гомеостазу та роль хелатоутворюючих металів у процесах адаптації організму».

На факультеті випускаються 2 фахових журнали (у 2018 році включені до бази INDEX COPERNICUS: «Вісник ЗНУ: біологічні науки», «Питання біоіндикації та екології») та 1 електронний журнал «Актуальні проблеми біології, екології, хімії».

Дослідницька діяльність молодих учених

На біологічному факультеті функціонує спілка молодих учених (на цей час голова к. б. н., доцент Петруша Ю. Ю.). Спілка координує роботу наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених (голова товариства студентка магістратури Грома Наталія).

На факультеті продовжують роботу 13 студентських наукових проблемних груп (4, кафедра загальної та прикладної екології і зоології), (2, кафедра хімії), (4, кафедра фізіології, імунології та біохімії з курсом ЦЗ та медицини), (2, кафедра біології лісу, мисливствознавства та іхтіології), (1, кафедра садово-паркового господарства та генетики). 

Для залучення до наукової роботи студентів вже з молодших курсів щорічно у вересні-жовтні проводиться презентація наукового товариства біологічного факультету, презентація напрямів та результатів роботи функціонуючих студентських гуртків.

Викладачі факультету щорічно керують науковою роботою учнів, беруть участь у проведенні конкурсу наукових робіт школярів МАН з біології, екології, хімії, лісового та сільського господарства, медицини.

Під егідою ЗНУ функціонує наукове товариство обдарованих учнів «Молодий університет», де члени товариства, багато з яких є переможцями МАН, приймають участь у різноманітних конкурсах, які організовує НТСАДМВ, та щорічній університетській науково-практичній конференції «Молода наука».

За результатами наукової роботи молоді вчені та студенти активно презентують свої доповіді на конференціях різного рівня. На базі факультету щорічно проводиться 2 конференції:

  • Регіональна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Актуальні проблеми та перспективи розвитку природничих, медичних та фармацевтичних та наук» (спільно з ЗДМУ та ЗДІА);
  • університетська науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Молода наука».

Крім наукових конференцій студенти успішно представляють результати своїх наукових робіт і на конкурсах різного рівня (Конкурс студентських наукових робіт Запорізької облдерж-адміністрації; Всеукраїнський конкурс раціоналізаторів та винахідників, «Дотик природи», м. Київ; Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт та Всеукраїнські олімпіади).

Біологічний факультет у 2014 році (12-14.03.2014) був базовим ВНЗ для проведення ІІ тур всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за галуззю «Біологічні науки» (в цілому з 2008 року факультет 6 років був базовим для проведення даного конкурсу).

Щороку на факультеті проводяться конкурси «Кращий аспірант року» та «Кращий молодий вчений року».

У травні 2015 року була проведена IV Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми біології, екології та хімії», де прийняли участь понад 110 осіб, з ближнього та дальнього зарубіжжя (Португалія, Іспанія, Польща, Росія, США). У квітні 2017 року з нагоди 30-річчя створення біологічного факультету ЗНУ проведена ювілейна V Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми біології, екології та хімії», а у 2020 році плвнується проведення вже шостої Міжнародної конференції.

За результатами рейтингу ЗНУ біологічний факультет щорічно входить до п’ятірки кращих (серед природничих факультетів – займає перше місце).

Підготовка наукових кадрів

На факультеті працює аспірантура за 3 спеціальностями (спеціальності проліцензовані відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 21.04.2016 № 443, від 18.03.2016 № 523 «Про ліцензування освітньої діяльності на третьому освітньо-науковому рівні»):

  • 091 Біологія
  • 101 Екологія
  • 102 Хімія

В рамках цих спеціальностей проводиться підготовка аспірантів за освітніми программами:

  • «Біоорганічна хімія»;
  • «Зоологія»;
  • «Імунологія»;
  • «Фізіологія людини і тварин»;
  • «Генетика»;
  • «Екологія».

Функціонує докторантура за 1 напрямом: 03.00.08 «Зоологія» (доц. кафедри біології лісу, мисливствознавства та іхтіології Сарабєєв В. Л.).

Чотири доктори наук, професори біологічного факультету є членами спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій: Омельянчик Л. О., Лях В. О., Фролов О. К., Домніч В. І.

Результатом діяльності наукових шкіл факультету та аспірантури є підвищення рівня якісного складу факультету через захист кандидатських дисертацій та отримання викладачами вчених звань (таблиця).

Перспективи розвитку кадрового складу викладачів біологічного факультету

 

Захист докторських дисертацій

Захист кандидатських дисертацій

Отримання вченого звання доцента

Отримання вченого звання професора

2014 рік

-

2

(Левчук Г. М., Кучковський О. М.)

2

(Корнет М. М., Генчева В. І.)

1 (Рильський О. Ф.)

2015 рік

-

2

(Гороховський Є.Ю., Домніч А. В.)

1

(Рубцова Н. Ю.)

-

2016 рік

-

4

(Бражко О. О., Литвиненко Р. О., Тоцький І. В., Бойка О. А.)

2

(Костюченко Н.І., Синяєва Н. П.)

-

2017 рік

-

1 (Крупєй К. С.)

-

-

2018 рік

Попередній захист - Сарабєєв В. Л., Полякова І. О.

2 (Амінов Р. Ф., Карпенко Ю. В.)

-

-

Всього

- (попередній захист – 2)

11

5

1

Дослідницька інфраструктура

На факультеті функціонує Регіональний навчально-науково-виробничий центр «Екологія», який було створено з 01.03.2007 наказом ректора ЗНУ №69 від 16.02.2007. Основним науковим напрямком роботи Центру є дослідження стану природного середовища м. Запоріжжя та Запорізької області. Найбільша увага фахівців центру приділяється дослідженню водних об’єктів міста Запоріжжя та прилеглих територій за фізико-хімічними, гідробіологічними та токсикологічними параметрами.

До складу Регіонального навчально-науково-виробничого центру «Екологія» при науково-дослідному секторі Запорізького національного університету входять 2 лабораторії:

  1. навчально-науково-дослідна лабораторія біоіндикації та біоекології (зав. доц. Тунік А. Г.). Основними напрямками роботи лабораторії біоіндикації та біоеклогії є:
    • моніторингові спостереження за станом водних об’єктів Запорізького регіону; 
    • гідробіологічні дослідження стану водойм; 
    • токсикологічна оцінка води, водних розчинів тощо;
  2. госпрозрахункова науково-дослідна лабораторія біоресурсів навколишнього природного середовища (зав. Вовченко В. Ю.).

Навчально-науково-виробничу лабораторію біоресурсів навколишнього природного середовища Регіонального навчально-науково-виробничого центру «Екологія» при науково-дослідному секторі Запорізького національного університету було створено 15 травня 2001 року наказом ректора ЗНУ № 176 від 15.05.2001 р., як госпрозрахункову науково-дослідну лабораторію біоресурсів навколишнього природного середовища при кафедрі мисливствознавства та іхтіології. З 1 лютого 2011 року наказом ректора ЗНУ № 17 від 17.01.2011 р. її перейменовано в навчально-науково-виробничу лабораторію біоресурсів навколишнього природного середовища.

Основні завдання роботи навчально-науково-виробничої лабораторії біоресурсів навколишнього природного середовища:

  1. Проведення фундаментальних наукових досліджень з екології, середовищетвірної діяльності та оптимальної статево-вікової структури популяцій представників мисливської фауни в різних регіонах України та визначення збалансованих ступенів їх охорони і використання, з урахуванням різних форм антропогенного впливу.
  2. Організація науково-технічної бази для наукових досліджень, надання наукових, виробничих та консультаційних послуг, з питань покращення біорізноманіття навколишнього природного середовища тощо.
  3. Забезпечення навчального процесу у лісовій та мисливській галузі і практичній іхтіології згідно з навчальним планом ЗНУ.
  4. Координація студентської дослідницько-пошукової роботи з природничих наук.
  5. Створення умов для підвищення ефективності навчального процесу, наукових досліджень і використання їх результатів у відповідних галузях мисливського господарства.
  6. Проведення науково-виробничих, науково-дослідних, проектно-пошукових, проектно-конструкторських, учбово-методичних та експертних робіт з охорони та раціонального використання біоресурсів навколишнього природного середовища, пов’язаних з визначенням стану довкілля, як за окремими показниками так і з узагальненим оцінюванням в процесі наукової діяльності лабораторії та для сторонніх замовників.
  7. Розробка проектів організації та розвитку мисливського господарства для користувачів різних форм власності.
  8. Моніторинг стану мисливського собаківництва в Україні.

Напрямки наукової діяльності навчально-науково-виробничої лабораторії біоресурсів навколишнього природного середовища:

  • створення науково-обґрунтованого банку даних зі стану біоресурсів згідно навчального плану ЗНУ та потреби галузі;
  • виконання робіт з наукової тематики направлених на покращення стану навколишнього природного середовища в аспекті флори та фауни;
  • створення фундаментальних наукових розробок з оптимальної статево-вікової структури популяцій представників мисливської фауни та визначення збалансованих ступенів їх охорони і використання, з урахуванням різних форм антропогенного впливу
  • розробка науково-обґрунтованих форм моніторингу стану об’єктів мисливської фауни і місць їх перебування;
  • розробка та впровадження Державного стандарту на сировину хутрових видів мисливських тварин;
  • авторський нагляд за впровадженням проектів організації та розвитку мисливського господарства, аудиторська експертиза та надання рекомендацій направлених на збалансовану господарську діяльність користувачів мисливських угідь;
  • розробка та підготовка до видання науково-методичної та навчально-практичної літератури у сфері природокористування;
  • збір та друкування інформаційно-аналітичних матеріалів про стан ресурсів мисливської фауни та середовища їх мешкання;
  • розробка та підготовка до друку наукових робіт, в яких характеризується стан мисливського господарства України згідно результатів роботи лабораторії;
  • розробка науково-обґрунтованих програм по зменшенню чисельності безпритульних та здичавілих собак в урбанізованих природних системах.

Госпдоговірна діяльність навчально-науково-виробничої лабораторії біоресурсів навколишнього природного середовища:

  • розробка проектів організації та розвитку мисливського господарства для користувачів різних форм власності;
  • проведення науково-пошукових робіт з оптимізації чисельності об’єктів мисливської фауни;
  • проведення аудиторських робіт по визначенню ефективності ведення мисливського господарства та розробка на цій основі оптимальних біоекологічних механізмів з охорони та використання мисливської фауни;
  • розробка та впровадження технічної документації по створенню вольєрів для утримання маточного поголів’я та розплідників, по відтворенню і збільшенню чисельності об’єктів мисливської фауни;
  • апробація та використання засобів знерухомленності об’єктів мисливської фауни;
  • проведення господарських експертиз та розробка на цій основі оптимальних біоекологічних механізмів з охорони та використання фауністичного та флористичного різноманіття;
  • проведення екологічних експертиз на наявність важких металів в фауністичних та флористичних асоціаціях, а також агроценозах, які відносяться до різних форм власності.

Також на факультеті функціонують окремі 2 навчально-науково-дослідні лабораторії:

Список наукових праць, опублікованих упродовж 5-річного періоду (2014-2019 р.р.) в зарубіжних виданнях, які мають імпакт-фактор (Scopus, Web of Science):

№з/п

Автори

Назва роботи

Назва видання, в якому опубліковано роботу

Том, номер (випуск), перша й остання сторінки роботи, веб-адреса електронної версії

1

2

3

4

5

Scopus

1.

Sarabeev, V., Desdevises, Y.

Phylogeny of the Atlantic and Pacific species of Ligophorus (Monogenea: Dactylogyridae): Morphology vs. molecules

International Journal for Parasitology

2014. V. 63 (1), P. 9-20.

2.

Sarabeev, V.L., Tkach, I.V., Shvetsova, L.S.

Taxonomic status of neoechinorhynchus agilis (Acanthocephala, neoechinorhynchidae), with a description of two new species of the genus from the Atlantic and Pacific Mullets

Vestnik Zoologii

2014. V. 48 (4), P. 291-306.

3.

Lyakh V., Totsky I.

Heat tolerance and adaptability to drought can be influenced by pollen selection.

Helia

2014. V. 37, № 60. P.77-86.

4.

Lyakh V., Totsky I.

Selective Elimination of Gametes during Pollen Storage at Low Temperature as a Way to Improve the Genetic Structure of  Sporophytic Population for Cold Tolerance.

Helia.

2014. V.37, № 61. Р. 227-235.

5.

A.K. Frolov,

R.A. Litvinenko

Basic morphofunctional features of pharmaceutic leech (Hirudo verbana Carena, 1820) tissues in various forms of response after hirudotherapeutic procedures

Annals of parasitology

2015. – Vol. 61 (1). – P. 27-35

6.

A.K. Frolov, R.A. Litvinenko 

Effect of medicinal leeches’ antigens on the proliferativeresponse of human blood mononuclear cells and cytokineproduction in vitro

Annals of parasitology

2015. – Vol. 61 (2). – P. 97-104.

7.

Totsky I.V., Lyakh V.A.

Pollen selection for drought tolerance in sunflower.

Helia

2015. V.38, № 63. Р. 211-220.

8.

Soroka A., Lyakh V.

Inheritance of two types of modified leaf venation in sunflower (Helianthus annuus L.).

Indian journal of genetics and plant breeding

2015. Vol. 75, № 1. Р. 75-78.

9.

Sarabeev, V. L.

Mortality of juvenile so-iuy mullet, Liza haematocheilus (Teleostei, Mugilidae), in the Sea of Azov associated with metacercaria (Digenea)

Vestnik Zoologii

2015, V. 49 (6), P. 537–550

10.

Sarabeev, V.

Helminth species richness of introduced and native grey mullets

Parasitology International

2015. V. 64 (4), P. 6-17.

11.

Rodríguez-González, A.; Míguez-Lozano, R.; Sarabeev, V.; Balbuena J. A.

Evolutionary modularity and morphological integration in the haptoral anchor structures of Ligophorus spp. (Monogenea: Dactylogyridae)

Parasitology Research

2016, V. 115 (9), P. 3519–3533 DOI: 10.1007/s00436-016-5117-z.

12.

Rylsky, A.F., Dombrovskii, K.O., Krupey, K.S., Petrusha, Y.Y

Biological treatment of storm wastewater at industrial enterprise using the immobilized microorganisms and hydrobionts

Journal of Water Chemistry and Technology

2016, V. 38 (4), P. 232-237

13.

Maryna V. Murlykina, Maryna N. Kornet, Sergey M. Desenko, Svetlana V.Shishkina, Oleg V. Shishkin,  Aleksander A. Brazhko, Vladimir I. Musatov, Erik V.  Van der Eycken and Valentin A.

New  tricks of well-known aminoazoles in isocyanide- based multicomponent reactions and antibacterial  activity of the compounds synthesized 

Beilstein Journal  of Organic Chemistry

2017. – V. 13. – Р. 1050-1063. DOI: 10.3762/bjoc.13.104

14.

Rodríguez-González, A.; Sarabeev, V.; Balbuena, J. A.

Evolutionary morphology in shape and size of haptoral anchors in 14 Ligophorus spp. (Monogenea: Dactylogyridae).

PLoS One

2017, V.12 (5), e0178367 DOI: 10.1371/journal.pone.0178367.

15.

Sarabeev, V., Balbuena, J.A., Morand, S.

The effects of host introduction on the relationships between species richness and aggregation in helminth communities of two species of grey mullets

Vie et Milieu

2017. V. 67 (2), P 121-130.

16.

Sarabeev, V. L.; Balbuena, J. A.; Morand, S.

Testing the enemy release hypothesis: abundance and distribution patterns of helminth communities in grey mullets (Teleostei: Mugilidae) reveal the success of invasive species.

International Journal for Parasitology

2017, 47 (10–11), 687–696 DOI: 10.1016/j.ijpara.2017.05.006.

17.

Rodríguez-González, A., Míguez-Lozano, R., Sarabeev, V., Balbuena, J.A.

Erratum to: Evolutionary modularity and morphological integration in the haptoral anchor structures of Ligophorus spp. (Monogenea: Dactylogyridae) (Parasitology Research, (2016), 115, 9, (3519-3533), 10.1007/s00436-016-5117-z)

Parasitology Research

2017, V. 116 (1)  P. 455

18.

Soroka A., Lyakh V.

Inheritance of leaf tip shape and fringed leaf margin in sunflower

Helia

2017 V. 40, (66), P. 21-28

19.

Soroka A., Totsky I., Lyakh V. Inheritance of rounded seed shape in sunflower.

Inheritance of rounded seed shape in sunflower

Helia

2017. V.40, № 67. Р. 189-196

20.

R.F. Aminov, A.K. Frolov

Influence of the ectoparasite hirudo verbana on the morphogenetic reactions of the host organism rattus

Current trends in immunology

2017. – Vol. 18. – С.107-117

21.

Kostyuchenko N., Lyakh V.

Peculiarities of taxonomic structure of micromycete complex in root zone of sunflower in conditions of southern steppe of Ukraine

Helia

2017. V.40. № 67. P. 147-159

22.

Kostyuchenko, N.I.,  Lyakh, V.A. 

Diversity of Fungi in Rhizoplane, Rhizosphere and Edaphosphere of Sunflower at Different Stages of its Development

Helia.

2018. Vol. 41 (68). – P. 117-127

23.

Lyakh V. A.

New flower shapes in Linum grandiflorum Desf. and their inheritance.

Indian journal of genetics and plant breeding.

2018. Vol. 78, № 1. Р. 127-131

24.

Dombrovskiy, K.O., Gvozdyak, P.I.

Biological afterpurification of industrial Sewage from hexamethylene diamine using Periphyton communities on the "VIYa" fibrous carrier and on the root system of Eichhomia crassipes

Hydrobiological Journal

2018. Vol. 54 (4). P.63-71

25.

Karpenko, Y., Omelyanchik, L., Panasenko, T.

Experimental and theoretical spectroscopic study of thione-thiol tautomerism of new hybrides 1,3,4-oxadiazole-2-thion with acridine-9(10h)-one

Chemistry and Chemical Technology

2018. – Vol. 12 (4) – P. 419-428

26.

Karpenko, Y.V., Omelyanchik, L.O., Samura, Т.А., Omelyanchik, V.N.

Synthesis and study of the «acute toxicity vs. Structure» dependence of new hybrid 1,3,4-oxadiazole-2-thione with acridine-9(10h)-one

Voprosy Khimii i Khimicheskoi Tekhnologii.

2018. Vol. (4) – P. 5-13. 

27.

Сарабєєв В.Л. 

Sarabeev, V., Balbuena, J.A., Morand, S.

Invasive parasites are detectable by their abundance-occupancy relationships: the case of helminths from Liza haematocheilus (Teleostei: Mugilidae)

International Journal for Parasitology

2018. – Vol. 48(9-10)  – Р. 793-803.

DOI: 10.1016/j.ijpara.2018.04.001

28.

Shvydka, S., Sarabeev, V., Estruch, V.D., Cadarso-Suбrez, C.

Optimum sample size to estimate mean parasite abundance in fish parasite surveys

Helminthologia (Poland)

2018. – Vol. 55 (1) – P. 52-59

29.

Aminov, R.F., Frolov, A.K.

The impact of fetal load of Hirudo verbana saline extract antigens on morphometrical, hematological and immunolo-gical parameters of rats in the early stages of post-embryonic developmen

Annals of parasitology

2018, V. 64 (1), P. 13-20

30.

Karpenko, Y.V., Omelyanchyk, L.O., Panasenko, T.V., Kuchmenko, A.R.

Chromatographic evaluation of the lipophilic properties of some derivated acridin-9(10h)-one

Methods and Objects of Chemical Analysis

2018, V.13 (3), P. 115-120

 

Web of Science

1.

Kvach, Y; Kornyychuk, Y; Mierzejewska, K ; Rubtsova, N ; Yurakhno, V ; Grabowska, J ; Ovcharenko, M

Parasitization of invasive gobiids in the eastern part of the Central trans-European corridor of invasion of Ponto-Caspian hydrobionts

Parasitology Research

2014, Том: 113   Вып.: 5 Стр.: 1605-1624  

2.

Murlykina, MV; Sakhno, YI ; Desenko, SM; Shishkina, SV; Shishkin, OV; Sysoiev, DO; Kornet, MN;

Study of the Chemoselectivity of Multicomponent Heterocyclizations Involving 3-Amino-1,2,4-triazole and Pyruvic Acids as Key Reagents, and Biological Activity of the Reaction Products

EUROPEAN JOURNAL OF ORGANIC CHEMISTRY

2015. Вып.: 20, Стр.: 4481-4492


31.10.2019 15:24